Кияни будуть фінансувати Метрополітен та друзів Кернеса?
Київська влада аж ніяк не дбає про киян на ділі так як на словах. Замість того, щоб шукати ефективних шляхів вирішення фінансових проблем міста, вона просто звалює їх на плечі звичайних громадян.
У Києві почали діяти новітарифи на проїзд у комунальному транспорті загального користування. Анонсованеміським головою Віталієм Кличком двократне підвищення цін відбулося і киянипочали розраховуватися з проїзд згідно з новими «справедливими» тарифами.
Навколо цього питаннятривала дискусія, яку не можна назвати вичерпаною. Департамент транспортноїінфраструктури КМДА та КП «Київський Метрополітен» в один голос переконують внеобхідності підвищення тарифів, наголошуючи на збитковості, до якої призводилиуже минулі тарифи.
На фоні глибокоїекономічної кризи, падіння національної валюти та незадовільного стану рухомогоскладу, колій та матеріально-технічної бази Метрополітену таке підвищеннявиглядає якщо не логічним, то принаймні не позбавленим здорового глузду.
Проте, міська влада неврахувала один важливий момент. Платоспроможність киян не зросла, а навпаки –знизилися. Тобто, у КМДА, в цьому рівнянні врахувало лише змінні, яківідповідають змінам в економіці, проте відкинули змінну соціального станугромадян. А це, до речі, одна з основних змінних.
Відповідно, такий хідбитиме по кишені пересічних громадян. Ми бачимо, що влада знову намагаєтьсявирішувати проблеми бюджету за рахунок простих людей, а не шукає якихосьальтернативних, проте складніших шляхів.
На жаль, мипересвідчилися, що держава не виконує ролі ефективного менеджера, хоча в данійситуації це просто життєво необхідно. Чому б нам не змінити підхід дореалізації рекламних площ в метро. Заразми маємо ситуацію, коли дохід від реклами КП «Київський Метрополітен» становитьменше, ніж 1% від його загального доходу. Це нонсенс! Причиною цьому служить те, що сам Метрополітен не розміщує рекламу, а лишенадає рекламну площу для компаній.
Орендна вартість площ під рекламу дуженизька, при цьому розцінки рекламних агентств досить високі. На цьому втрачаємісто, тобто громада Києва.
А як щодо усунення корупційних чинників таскасування результатів конкурсів, умови яких не виконуються належним чином?
Так, харківське ТОВ «Альфа пей термінал» в 2013 році стало переможцемконкурсу Київської міської державної адміністрації на створення єдиної системипроїзду у наземному на підземному транспорті Києва. Тоді цей конкурс називалинеконкурентним, а переможець досі не реалізував зазначений проект. Нова владаКиєва на чолі з мером Віталієм Кличком, схоже, не збирається відмовлятися від неіснуючихпослуг харківської фірми.
«Альфапей термінал» зобов’язалося вкласти в проект Києва понад 113 мільйони гривень.Після впровадження програми, інвестор буде отримуватиме винагороду у вигляді8,47% від виручки пасажирського транспорту Києва протягом не менше ніж 10років.
Якпідрахували експерти, при вартості проїзного квитка 2 гривні і праві інвесторана отримання 8,47% від вартості поїздки, той зможе заробляти майже 61 мільйонгривень на рік. Якщо ж вартість проїзду буде 4 гривні, на чому наполягає столичнавлада, то заробітки «Альфа пей термінал» складатимуть понад 121 мільйон гривеньна рік. За час дії договору «Альфа пей термінал» може отримати надходженьу сумі від майже 600 мільйонів гривень до понад 1,2 мільярда гривень, і це лишевід метро – а є ще автобуси, трамваї та тролейбуси.
Журналісти з’ясували (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26706462.html), що 100% «Альфа пей термінал» володієкіпрський офшор «Тріендотто Інвестментс Лімітед». Згідно ж даних офіційногореєстру Кіпру, її кінцеві власники через «Корімпекс Інвестментс Лімітед» є двахарківських бізнесмени – Карен і Армен Ванецяни.
Учасники ринку пов’язують цих підприємців з мером Харкова ГеннадіємКернесом. Cвого часу саме Карен Ванецян був одним із небагатьох, кого ГеннадійКернес удостоїв подяки за значний особистий внесок у розвиток культури вХаркові.
То чому міська влада хоче закривати бюджетні діри за рахунок простихкиян, натомість партнери Кернеса будуть заробляти на Метрополітені, та ще й прицьому не виконуючи своїх зобов’язань перед містом?!Тобто, надумку чиновників з КМДА, кияни повинні фінансувати не лише комунальніпідприємства, а ще й друзів сепаратиста Кернеса?
Столична влада скаржиться, що тарифи, які діяли донедавна, не можуть забезпечити рентабельностіМетрополітену, проте вона не звертає уваги на інші способи збільшенняприбутків підприємства. Натомість, вона має намір знову влізти до кишенігромадян, забувши про інші шляхи.
Перш, ніж робити це, потрібно закрити всі корупційні діри, через які йдевідтік грошей з міського бюджету, припинити розкрадання того, що належитькиянам.
З об’єктивних причин тариф на проїзд доведеться піднімати, проте міськавлада, все ж таки, повинна думати про те, як допомогти киянам справитися зновими навантаженнями.
Є всі можливості для того, щоб відтягти підвищення цін хоча б на кількамісяців, скажімо, до третього кварталу цього року. Перш, ніж піднімати тарифи,потрібно закрити всі бюджетні діри, які висмоктують гроші з метро.
Для початку потрібно провести аудит в КП «Київський Метрополітен» і нефейковий, а справжній, бажано незалежний. Гадаю, багато речей вдасться вивестина чисту воду. Проте, маю сумніви у тому, що київська влада зважиться на це безналежного тиску громади.
Щодо повернення доходу від реклами та реструктуризації боргів КП, топерше навряд чи можливо, а до другого потрібно підійти розумно. Реструктуризаціюможна проводити лише після того ж таки аудиту та заходів, спрямованих на запобіганнязбитковості підприємства, ну або при загрозі його банкрутства.
Таким чином, доводиться констатувати той факт, що київська влада аж ніякне дбає про киян на ділі так як на словах. Замість того, щоб шукати ефективнихшляхів вирішення фінансових проблем міста, вона просто звалює їх на плечізвичайних громадян.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 297
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7074
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4929
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4284
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4182
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3091