Хто і як зі столиці сприяє сепартизму на сході...

Боюсь, що гнилий лібералізм влади призведе до ще більшої трагедії. Анексія Криму, либонь, київські верхи нічому не навчила. Тією ж тихою сапою вони намагаються нині підгортати за російськими шпигунами й диверсантами, котрі розпоясалися на сході держави. А

І скільки ж іще має тривати цей організований безлад на омосковщених окраїнах держави? Знову завізні гопники з Росії, прикуплені за вкрадені гроші Януковича манкурти з донбаських і слобожанських напівп’яних підворіть  вриваються до державних приміщень, обривають, учиняють наругу над українськими прапорими, а на їх місце вивішують зарубіжне триколірне ганчір’я. Під колорадожуковидними власовськими штандартами штурмують обласні адміністрації, прокуратури, СБУ. Кидають світло-шумові гранати до кабінетів державних установ, спричиняючи пожежі. Вигукують сепаратистські заклики, носять прапори заборонених судом організацій. Відверто закликають до розколу України. Нинішніх вихідних навіть вимагали випустити з-під варти убивць із «Беркуту», які затримані в підозрі за участь у масових розстрілах повстанців із Майдану в лютому-березні 2014 року.

Дійшло вже навіть до того, що в Луганську крикливі засланці заволоділи приміщенням СБУ, випустили з-під варти раніше затриманих сепаратистських бойовиків.

Дозвольте запитати керівництво української спецслужби і держави, зокрема: що це за СБУ там таке, як його з вулиці можна переполошити? Хто в ньому служить? Та боягузлива офіцерня присягу на вірність державі приймала, чи вже всі продалися банді Януковича? Чи не пора, відповідно до вчиненого гріху, посадити до в’язниці всіх тих, хто проявив слабодухість перед російськими засланцями, оновити повністю кадровий склад управління? Хіба в Україні не знайдеться справжніх патріотів, які будуть сумлінно нести службу?

Іще більше вражає аморфність, просто таки бездіяльність влади в Донецьку. Дві сотні агресивних рускоговорящих вдерлися (уже вкотре, і завжди безкарно!) до обласної держадміністрації, вимагають негайно для них скликати сесію обласної ради, аби вона склала перед ними (добра частина з яких громадяни РФ) свої повноваження. Такі собі, малохольні Пугачови і Разіни! А до завтрашнього полудня вони буцімто звезуть від кожного міста області по представнику і проголосять тут свою, так звану народну владу. Щоб відтак оголосити якийсь референдум, котрий, звісно ж, для них придумали в Кремлі і ті, хто платить за музику. Плебісцит, безперечно ж, стосується того, щоб приєднати Донбас до РФ. Детальніше про це читайте тут.

Якщо в приміщенні 200 сепаратистів, то невже у влади немає 400, чи навіть 600 правоохоронців (а де ж новостворена Нац. гвардія?), щоб зайшли і чемно, без особливих зусиль, лагідно попід руки вивели бунтівників із розгромленої держустанови? Нехай бунтують на площі, і там скликають свою промосковську раду. Побачимо до чого це призведе. Окрім того, як належить у правовій державі, порушити кримінальні справи проти заколотників і організаторів, тих, хто трощив народне добро, закликав до розколу країни…

Чи не пора б цьому вже дати належну, гідну відсіч!? На державному рівні. Досить боятися в своїй хаті і гримнути, і кого потрібно приструнити, а до ворогів і чужинців застосувати силу закону, якщо вони знахабніли до того, що готові підпалити стріху нашого отчого дому.

Запитується, чому тижнями іржавий амбарний замок висить на Верховній Раді, яка за такої драматичної ситуації через анексію Криму, загрозу окупації  іншій частині території держави, повинна була б адекватно реагувати на все це в політичній площині. А головне мала б розробити і підсилити закон про заборону наруги над державними символами України, провокаційну зміну їх на іноземне шмаття, впровадити сувору кримінальну відповідальність за захоплення державних установ іноземними громадянами (окремим параграфом), в тому числі, нищення народного добра під час масових акцій. А ще ліпше було б ввести спеціальний закон щодо викорінення проявів сепаратизму. З санкціями до пожиттєвого ув’язнення за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, провокування протистояння в умовах окупації частини території держави, зокрема, за підняття ворожих прапорів, тиск на владу з вимогами дій (проведення якихось регіональних референдумів), котрі зовсім непередбачені чинним законодавством.

