Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.12.2015 13:31

Столичний бюджет: перші висновки і скандал з "Укррослізингом"

Ексдепутат Київської міської ради

3 грудня Департамент фінансів КМДА таки надав бюджетній комісії Київради повноцінний проект бюджету міста на 2016 рік. За день до цього комісії пропонували взяти до розгляду проект, як би це не звучало, не надавши самого проекту. Було надано лише макро

3 грудня Департамент фінансів КМДА таки надав бюджетній комісії Київради повноцінний проект бюджету міста на 2016 рік. За день до цього комісії пропонували взяти до розгляду проект, як би це не звучало, не надавши самого проекту. Було надано лише макроекономічні показники. Отримавши його пізно ввечері за кілька годин до продовження комісії та сесії міської ради, на якому проект таки було взято до розгляду, складно було провести повноцінний глибинний аналіз документу із 11-ма додатками. Більше того, нема повної інформації про те, якою буде структура основного фінансового документа держави. І хоч розпорядники коштів міського бюджету формували бюджетні запити на Міністерство фінансів, а основні напрямні погоджувалися за Кабміну, як того вимагає закон, відсутність Державного бюджету на 2016 рік дещо ускладнює завдання для депутатів і породжує певну недовіру опозиційних фракцій до влади.

Перші запитання виникли через те, що в КМДА пропонують фінансування субсидій на рівні 2015 року, хоча Кабмін і запропонував деяке підвищення фінансування цих статей. Хоча, позірне намагання уряду створити видимість поліпшення у соціальній сфері, не виправдовує того знущання над українцями, за яке він має нести політичну відповідальність. І не тільки політичну…

Суперечки викликали також показники прогнозованого рівня адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Підвищення надходжень від сплати цього податку планується на рівні 6%, тоді як номінальна заробітна плата в місті підвищується на рівні 18%. В чому причина такої різниці, чіткої відповіді від фінансового органу не надійшло. Чи нас таким нестандартним чином повідомляють про майбутні проблеми з адмініструванням цього податку, чи причина в іншому… ці питання ще будуть підніматися в процесі доопрацювання документу. Загострювати увагу на цьому питанні слід хоча б тому, що ПДФО становить третину доходів загального фонду бюджету міста. Це при тому, що 60% його йде до Держбюджету.

До речі, депутати всі і кожен обурювалися з приводу несправедливої норми Бюджетного кодексу України, який передбачає такий розподіл даного податку. Разом з тим, дієвого способу переконати уряд і парламент змінити її поки нема. Не з цим урядом і не з цим парламентом. Хоча, Київ, варто зазначити, виконуючи функції столиці, має повне право на те, щоб віддавати менше, ніж інші адміністративно-територіальні одиниці, а не навпаки – більше.

Цікаво те, що тема майбутнього фінансового документу міста стала не найбільш гарячою на засіданні бюджетної комісії 3-го грудня. Порядок денний доповнився питанням, яке зачіпало і бюджет 2015.

Департамент транспорту і КП «Київський метрополітен» попросили в депутатів виділити їм кошти на погашення заборгованості перед кредиторами підприємства. Однак, на вагу доказів в необхідності прийняття такого рішення керівництво метрополітену не пред ’ явило жодного вагомого документу, роз ’ яснюючи обставини усно.

Як відомо, дане комунальне підприємство за фінансовим звітом 2014 року має заборгованість перед кредиторами у розмірі 500 млн. гривень, що є наслідком кредитного договору з лізинговою компанією «Укррослізинг» від 2009 року за придбання вагонів. Зазначену компанію пов’язують із людиною, яка дуже добре відома українським журналістам – Юрієм Іванющенком. Тим самим Юрою Єнакієвським.

У мене, як депутата, виникли об’єктивні претензії, які вилилися в запеклу дискусію. Справа в тім, що, як повідомляла у вересні «Економічна правда» з посиланням на «Інтерфакс», Господарський суд Києва прийняв до розгляду позов компанії Ukrrosleasing Cyprus Limited (Кіпр), яка є власником компанії "Укррослізинг", до комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення з останнього 1,156 млрд гривень боргу.

Я давно вивчаю питання, які стосуються метрополітену. Протягом попередньої каденції домагався ухвалення рішення про незалежний аудит діяльності підприємства і прояснення ситуації із тим, що підвищення проїзних тарифів не знайшло відображення в дохідній частині бюджету міста.

Згідно з визначенням, суд постановив також залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ТОВ "Укррослізинг".  Суд вимагав звірити розрахунки за укладеним між ними в липні 2009 року договором.

В липні 2009 року ТОВ "Укррослізинг" виграло тендер на поставку в лізинг Київському метрополітену 100 вагонів метро протягом 2009-2014 роках.

Вагони закуповувалися за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Сума договору становила близько 1,391 млрд гривень. У той же час в серпні того ж року Мінекономіки визнавало підсумки цього тендеру недійсними через невідповідність пропозицій учасників тендерної документації.

У 2011 році прокуратура Києва порушувала кримінальну справу стосовно колишнього заступника начальника КП "Київський метрополітен" за перевищення службових повноважень, який, за даними прокуратури, підписав з ТОВ "Укррослізинг" договір про збільшення вартості фінансових лізингових послуг на придбання 100 вагонів метро на суму 90 млн гривень.

У Держреєстрі судових рішень налічується близько 20-ти судових справ, що  безпосередньо стосуються даного тендеру та процедури закупівлі.
На додаток до них залишилися дані перевірок податкової та Держфінінспекції, які однозначно заявляли, про гігантські переплати і незаконні схемах поставок, але вся ця інформація дивним чином пройшла повз нового керівництва метрополітену та депутатів Київради.

Історія довга і насичена.
Після запеклого ламання списів, комісія вирішила, що питання виділення чи не виділення коштів має вирішувати Київрада під пильним оком киян. Тому комісія прийняла рішення відправити проект на сесію, яка відбулася вже через годину.

Корупційні чинники в даному питанні очевидні. Розікрасти прибуток і просити в киян 200 мільйонів на погашення кредиту, не надаючи бодай елементарних документів, як то рішення суду, наприклад, – вершина цинізму. Якщо дійсно є необхідність в наданні допомоги, то потрібно діяти згідно регламенту, а не шантажувати членів комісії та громаду столиці, як це собі дозволили чиновники.

На вимогу депутатів керівництво підприємства надало для ознайомлення пакет необхідних документів, аналізуючи які комісія дійшла колективного висновку про відсутності необхідності саме в сумі 200 млн. грн. Питання було відправлене в зал.

І вже там «Свобода» знову виступила проти ухвалення цього проекту. В результаті, рішення не було ухвалено.

Найгірше те, що через наявні судові рішення та особливості тендеру й укладених договорів, місто потрапило в таку собі бюджетну пастку. Корупційний тендер вимагає забрати кошти із соціальної сфери і погашати недолугий кредит. Нам ще довго доведеться ліквідовувати наслідки стихійного лиха, яке залишили нам у спадок «герої» корупційного фронту.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]