Береженого Бог береже або Страхова медицина як інструмент піару

Ініціатива столичної влади щодо медичного страхування для працівників бюджетної сфери обернеться черговою мильною бульбашкою з витратами в декілька мільйонів гривень.

Ініціатива столичної влади щодо медичного страхуваннядля працівників бюджетної сфери обернеться черговою мильною бульбашкою звитратами в декілька мільйонів гривень.

Днями голова КМДА Олександр Попов повідомив про пілотнийпроект із впровадження муніципального медичного страхування всіх пенсіонерів,працівників бюджетної сфери шляхом спрямування міських грошей у компанію, яканадасть безкоштовну медичну допомогу, включаючи медикаментозне забезпечення.

Безумовно, введення медичногострахування для певних категорій громадян є вагомим соціальним аспектом:безкоштовне якісне медичне обслуговування дозволить уникнути стресових ситуаційу ланцюгу «пацієнт-лікар-витрати» та вийти на вищий рівень охорони здоров’я.Взагалі, обов'язкове медичне страхування в Україні можуть ввести у 2014 році. УВерховні Раді вже навіть визначилися, що організацією, яка проводитиместрахування буде Фонд обов'язкового медичного страхування України з державнимстатусом. Київські градоначальники вирішили «дати фору» регіонам та впровадитимедичне страхування одними з перших.

На сьогодні на страховому ринкуУкраїни працюють більше 470 страхових компаній, з них близько 100 маютьліцензії на добровільне медичне страхування. Укладати з ними договори длястрахування певних категорій громадян за державний кошт КМДА не буде. По-перше,дорого, а по-друге, за заявами столичних чиновників, вони насамперед хочутьпроводити цю програму через власну муніципальну компанію. Для створення ж тазабезпечення діяльності такої муніципальної страхової компанії, що надаватимепослуги з медичного страхування за доступними цінами та належатиме місту, необхіднасума у розмірі від 10-ти до 100 тисяч доларів і мінімальний статутний капіталкомпанії в 1 млн. євро (мінімальний розмір статутного капіталу страховоїкомпанії, що займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя,встановлюється в сумі 1 млн. євро, а страхової компанії, що займаєтьсястрахуванням життя, – 1,5 млн. євро в гривневому еквіваленті). Тож загальнасума витрат на проект становитиме понад 11 млн. грн.

КМДА планує застрахувати всіхпенсіонерів, працівників бюджетної сфери шляхом спрямування міських грошей укомпанію, яка надасть безкоштовну медичну допомогу. У міському бюджеті такихкоштів поки немає, більше того, дефіцит столичного бюджету зараз складає 2млрд. грн.

Для медстрахування у всьомусвіті попередньо діє процедура повної діагностики стану здоров’я людини. Невиключено, що витрати на обстеження ляжуть на плечі потенційних користувачівстрахових послуг. До того ж, є вірогідність, що муніципальна влада невитрачатиме кошти на дорогі програми страхування, які включають в себе оплатуамбулаторного та стаціонарного лікування, екстрену і планову медичну допомогу,оплату медикаментів, стоматологічну допомогу, консультації лікарів,діагностику, гінекологію, урологію. Застрахований за цією програмою можепроходити повне обстеження та стаціонарне лікування, а також викликати лікарядодому. Її середня вартість на вітчизняному ринку – близько $300-400 на рік. Недумаю, що столична влада забажає і витрачатиме такі гроші у своєму пілотномупроекті. Дешеві поліси ж зазвичай не включають перелічені медичні послуги.

Переконаний у тому, що ініціативаз медичного страхування це ще одна складова піар-кампанії команди столичноївлади. Така ж мета була і у «Муніципальної лікарняної каси», яка з тріскомпровалилася. Створені у 2010 році, муніципальні каси мали на меті забезпечитижителів міста Києва необхідними медикаментами та виробами медичного призначенняна засадах солідарної їх участі. Невеликий же розмір вступного внеску у 10 грн.і щомісячного членського внеску у 30 грн. (3% мінімальноїзарплати; пільговики та студенти денних форм навчання – 15 грн.), мав би забезпечитимасове входження до каси киян. Звичайно, столична влада через комунальні ЗМІ можегордо рапортувати про «проліковано близько 3 тисяч осіб, відшкодовано залікування та обстеження понад 280 тис. грн., членами каси є майже 18 тис.киян». Проте насправді кияни не стали масово робити внески до каси і з більшніж 4 млн-го населення Києва членами каси на сьогодні є менш ніж 1% громадян,переважно, самі ж лікарі, та їх колеги бюджетники – вчителі та комунальники,які «мають» підтримувати ініціативи столичної влади.

Як варіант, настрахування столична влада може спрямувати кошти, заплановані на програму«Здоров’я киян» або ж на інші цільові програми в галузі медицини. В такомувипадку влада ризикує ще більше скомпрометувати себе, оскільки на охоронуздоров’я у бюджеті Києва і так виділяється замало коштів.