Дивно, чому СБУ, котре начебто ледве не щодоби, як ми чуємо, обеззброює групи диверсантів у різних кінцях країни, демілітаризує засланих із російських територій лазутчиків, але з якогось дива цього геть не показують людям державні, центральні телеканали. Влада хоче, аби люди подібне, так би мовити, сліпо сприймали на віру, з сухих і безбарвних інформповідомлень. Зовсім не прагне чомусь спецслужба остуджувати відеорядом голови тих, хто кожних нових вихідних знову й знову, отримавши чергові порції брудних коштів від Януковича і його посіпак, поспішають агресивно, войовниче, штурмами із знищенням державного майна, створювати видимість буцімто масових заколотів під триколорами. А фактично формують яскраву відео картинку для російських ЗМІ, і далі - для Європи і США. Аби «благодійник» і планетарний рятівник російськомовних феесбешник Путін, показуючи на ці спровоковані на замовлення дії, міг казати і Меркель, і Обамі: дивіться, мовляв, що твориться. Схід і південь України з усіх сил борються за приєднання до Росії. Хоча насправді в числі цих протестантів значна частина російських військових, співробітників ФСБ,  і групки штатних крикунів із депресивних районів Донбасу, Слобожанщини, які все виконують за 200-300 гривень готівкою.

Але що це саме так, потрібно довести, показати на весь світ. Розвінчати цю, так звану, «народну» потребу відділити схід від України, доказати, що саме цим, власне, активно й займається ряд груп засланих із Росії професійних підбурювачів,  купка проплачених сепаратистів із числа місцевих запроданців. За більш як місяць кремлівської атаки на наші території київська влада так і не спромоглася, на жаль, не зуміла створити оперативної інформаційної групи, яка б адекватно, наступально реагувала в мережі інформаційних технологій, доносячи правду до людей щодо дій сепаратистів, російських військових, які захоплюють наші території, нищать нашу техніку, знущаються над українцями. Цього просто ніде не видно.

Якби нині потрібно було б десь продемонструвати подібне, наприклад, у міжнародному суді проти РФ, то навряд чи знайшовся б такий відеоряд на підтвердження агресії та злочинів окупантів. Хоч подібного сталося в тисячах випадків. Ми просто не вміємо захищатися, відстоювати свою правоту. Забуваємо простий життєвий постулат: найважче довести те, що всім добре відомо…

Я, приміром, вважав, що позаяк заступником секретаря РНБОУ з першого дня нової влади було призначено пані В. Сюмар, досвідченого журналіста, з досвідом міжнародної роботи, цю ділянку турбот, напевне, мала б координувати саме вона. Не великого потрібно розуму для того, аби знайти і створити групу з двох-трьох активних журналістів, одного оператора і без упину документувати, фіксувати всі злочини ворожої сторони. Подавати щодобові коментарі до цих подій. А окрім того, обов’язково моніторити щодо того, хто і як із наших ЗМІ висвітлює події у цей надзвичайно тривожний час для Батьківщини.

Я, до речі, уже не вперше помічаю (дальше Бог, щоб помилвся), як такий собі новоявлений в ефірі із грудня 2013 року телеканал 112.ua активно своїми передачами, окремими коментарями, навіть запитаннями ведучих, уміло підігрує до провокативного розпалювання сепаратизму.

Приведу лише один приклад із цілої низки, котрих уже назбирав, до речі, чимало. Стосується він подій неділі, 6 квітня ц.р., коли ефір вела головний редактор Світлана Орловська з колегою.

У студії знаходився гість програми відомий поет, видавець Іван Малкович. В ефір подали пряме включення стінгера з Донецька. Показали штурм державної адміністрації групою агресивно налаштованих людей під російськими прапорами, розповіли про їхні наполегливі вимоги провести референдум.

Пані Орловська якраз і справляється у директора видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» про його відчуття щодо побаченого, почутого. Як український патріот він реагує блискавично. Каже про те, що це потрібно негайно зупиняти, притьмом виявляти організаторів, учасників дій, притягати їх до відповідальності. Адже вчиняється найважчий злочин проти держави. Та ще й під окупаційними прапорами. Вони штурмують не краснодарську держадміністрацію…

«Ви що, - дивується С. Орловська, - а презумпція невинності?»

