Як Київрада роздає забудовникам індульгенції на незаконне будівництво
Незаконні забудови, багатоповерхівки, що ростуть під нашими вікнами, як гриби після дощу, котловани на місці улюблених скверів, руйнування пам’яток архітектури та інші збочені витвори сучасної містобудівної стратегії Києва - одні з найболючіших для містян
Незаконні забудови, багатоповерхівки, що ростуть під нашими вікнами, як гриби після дощу, котловани на місці улюблених скверів, руйнування пам’яток архітектури та інші збочені витвори сучасної містобудівної стратегії Києва - одні з найболючіших для містян проблем.
Монструозні забудови псують життєвий простір, знижують якість життя та порушують конституційне право кожного на здоров’я, недоторканість і безпеку.
Два роки після подій Революції Гідності зробили громаду менш толерантною до подібних порушень: кияни активно захищають свої інтереси та майбутнє міста, шукають шляхи для вчасного припинення сумнівних будівництв.
На жаль, дуже часто, резонні вимоги та активні дії людей залишаються безрезультатними – будівництва тривають.
Ба більше, некоректні дії представників влади можуть подарувати забудовникам юридичну «індульгенцію» й гарантувати їм право на продовження будівництва.
Такі наслідки мають рішення Київради про «дострокове одностороннє розірвання договорів оренди землі». За ініціативою окремих депутатів, Київрада досить часто без вмотивованих доказів та з порушеннями закону ухвалює такі неоднозначні популістські рішення. Проте, головна їх проблема – ці рішення не вирішують проблеми незаконних забудов і обертаються проти інтересів громади.
Чому так виходить?
Відповідь проста – орендарі без будь-яких надзусиль можуть оскаржити в суді одностороннє розірвання договору. Окрім того, суд дозволить їм продовжити дію таких договорів оренди та поновити їх на той самий строк.
За інформацією Управління правового забезпечення діяльності Київради, в період з 1 січня 2014 року до 1 січня 2016 року в судовому порядку було оскаржено 17 рішень Київради про дострокове одностороннє розірвання договору оренди землі.
Це, зокрема, такі гучні забудови як Волгоградська, 25 (ТОВ «Вагра»), де в активістів стріляла охорона будівництва. Через суд зберегло за собою землю ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс», яка непрозоро отримала 16 га землі на березі Дніпра в Оболонському районі. Це й справи «ЛАВАНДА ПЛЮС», «АЙ ВІ ТІ ІНВЕСТМЕНТ», «АСТМА-КРИМ» та інших. З усіма прикладами «ефективності» дострокового розірвання договорів можна ознайомитися за посиланням.

Така ситуація наразі породжує більше запитань ніж відповідей:
· Який порядок розірвання договорів оренди?
· Хто має виступати ініціатором цього процесу?
· Кому передавати докази щодо незаконних забудов?
· Чи може Київрада, як орендодавець і зацікавлена сторона, на свій розсуд оцінити докази й самостійно припинити договір оренди?
· Чи не вийде так, що Київрада зловживатиме такою можливістю і припинятиме договори оренди не лише забудовникам-порушникам, а й усім «ненаближеним» «не своїм» орендарям? (Адже після розірвання договору землю можна передати більш зговірливим «своїм людям»).
Відповідь на всі ці запитання є у чинному законодавстві!
Звертаємось до закону: відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний ЛИШЕ за рішенням суду. Аналогічну по суті норму містить стаття 188 Господарського кодексу України. Це підтверджується й Постановою Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
Фактично, для законного вирішення ситуації Київрада має повне право й зобов’язана ініціювати позов до суду щодо розірвання договору оренди, надати належні докази і перемогти.
Якісний юридичний аналіз ситуації та робота з доказами дає ЗАКОННІ підстави для розірвання договору оренди із зухвалим забудовником, але ЛИШЕ у судовому порядку! Звичайно, це не просто зробити, адже докази мають бути належним чином задокументовані й підтверджені. Проте це можливо!
Питання розірвання договорів оренди землі - надзвичайно делікатне. Проте, очевидно, що ми маємо відходити від популістичної практики «про дострокове розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку». Такі рішення несуть місту лише шкоду, мають негативні наслідки для громади міста та знижують інвестиційну привабливість столиці.
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 202
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9852
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 2870
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 2717
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1918
-
Список автомобілів, що підпадають під "податок на розкіш", зріс у 3,5 раза
Бізнес 1578
