І нарешті маємо радість спостерігати дискусію щодо реформ - відкриту, експертну. І нарешті зустрілись ті хто «можуть» і «хочуть» - в енергореформах це, окрім громадськості,суб’єкти з «важілями» – Нафтогаз, НКРЕ, Мінпаливенерго.
Саме вони ініціюють ПІДНЯТТЯ РОЗДРІБНОЇ ЦІНИ НА ГАЗ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ для покриття різниці із ціною імпортованого. Із 1300 грн. за тис.куб/м., до бл. 7-10 тис. грн. Тож потенційні сценарії підняття тарифів:
У моєму розумінні остаточний результат вдалої реформи повинен передбачати:
- Єдиний тариф усім кінцевим споживачам. Не субсидувати ані «схеми», ані проїд.. Споживання за рахунок творців робочих місць і бюджету;
- Жодних компенсацій, субсидій для пів-України. Кредити замість субсидій. Довгострокові-безвідсоткові. C тимул населенню, галузі, суміжному бізнесу, ринку капіталів;
- Стимулюючі тарифи як населенню, так і постачальникам енергоносіїв , ЖКГ – змусити просувати населенню енергоефективність, а не споживання;
- Механізми і ресурси бізнесу і місцевому самоврядуванню - перевести проблему з політичної в комерційну, з державного рівня на місцевий і побутовий;
- Контроль енергобалансу і абонентів - споживання, виробництва, видобутку, платежів. Система, відкрита тех-моніторингу, фін-аудиту, громадського контролю;
- Санкції: за саботаж ринку – банкрутство. за "обнал" – грати;
- Перехідний соц-період – для мінімізації неплатежів та падіння купівельної спроможності (пів-населення україни), споживання, ВВП вцілому;
- Соціальні ініціативи – виключно плануванням фіскального переросподілу ринкової вартості газу та акціонерного доходу держави з видобутку. Чао популізм.
КУПА ПРОБЛЕМ! ? Які однак менше напружують, якщо ставитись до необхідності підвищення енергоефективності 80% житлового фонду не як до непосильних витрат, зусиль і боргової ями, а як до трильйонного ринку із сотнями нових виробництв, десятками тисяч робочих місць, сотнями мільярдів податків (до 35-40% від проектів термомодернізації повертається в бюджет) . Не там гроші поки шукали, так скажімо. Тимпаче за падіння на 40%-70 споживання після термомодернізації, пл юс лібералізація ринку (мінус 31,5 млрд. грн. на дотування Нафтогазу лише в 2015 році) вкупі матимемо заощадження до половини витрат на енергоносії. Умовно кажучи – підняли ціни вдвічі-втричі – витрати залишились ті самі, адже споживаємо вдвічі-втричі менше.
Отже ПЕРЕВАГИ «ЄВРОПЕЙСЬКОЇ» ЦІНИ НА ГАЗ на сьогодні
1. СПРАВЖНЯ МОТИВАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
і посилення конкуренції замість корупції і «схем»
- Держава змушена зменшувати енергоємність виробництва, житлового фонду;
- Для бізнесу оптимізація витрат, модернізація стане єдиним шляхом підвищити прибуток. За саботаж реформ карати банкрутством і перепродажем (в т.ч. списані борги Ахметову і іншим в 2011р. відновити, наростити частку держави);
- Населення: почнеться ера «економії гігакалорій» - лічильники, вікна, утеплення. Механізми є (управління спільним майном, енергосервіс, кредити), залишилось їх донести, мотивувати, подолати недовіру до влади, банків);
- Конкуренція від невеликих компаній - вчепляться в надприбутки ринку і високий попит (малі котельні, теплова санація, альтернативна енергетика)
-Шанс державі просіяти "присоски до родовищ" не лише через моніторинг, аудит - але і маючи як порівняти інвестиційний потенціал різних гравців, які безумовно прийдуть на вигідний і прозорий ринок;
- Під таку концепцію вже можна і кредити брати, і гроші друкувати.
