Влада за інерцією "втюхує" підприємствам макулатуру, знищуючи бюджетні

Звернувся до Президента України з проханням внести зміни в Указ «Про опублікування актів законодавства в інформаційному бюлетені «Офіційний Вісник України», виключивши з нього пункт про обов’язковість забезпечення друкованим виданням Вісника всіх підприємств. А також до Прем’єр-міністра України – з проханням скасувати доручення КМУ, на основі якого під час економічної скрути, підприємства примушують виписувати «Офіційний Вісник України».

 Як стало мені відомо Мінприроди, на основі згаданих норм, які пропонується скасувати, вимагає від підконтрольних йому підприємств і установ забезпечити передплату бюлетеня «Офіційний Вісник України» і щоквартально інформувати про виконання цього прохання.

 Заповідники не розуміють, навіщо їм або будь-якому іншому підприємству передплачувати Вісник, в якому лише інколи публікуються законодавчі акти, дотичні до їх роботи. Більше того, всі ці законодавчі акти доступні в Інтернеті і функція Вісника сьогодні зведена лише до того, щоби мати офіційне посилання на дату опублікування акту.

 Щоб виконати цю функцію, достатньо того, щоб на сайті Уряду зазначалася дата публікації акту. Адже публікація - це не друк, а це факт оприлюднення, тобто дата оприлюднення. Встановити дату оприлюднення на будь-якому офіційному сайті не складає ніякої проблеми. На сьогодні ж редакція Вісника лише компілює інформацію і розповсюджує її на папері, в чому немає ніякої потреби і що є до того ж, екологічно шкідливим, адже вимагає знищення дерев, з яких виробляють папір. Тому перехід на електронний оббіг інформації швидкий, дешевий, екологічно ощадливий і дає можливість ресурси підприємств використати на більш актуальні витрати. Необхідність переходу на використання інформації лише в електронної вигляді назріла вже давно ( і цей спосіб зберігає і гроші, і природу). Але почати треба хоча б з цього безглуздого Вісника.

Інформація надійшла до мені від екологічних заповідників, і стосується нібито Мінрприроди, а насправді ця проблема набагато ширша і стосується всієї бюрократичної машини України.

 Ціна передплати Вісника складає 1500 грн. на рік. Підприємств і організацій, які мають його передплатити десятки тисяч. Тож йдеться про мільйони гривень, які марно витрачаються на макулатуру. На чому, зрозуміло, хтось конкретно наживається. І насправді таким чином всі підприємства в системі міністерств змушують фінансувати структуру, яка надає непотрібні послуги за завищеними цінами, що виглядає вкрай дивно в ситуації, коли кожне підприємство України має доступ до Інтернету і могло би отримувати інформацію безпосередньо з сайту Уряду (який фінансується окремою статтею).