Як спаплюжити Закон "Про столицю"?

Це однозначно мертвонароджений документ, який за моїм твердим переконанням готували не експерти з місцевого самоврядування, а якісь теоретики, відірвані від життя, і не знайомі з системою місцевого самоврядування в Україні. Рівень запропонованої інновації

Вчора взяв участь в обговоренні новоїредакції Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»,запропонованої від команди РеанімаційногоПакету Реформ   (далі -РПР). Презентація проекту закону, якузібранню робив екс-нардеп, експерт  зпитань децентралізації Юрій Ганущак, приголомшила. Чим? В першу чергу,некомпетентністю законотворців, яка «лізла» практично з кожного пункту написаного ними проекту. По-друге,необізнаністю з законодавчою базою відповідно до теми Закону. По-третє, зкатегоричним неприйняттям авторів нового Закону «Про столицю» обґрунтованоїкритики з боку присутніх депутатів, колишніх голів районів, керівників ОСНів.

          Спочатку я думав проаналізувати цей проект, ознайомитися з котримможуть всі бажаючі за цим посиланням http://platforma-reform.org/?p=12,постатейно і можливо внести свої пропозиції, які б надали змогу після внесенняправок пропонувати народним депутатам його прийняти і запровадити в життя. Алепісля вивчення  зрозумів, що це неможливо- це однозначно мертвонароджений документ, який за моїм твердим переконаннямготували не експерти з місцевого самоврядування, а якісь теоретики, відірванівід життя,  і не знайомі з системоюмісцевого самоврядування в Україні. Рівень запропонованої інновації на жаль –це рівень студента-другокурсника юридичного факультету.

          Отже,перше, що впадає в очі, це наявність в тексті елементарних ляпів - посилання встаттях 16, 17 проекту на статті  25, 26ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», які не мають до них жодноговідношення. В статті 16 проекту, яка регламентує повноваження секретаряКиївради, автор посилається на ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування вУкраїні», яка встановлює загальну компетенціюсільських, селищних, міських рад. Очевидно, що посилання тут треба було робитина ст. 50 зазначеного закону, яка визначає повноваження саме секретарясільської, селищної та міської ради. Так само і в ч. 2 ст. 17 проекту, якавстановлює повноваження голови районної у м. Києві ради, йде посилання на ст.26  ЗУ «Про місцеве самоврядуванняв Україні», яка в свою чергу встановлює виключну компетенцію сільських,селищних та міських рад. Тому замість неї тут треба посилатися на ст. 55 ЗУ«Про місцеве самоврядування в Україні», яка безпосередньо регулює повноваженняголови районної, обласної та районної у місті рад.

                  Крімтого у проекті, крім очевидних помилок, наявні неузгодженості між власнимистаттями. Так,  у п.2 ст. 20 проекту йдепосилання на ч.2 ст. 11  «головаКиївської міської державної адміністрації організовує юридичну експертизу актівмісцевого самоврядування, отриманих ним відповідно до частини другої статті 11цього Закону». Дивимося на ч. 2 ст. 11 проекту – «розпорядження голови Київськоїмісцевої державної адміністрації можуть бути скасовані Кабінетом МіністрівУкраїни». Де тут порядок отримання актів місцевого самоврядування головою держадміністрації незрозуміло.

                  Далі.Стаття 4 цього проекту звужує столичні функції Києва, порівняно з діючим ЗУ«Про столицю України — місто-герой Київ».Наприклад, автори чомусь забули про одну з головних функцій для столиці –«здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам’яток історії, культури,релігії, архітектури та містобудування, заповідних та природних зон іландшафтів, що мають національне значення» (ст.4 чинного ЗУ «Про столицю -України - місто-герой Київ»). Невже це настільки неважливо? Особливо, на фонізнищення архітектурних пам’яток та скандальних забудов, вирубки парків та знайденихархеологічних  артефактів.

                  Уст.7 законопроекту, яка визначає систему органів місцевого самоврядування вКиєві,  дивним чином зникли органимісцевого самоврядування населенні – ОСНи. А це - повне протиріччя відповідно до ст.5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», яка чітко визначає, щоОСНи входять до системи місцевого самоврядування в нашій державі. Хоча вжесьогодні  на сайті РПР вже зробленаправка і ОСНи присутні в проекті. Нищівна критики з боку керівників ОСНів даларезультат.

                  Ст.9законопроекту, яка регламентує діяльність виконавчих органів Київської міськоїта районних у м. Києві рад, а саме ч.2 цієї статті, каже що «порядокформування  та повноваження виконавчихорганів Київської міської та районних у м. Києві рад визначаються ЗУ  «Про місцеве самоврядування в Україні» зособливостями, визначеними цим Законом». Але ж, ЗУ «Про місцеве самоврядуванняв Україні» (ст.ст.27-40) чітко визначає повноваження тільки виконавчих органівміських рад – в даному випадку, тільки Київської міської ради. А стосовноповноважень виконавчих органів  районниху м. Києві рад, цей Закон (ст. 41) каже тільки про те, що їх обсяг визначаєтьсявідповідною міською радою. Тобто, запропонований законопроект не встановлює чіткихповноважень виконавчих органів районних в м. Києві рад, залишаючи це питанняпоза межами правового регулювання.