Добродій Малкович не може второпати: «Яка презумпція невинуватості? – здивовано вигукує. – Злочин за злочином: вибили двері державної установи, вчинили протиправні дії щодо правоохоронців, захопили приміщення. Закликають до територіального поділу суверенної держави. Діють під прапорами держави, яка захопила частину нашої території, тепер загрожує захопити схід України… І проти їх активістів діє презумпція невинності?»

Орловська лише каже, що жорсткі дії проти сепаратистів можуть тільки викликати зворотну агресію. Мовляв, нехай роблять, що хочуть, їх не можна чіпати. Виходить, буцімто індійських корів. І поспішно закінчує розмову з І. Малковичем. Либонь, цей співрозмовник їй не підійшов для дальшого спілкування…

За декілька хвилин у студії новий гість – народний депутат України попереднього скликання Євген Добряк. І відразу ж неприхована атака ведучої на нього: як він оцінює донецькі події?

Не знаю, до якої політичної сили відносився цей чоловік, коли працював у парламенті, але він тут же вміло розставив всі крапки над «і». Заявив, що до всього того, що чинять ці люди в Донецьку, потрібно ставитися, як до агресивних, невмотивованих ворогів української державності, оскільки вони провокують неспокій, тривогу. Тим паче, відверто закликають до розколу держави, прикриваються прапорами сусідньої держави, окупаційні дії якої відносно України нещодавно засудив увесь світ…

Це все знов вкрай не подобається  пані Орловській. Вона тут же заявила йому  дослівно:

-У них така форма протесту. Вони діють під російськими прапорами, щоб усі зразу бачили їхні вимоги, щоб на них звернули увагу…

Еге ж, все в дусі московського пропагандиста Д. Кисельова із прокремлівського РТР. Чи не їздила була ця пані на курси до білокам’яної, аби так уміло підігрувати сепаратистам, зомбувати аудиторію. Адже хазяї, чи шефи телеканалу 112.ua, якраз, здається переховуються від українського правосуддя десь у тій російській стороні…

А закінчити ці замітки хочеться однією з останніх проповідей московського дивака з харківським корінням Єдуарда Лимонова. Якось я розповідав про ці його вибрики –читати тут.

Але цього разу в його опусі я хотів би звернути увагу всіх на один інформаційний посил.Лідер нацболів заявив, що до Держдуми Росії внесено законопроект (212-А) про посилення відповідальності за проведення несанкціонованих мітингів у РФ. Передбачається санкція – до одного мільйона рублів штрафу (для переведення цієї суми в гривні діліть на 3,8, як роблять це нині в Криму), або  5 років ув’язнення.

У Держдумі робиться так: якщо внесено проект – буде підтриманий стовідсотково. Особливо, коли він стосується проблем зміцнення вертикалі влади. Цьому там надається першочергове значення. Будьте певні…

Ось чому різномасті кремлівські шпигуни, диверсанти, різні там російські гопники залюбки  зголошуються прогулятися кабінетами української влади, знищуючи в них усе наліво і направо, знаючи, що їм за це нічого не буде. А якщо їх навіть затримають під час протиправних акцій, їх звільнить вулиця, як це трапилося в Луганську, або ж виміняють на українських бранців, яких затримують у Криму. А такі чорнороті пропагандисти,  як на київському телеканалі 112.ua, або кисельови на московському РТР, іще й зроблять публічними героями. Позаяк заявлять, що затримані начебто з порушенням презумпції невинуватості. Не зважаючи на те, що це повна дурня… Але ж звучить як!

***

Перечитавши пост блогу я подумав про те, що неодмінно знайдуться ті, які подумають, чи навіть скажуть таке. Коли ворохобився Майдан, то пан журналіст і письменник не закликав владу придушити повстання, а всяко підтримував протестні акції у центрі Києва. Тепер же, коли бунтує схід, вимагає рішуче засудити заколотників.

Справа в тому, любі мої друзі, що минулі події в столиці і теперішні гармидерні явища в Донецьку, Луганську, Харкові – дві ВЕЛИКІ різниці. Тоді пригнічений, злиденний люд виступав проти корупційної влади, беззаконня правоохоронних органів та судової системи. А тут під прицілом територіальна цілісність, суверенітет держави, надбання всього народу. Власне, під загрозою саме існування української держави. Відділити Крим, схід, південь від решти України, погодьтеся, це далеко не все одно, що викинути на смітник історії банду Януковича…

Ось така тут суттєва різниця…