Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.09.2015 17:03

Як зробити наше місто безпечнішим?

Депутат Київської міської ради

місто не готове протидіяти техногенним загрозам, а «компетентні» органи не здатні забезпечити захист громадського порядку

Як часто Ви задавали собі питання чому всі ми, кияни, позбавлені можливості комфортно, а головне, безпечно жити у своєму місті? Київ не лише найбільше місто в країні. Це столиця, в якій зосереджена значна частина економічного потенціалу держави, а також все політичне життя. Тут працює багато промислових підприємств та розташовані державні установи.

Саме тому Київ є потенційною мішенню №1 для військової агресії та знаходиться в зоні ризику як місце потенційних екологічних і техногенних катастроф.

Останні події показали, що місто не готове протидіяти техногенним загрозам, а «компетентні» органи не здатні (або не хочуть) забезпечити захист громадського порядку на вулицях Києва та ще й самі вчиняють провокації під час масових заходів.

Більше того, країна півтора роки перебуває фактично у стані війни, а Київ досі не має чітко налагодженої ефективної системи цивільної оборони. Столична влада не забезпечила ні інструктаж населення на випадок військового нападу на місто, ні вжила заходів технічного характеру з метою захисту киян.

Зараз місто потерпає від їдкого смогу, а столична влада на чолі з Віталієм Кличком лиш розводить руками, мовляв, поливаються дороги. Оце, власне, і все, що в КМДА змогли зробити для порятунку містян, якщо не рахувати пояснень щодо того, що робити аби захиститися. Деякі мешканці міста, які відвідують депутатську приймальню, скаржаться, що ті пояснення або складені незрозуміло, або не приносять ніякої користі.

Ще один «подвиг» нинішньої влади – це сховища для мешканців міста, обладнані як небуть. Про їх функціональну готовність говорити не доводиться.

Все це виглядає дуже сумно, адже заходи щодо удосконалення системи цивільної оборони міста – це один із першочергових заходів, які мала вжити нова столична влада. Проте, вона того не зробила.   

Власне, цивільний захист на те й цивільний, що передбачає усунення загроз для мирного населення. На випадок можливих бомбардувань, або, наприклад, ускладнення ситуації зі смогом, місто має сильно обмежені можливості для забезпечення людей укриттям, спеціальними засобами чи для проведення евакуаційних заходів.

Свого часу Постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку розглядала питання створення у Києві паливного резерву для боротьби з техногенними катастрофами і евакуації населення.

На мій депутатський запит щодо заходів, які вживає столична влада в галузі цивільної оборони (в тому числі, навчання мешканців) від Кличка надійшла суха відписка. На завершення, там було запевнення, що все робиться і все прекрасно. Проте, це обман. Чи самообман. Судіть самі. На ділі ситуація незадовільна і потрібно вжити низку заходів, які Кличко та його команда здійснювати не поспішають.

Серед іншого необхідно створити в місті потужний резерв паливно-мастильних матеріалів. При цьому, потрібно забезпечити належний контроль і облік, аби запобігти розкраданню. В розпорядженні міста має бути достатня кількість спеціальної техніки для евакуації населення та боротьби із стихією й техногенними катастрофами.

Більше того, потрібно створити резерв продовольства і питної води. Останнє дуже важливо, особливо, враховуючи загальний стан із водою в столиці.

Крім того, дуже важливий аспект для забезпечення життєдіяльності киян, які можуть опинитися у блокаді сховищ своїх будинків – електрика. В кожному будинку потрібно забезпечити наявність розеток, живлення в яких буде надходити не від системи самого будинку, а з-зовні. Таким чином, якщо той чи інший будинок залишиться без електрики, це не означатиме повне відключення його від мережі електропостачання.

Взагалі, це питання комплексних заходів. Це розробка та ухвалення нових цільових програм, їх фінансування і належного виконання. Необхідно добиватися також змін на законодавчому рівні, адже це проблема не лише Києва, а й всіх українських міст. Особливо це стосується тих, які розташована в безпосередній близькості до зони військового конфлікту. 

Це лише дещиця з того, що потрібно зробити. Найбільш елементарні речі, які не потребують значних організаційних заходів. Ще є питання логістики, алгоритму дій в разі виникнення надзвичайних ситуацій, взаємодії різних структур. Всі добре пам ятають сніговий колапс 2013 року, коли місто було фактично паралізоване і опинилося на грані гуманітарної катастрофи? Так ось це був дуже яскравий приклад того, як міська влада готова зустріти біду. Тут і організація і рівень відпрацювання алгоритму дій і робота з населенням і забезпечення продовольством і порятунок окремих людей або їх груп…

З сумом доводиться констатувати, що рівень готовності міста з того часу не змінився. А це ще мова йде про природні або техногенні катаклізми. А що ж на випадок воєнних дій? Навіть думати не хочеться.    

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net