          Такождивною є ситуація з повноваженнями Київради та райрад. Поясню: ст.13запропонованого законопроекту, містить повноваження, які за чиннимзаконодавством, належать до компетенції виконавчих органів міської ради, не докомпетенції Київради. Тобто, чинним законодавством саме виконавчі органиміських рад, мають право здійснювати ті повноваження, які авторами новогозакону віднесені до повноважень Київради. Наприклад:  «організаціясоцдопомоги для малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів будинків-інтернатів»-  це підпункт 3 пункту “а” ч. 1ст. 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»; «розробка генерального планузабудови території населеного пункту» - підпункт 6 пункту ”а” ч.1 ст. 31 ЗУ«Про місцеве самоврядування в Україні», «організаціяроботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населенихпунктів»— підпункт 2 пункту “б” ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», «забезпеченняутримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони»— підпункт 11 пункту “а” ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»,тощо. Далі не бачу сенсу продовжувати аналізувати ст.13 проекту, думаю, ітак  зрозуміло що юристи не працювали надним.

          Зупинюсьна двох окремих “новаціях” проекту, які ще раз вказують на йогомертвонародженість - ч. 1 ст. 14, де зазначається, що саме належить докомпетенції Київської міської державної адміністрації. Зокрема, в проектізазначено, що це « перевірка стану додержання Конституції та законів України,інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовимиособами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів тавідділень незалежно від форми власності». По суті це функція загального наглядуза додержанням законності, якої на вимогу Ради Європи Верховною радою України14.10.2014 року було позбавлено прокуратуру. Такий «ляп» -  відвертий крок назад до періоду «щасливогокомунізму», часів тотальних перевірок органами прокуратури всіх і всього. І ажніяк не курс на інтеграцію України до ЄС.

          Другасуттєва “новація” - це введення додаткової посади голови виконавчого комітетурайонної у м. Києві ради (ст. 18 проекту), не зважаючи на те, що ч. 5 ст.51  ЗУ «Про місцеве самоврядування вУкраїні» визначає, що виконавчий комітет очолює голова районної у місті ради.Виникає питання -навіщо районам два керівника? Невже автори нового ЗУ «Простолицю» не розуміють, що це призведе до протистояння між райрадою тавиконавчим комітетом, а також,  до  збільшення кількості чиновників.  Про що, до речі, Юрію Ганущаку булосправедливо вказано присутнім на обговоренні Сергієм Садовим - колишнім головоюради та державної адміністрації Голосіївського району м. Києва.

          Такожчомусь в проекті Ю. Ганущака відсутні статті, які б встановлювали державні   гарантії   виконання  містом   Києвом столичних функційта  додаткові права Київської міськоїради, пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій - ст. 21, 22діючого ЗУ “Про столицю України — місто-герой Київ”.

          Крімтого, що запропонований РПР проект Закону «Про столицю» містить багатоюридичних та логічних помилок, тобто юридичну експертизу він не проходив, висновки щодо нього невтішні:

1.     Законопроект вступає в повне протиріччя зчинним ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

2.    Законопроект не відповідає курсу України на європейськуінтеграцію.

3.    Законопроект позбавляє місто Київ  державних  гарантій   щодо виконання   ним столичних функцій

4.    Законопроект позбавляє Київраду додатковихправ, пов'язаних зі здійсненням містом Києвом столичних функцій

5.    Законопроект жодним чином не встановлює і нерозмежовує повноваження Київради та райрад.

6.    Законопроектом  збільшується кількість чиновників врайонах  Києва.

                  Відходячивід критики, як  депутат Київради, членпостійної комісії з питань місцевого самоврядування та людина, що займаєтьсярозвитком місцевого самоврядування понад 12 років, можу зазначити нанайнеобхідніших змінах, яких потребує  ЗУ“Про столицю України — місто-герой Київ”.

 Отже, Закон:

-           повинен максимально інтегрувати Київ досистеми місцевого самоврядування, визначеної ЗУ «Про місцеве самоврядування вУкраїні», а не створювати систему управління відмінну від решти територіїУкраїни;

-           встановити обов'язковість існування районнихв місті Києві рад та визначити їх повноваження (оскільки райони в м. Києві зачисельністю населення дорівнюють і навіть деякі перевищують міста - обласніцентри;

-           встановити державні  гарантії  щодо виконання   містом Києвомстоличних функцій з боку держави;

-           встановити додаткові права Київськогоміського голови та органів місцевого самоврядування в м. Києві, пов'язані зіздійсненням  Києвом столичнихфункцій; 

-           визначити чіткий порядок відносин міжміськими та центральними органами влади.

 Наостанок, щобуникнути різних інсинуацій навколо мого ставлення щодо  громадської ініціативи РПР.  Вважаю, що вони здійснюють корисну длярозвитку і реформування нашої країни діяльність. Готовий до співпраці у сферідецентралізації влади і реформування системи місцевого самоврядування.