Береженого Бог береже або Страхова медицина як інструмент піару

Ініціатива столичної влади щодо медичного страхування для працівників бюджетної сфери обернеться черговою мильною бульбашкою з витратами в декілька мільйонів гривень.

Днями голова КМДА Олександр Попов повідомив про пілотний проект із впровадження муніципального медичного страхування всіх пенсіонерів, працівників бюджетної сфери шляхом спрямування міських грошей у компанію, яка надасть безкоштовну медичну допомогу, включаючи медикаментозне забезпечення.

Безумовно, введення медичного страхування для певних категорій громадян є вагомим соціальним аспектом: безкоштовне якісне медичне обслуговування дозволить уникнути стресових ситуацій у ланцюгу «пацієнт-лікар-витрати» та вийти на вищий рівень охорони здоров’я. Взагалі, обов'язкове медичне страхування в Україні можуть ввести у 2014 році. У Верховні Раді вже навіть визначилися, що організацією, яка проводитиме страхування буде Фонд обов'язкового медичного страхування України з державним статусом. Київські градоначальники вирішили «дати фору» регіонам та впровадити медичне страхування одними з перших.

На сьогодні на страховому ринку України працюють більше 470 страхових компаній, з них близько 100 мають ліцензії на добровільне медичне страхування. Укладати з ними договори для страхування певних категорій громадян за державний кошт КМДА не буде. По-перше, дорого, а по-друге, за заявами столичних чиновників, вони насамперед хочуть проводити цю програму через власну муніципальну компанію. Для створення ж та забезпечення діяльності такої муніципальної страхової компанії, що надаватиме послуги з медичного страхування за доступними цінами та належатиме місту, необхідна сума у розмірі від 10-ти до 100 тисяч доларів і мінімальний статутний капітал компанії в 1 млн. євро (мінімальний розмір статутного капіталу страхової компанії, що займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі 1 млн. євро, а страхової компанії, що займається страхуванням життя, – 1,5 млн. євро в гривневому еквіваленті). Тож загальна сума витрат на проект становитиме понад 11 млн. грн.

КМДА планує застрахувати всіх пенсіонерів, працівників бюджетної сфери шляхом спрямування міських грошей у компанію, яка надасть безкоштовну медичну допомогу. У міському бюджеті таких коштів поки немає, більше того, дефіцит столичного бюджету зараз складає 2 млрд. грн.

Для медстрахування у всьому світі попередньо діє процедура повної діагностики стану здоров’я людини. Не виключено, що витрати на обстеження ляжуть на плечі потенційних користувачів страхових послуг. До того ж, є вірогідність, що муніципальна влада не витрачатиме кошти на дорогі програми страхування, які включають в себе оплату амбулаторного та стаціонарного лікування, екстрену і планову медичну допомогу, оплату медикаментів, стоматологічну допомогу, консультації лікарів, діагностику, гінекологію, урологію. Застрахований за цією програмою може проходити повне обстеження та стаціонарне лікування, а також викликати лікаря додому. Її середня вартість на вітчизняному ринку – близько $300-400 на рік. Не думаю, що столична влада забажає і витрачатиме такі гроші у своєму пілотному проекті. Дешеві поліси ж зазвичай не включають перелічені медичні послуги.

Переконаний у тому, що ініціатива з медичного страхування це ще одна складова піар-кампанії команди столичної влади. Така ж мета була і у «Муніципальної лікарняної каси», яка з тріском провалилася. Створені у 2010 році, муніципальні каси мали на меті забезпечити жителів міста Києва необхідними медикаментами та виробами медичного призначення на засадах солідарної їх участі. Невеликий же розмір вступного внеску у 10 грн. і щомісячного членського внеску у 30 грн. (3% мінімальної зарплати; пільговики та студенти денних форм навчання – 15 грн.), мав би забезпечити масове входження до каси киян. Звичайно, столична влада через комунальні ЗМІ може гордо рапортувати про «проліковано близько 3 тисяч осіб, відшкодовано за лікування та обстеження понад 280 тис. грн., членами каси є майже 18 тис. киян». Проте насправді кияни не стали масово робити внески до каси і з більш ніж 4 млн-го населення Києва членами каси на сьогодні є менш ніж 1% громадян, переважно, самі ж лікарі, та їх колеги бюджетники – вчителі та комунальники, які «мають» підтримувати ініціативи столичної влади.

Як варіант, на страхування столична влада може спрямувати кошти, заплановані на програму «Здоров’я киян» або ж на інші цільові програми в галузі медицини. В такому випадку влада ризикує ще більше скомпрометувати себе, оскільки на охорону здоров’я у бюджеті Києва і так виділяється замало коштів.