3 грудня Департамент
фінансів КМДА таки надав бюджетній комісії Київради повноцінний проект бюджету
міста на 2016 рік. За день до цього комісії пропонували взяти до розгляду
проект, як би це не звучало, не надавши самого проекту. Було надано лише
макро
3 грудня Департаментфінансів КМДА таки надав бюджетній комісії Київради повноцінний проект бюджетуміста на 2016 рік. За день до цього комісії пропонували взяти до розглядупроект, як би це не звучало, не надавши самого проекту. Було надано лишемакроекономічні показники. Отримавши його пізноввечері за кілька годин до продовження комісії та сесії міської ради, на якомупроект таки було взято до розгляду, складно було провести повноцінний глибиннийаналіз документу із 11-ма додатками. Більше того, нема повної інформації проте, якою буде структура основного фінансового документа держави. І хоч розпорядникикоштів міського бюджету формували бюджетні запити на Міністерство фінансів, а основнінапрямні погоджувалися за Кабміну, як того вимагає закон, відсутністьДержавного бюджету на 2016 рік дещо ускладнює завдання для депутатів і породжуєпевну недовіру опозиційних фракцій до влади.
Перші запитаннявиникли через те, що в КМДА пропонують фінансування субсидій на рівні 2015року, хоча Кабмін і запропонував деяке підвищення фінансування цих статей.Хоча, позірне намагання уряду створити видимість поліпшення у соціальній сфері,не виправдовує того знущання над українцями, за яке він має нести політичнувідповідальність. І не тільки політичну…
Суперечки викликалитакож показники прогнозованого рівня адміністрування податку на доходи фізичнихосіб. Підвищення надходжень від сплати цього податку планується на рівні 6%,тоді як номінальна заробітна плата в місті підвищується на рівні 18%. В чомупричина такої різниці, чіткої відповіді від фінансового органу не надійшло. Чинас таким нестандартним чином повідомляють про майбутні проблеми задмініструванням цього податку, чи причина в іншому… ці питання ще будутьпідніматися в процесі доопрацювання документу. Загострювати увагу на цьомупитанні слід хоча б тому, що ПДФО становить третину доходів загального фондубюджету міста. Це при тому, що 60% його йде до Держбюджету.
До речі, депутати всіі кожен обурювалися з приводу несправедливої норми Бюджетного кодексу України,який передбачає такий розподіл даного податку. Разом з тим, дієвого способупереконати уряд і парламент змінити її поки нема. Не з цим урядом і не з цимпарламентом. Хоча, Київ, варто зазначити, виконуючи функції столиці, має повнеправо на те, щоб віддавати менше, ніж інші адміністративно-територіальніодиниці, а не навпаки – більше.
Цікаво те, що темамайбутнього фінансового документу міста стала не найбільш гарячою на засіданнібюджетної комісії 3-го грудня. Порядок денний доповнився питанням, яке зачіпалоі бюджет 2015.
Департамент транспорту і КП «Київський метрополітен» попросили вдепутатів виділити їм кошти на погашення заборгованості перед кредиторамипідприємства. Однак, на вагу доказів в необхідності прийняття такого рішеннякерівництво метрополітену не пред’явиложодного вагомого документу, роз’яснюючиобставини усно.
Як відомо, дане комунальне підприємство за фінансовим звітом 2014 рокумає заборгованість перед кредиторами у розмірі 500 млн. гривень, що є наслідкомкредитного договору з лізинговою компанією «Укррослізинг» від 2009 року запридбання вагонів. Зазначену компанію пов’язують із людиною, яка дуже добревідома українським журналістам – Юрієм Іванющенком. Тим самим ЮроюЄнакієвським.
У мене, як депутата,виникли об’єктивні претензії, які вилилися в запеклу дискусію. Справа в тім,що, як повідомляла у вересні «Економічна правда» з посиланням на «Інтерфакс», Господарський суд Києва прийняв до розгляду позовкомпанії Ukrrosleasing Cyprus Limited (Кіпр), яка є власником компанії"Укррослізинг", до комунального підприємства "Київськийметрополітен" про стягнення з останнього 1,156 млрд гривень боргу.
Я давно вивчаюпитання, які стосуються метрополітену. Протягом попередньої каденції домагавсяухвалення рішення про незалежний аудит діяльності підприємства і проясненняситуації із тим, що підвищення проїзних тарифів не знайшло відображення вдохідній частині бюджету міста.
Згідно з визначенням,суд постановив також залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляєсамостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ТОВ"Укррослізинг". Суд вимагавзвірити розрахунки за укладеним між ними в липні 2009 року договором.
В липні 2009 року ТОВ"Укррослізинг" виграло тендер на поставку в лізинг Київськомуметрополітену 100 вагонів метро протягом 2009-2014 роках.
Вагони закуповувалисяза кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Сума договору становилаблизько 1,391 млрд гривень. У той же час в серпні того ж року Мінекономікивизнавало підсумки цього тендеру недійсними через невідповідність пропозиційучасників тендерної документації.
У 2011 роціпрокуратура Києва порушувала кримінальну справу стосовно колишнього заступниканачальника КП "Київський метрополітен" за перевищення службовихповноважень, який, за даними прокуратури, підписав з ТОВ"Укррослізинг" договір про збільшення вартості фінансових лізинговихпослуг на придбання 100 вагонів метро на суму 90 млн гривень.
УДержреєстрі судових рішень налічується близько 20-ти судових справ, що безпосередньо стосуються даного тендеру та процедури закупівлі. Надодаток до них залишилися дані перевірок податкової та Держфінінспекції, якіоднозначно заявляли, про гігантські переплати і незаконні схемах поставок, алевся ця інформація дивним чином пройшла повз нового керівництва метрополітену тадепутатів Київради.
Історіядовга і насичена. Післязапеклого ламання списів, комісія вирішила, що питання виділення чи невиділення коштів має вирішувати Київрада під пильним оком киян. Тому комісіяприйняла рішення відправити проект на сесію, яка відбулася вже через годину.
Корупційні чинники вданому питанні очевидні. Розікрасти прибуток і просити в киян 200 мільйонів напогашення кредиту, не надаючи бодай елементарних документів, як то рішеннясуду, наприклад, – вершина цинізму. Якщо дійсно є необхідність в наданнідопомоги, то потрібно діяти згідно регламенту, а не шантажувати членів комісіїта громаду столиці, як це собі дозволили чиновники.
На вимогу депутатівкерівництво підприємства надало для ознайомлення пакет необхідних документів,аналізуючи які комісія дійшла колективного висновку про відсутностінеобхідності саме в сумі 200 млн. грн. Питання було відправлене в зал.
Івже там «Свобода» знову виступила проти ухвалення цього проекту. В результаті,рішення не було ухвалено.
Найгіршете, що через наявні судові рішення та особливості тендеру й укладенихдоговорів, місто потрапило в таку собі бюджетну пастку. Корупційний тендервимагає забрати кошти із соціальної сфери і погашати недолугий кредит. Нам щедовго доведеться ліквідовувати наслідки стихійного лиха, яке залишили нам успадок «герої» корупційного фронту.