2. ФІНАНСОВИЙ РЕСУРС
Зростання капіталізації і ліквідності – з’являться на енергоринку живі гроші для подолання неплатежів і запуску модернізації, зміцніє Бюджет
- Бюджет – приріст дохідної частини (рента, ПДВ, «детінізація» потоків, дохід видобуваних держпідприємств), якими і перекриває неплатежі населення;
- Ринок термомодернізації, до 400 млрд. податків, в т.ч. на допомогу населенню;
- Населення - платитиме за ефективно спожите плюс адресну допомогу держави до подолання (енергоефективністю) розриву платоспроможності;
- Виручка теплогенеруючим компаніям закриває тему їх рентабельності;
- Нафтогаз, як держпідприємство не накопичуватиме збитки (держави, наші з вами). Віддасть борги уряду, уряд НацБанку. Резерв вуглеводнів;
- НБУ забуде за «спалювання» золотовалютних резервів на газовий популізм, знизить ризики девальвації, відновить резерви, віру в гривню;
- Видобування – реінвестування прибутку в модернізацію, нові родовища.
3. ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Теза «у нас власного газу достатньо для продажу його населенню за низькими цінами» (бл 15 млрд куб/м газу на рік) не клеїться потребою із ще до.10 млрд. куб/м. для теплогенерації, державним, комунальним споживачам, на технічний газі. А ще є промисловість (ще 15 млрд. куб/м.).
Тож якщо ми згідні випрошувати газ/кредити – можна далі обдирати бурильників, тобто зараз - державу-ж. Та щоб злізти із Газпромівської голки – крім зменшення споживання треба збільшувати і видобуток вдвічі.
Як? Держава тут не помічник, сама субсидується газовиками. Єдиним джерелом фінансування видобутку є прибуток, який сьогодні – частково в тіні і в чужих руках. І зміна правил дає стимул не виводити прибуток, а реінвестовувати. Тоді можна вже й тягатись із Європою та МВФом за «контроль над трубою».
А далі перспектива України як експортера газу (вже зараз є контракти продажу в Європу), де бонуси – і валютна виручка, і ринкові важелі на «чутливе місце» Росії.
4. ВДАЛИЙ МОМЕНТ ДЛЯ БОЛІСНИХ ЗМІН
- Падіння цін на енергоносії на міжнародних ринках. Рік можливостей...
- Закачка газу восени 2014р. дає менші витрати в 2015р. Гірше – позаду...
- Девальвація зменшує борг Нафтогазу (хоч за рахунок НБУ). Баба з воза ...
- Реформи та інструменти від громадськості, шанс ефективного господарства (енергобаланс, енергосервіс). Зараз або ніколи...
- Шанс на цільову допомогу "$ донорів". Нащо їм «вічна проблема»?
Тому ціну на газ піднімати треба, до ринкової. Наскільки? Падіння цін на європейський газ може перевести це питання в площину «скільки з ринкової ціни зняти податків і доходу з видобування, щоб і галузь не обділити, і на субсидії зібрати». А якщо замість субсидій – переважну масу населення кредитувати (нехай безвідсотково, з девальваційними ризиками), тимаче що населення в нас – найдисциплінована категорія споживачів – і питання дефіциту коштів відпадає, що дає ресурс під термомодернізацію.
Але НЕ без впровадження робочих і прозорих механізмів, які запустять термомодернізацію і дозволять отримати вигоди від такого кроку всім сторонам. І населенню, і бюджету, і гравцям на енергоринках, і малому-середньому бізнесу. Без привілеїв і "державних програм", неефективних та корупційних. Щоб не вийшло, що «хотіли як краще, а вийшло... ...Газовий майдан 2016».
Механізми є, «історії успіху» із термомодернізації, пошуку коштів, експериментів із моніторингу енергоресурсів - є. Пора масштабовувати.