Спільні знаменники для України
Ідеї, які мають потенціал об’єднання українців.
Я кепсько розбираюся в математиці, але з дитинства пам’ятаю правила спільних знаменників, і чому не можна ліпити пів яблука до половинки стільця за законами логіки. Тим самим правилам підкорюються і публічні комунікації, особливо – якщо йдеться про розмову із нацією.
Що об’єднує людей
Люди – це соціальні тварини, які вірять в дива і будують повітряні замки, а потім у цих замків з’являється фундамент і сходи піднімають нас все вище. Нас об’єднує простір, нас об’єднує залежність один від одного, нас об’єднує віра в те, що разом краще, ніж окремо. Національна валюта – один із найдивовижніших прикладів того, як віра людей перетворюється у дуже конкретні матеріальні речі.
Сучасні європейські держави пройшли шлях від роздріблених королівств до національних держав, які з часом перетравили ідею етнічної нації на націю громадянську – та, яка єднає законом та правами на чітко визначеній території. Західний світ запропонував колишнім колоніям свою модель світу, але вона майже ніде не спрацювала, як було задумано, – карго культ замінював соціальні інститути, а корупція пожирала будь-які позитивні ініціативи знизу.
У ХХІ столітті держави стали ще складнішими, в них сотні соціальних груп здатні існувати в своїх інформаційних бульбашках і не помічати одна одну – поки, звісно, хтось комусь не створює проблем. Технології, сучасні комунікації та загальне виборче право створили політичну реальність, у якій виграє той, хто знайде спосіб догодити всім. Звісно, що коли ти маєш справу не з монолітними класами чи етносами, коли у тебе замість традиційних медіа (комунікації від одного джерела до мас) є тисячі цільових аудиторій у нових медіа (комунікації від багатьох до багатьох), ти маєш знаходити ідеї, прийнятні для всіх, або хоча б для умовної більшості. Якщо ж дивитися на соціальні групи не з позиції інтересів, які їх формують, а з точки зору комунікацій, то можна припустити, що саме можливість точкового донесення інформації від великої кількості медіа до подрібленої аудиторії, яка сама при цьому може виступати джерелом інформації, і стало причиною атомізації суспільств. І те, що творці Мережі вважали інструментом для прямої демократії насправді стало технічним варіантом війни всіх проти всіх.
Домайданні політики не заморочувалися із пошуком ідеї, яка б об’єднувала – і грати на розбіжностях було набагато легше, особливо, коли це співпадає із інтересами північно-східного сусіда. Тепер маємо запит на ідею, яка б надихнула і тих українців, які вважають Революцію Гідності першим кроком до омріяної України, і тих, кому ця подія, щонайменше, байдужа.
Три горішки для Попелюшки
Ідеї, які мають потенціал об’єднання українців:
– Єднання від заперечення. Йдучи шляхом визначення чим ми не є – знаходимо Україну. Перш за все, нам в цьому допомагала Росія. Кучмівське “Україна – не Росія” допомагає вирізнятися, але все одно тримає нас в орбіті “Руського миру”, “Геть від Москви” Хвильового – лишиться актуальним ще на довгі роки. Хтось назве цей шлях “малоросійським”, адже в корні – жертовність, приреченість, та й певний Стокгольмський синдром.
– Єднання за образом. Приєднання України до ЄС за суттю є менш амібітною задачею, ніж побудова Європи в Україні – це і тяглість цілей обох Майданів, і особлива місія України – яка може надихати Європу в часи, коли вона страждає від нестачі мрії та спільності. Єдина обмовка – тут легко зманіпулювати образом європейського добробуту (освітлені заасфальтовані вулиці) ігноруючи фундамент – права людини та правосвідомість, гідність та активне громадянське суспільство.
– Єднання приреченості. Завжди можна виїхати з країни (хоч це і не гарантія, що країна виїде з тебе), але тим, хто тут живе, не лишається іншої альтернативи як будувати країну своєї мрії в межах існуючих кордонів. Софія Ротару зі своїм “І Україну, бо в нас іншої нема” та Тарас Шевченко “В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Нема на світі України, немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину шукати доброго добра”, нагадують про те, що єднатися треба, бо ми приречені на це. І якщо вже всі живемо в цій країні, то маємо шукати спільну мову. Цікаво, що власне сам процес єднання в цьому випадку є супер-цінністю, яка є важливішою за геополітичний вектор чи політичні свободи. Промова президента Зеленського вкладається в цю канву – бути єдиними щодня у взаємній повазі – як національна ідея, а спільне бачення майбутнього “успішна та квітуча країна, де немає війни” – ключова об’єднуюча теза.
Однак, щоб така модель спрацювала, не можна ігнорувати Інші цінності. Неможливо пропонувати суспільству об’єднуватися суто навколо матеріального добробуту, ігноруючи його культурні чи політичні цінності, це точно не про взаємну повагу та гармонію. Згадуючи правила пошуку найменших знаменників – не можна на одні ваги ставити комфортне життя та погляд на історію, перше – потребують усі, але воно не є крайнім критерієм вибору. Це просто різні типи потреб, і без вгамування тих або інших – справи не буде.
Для того, аби “єднання приреченості” спрацювало – потрібно як мінімум забезпечити умову номер 1 – безпеку існуючих кордонів. Бо якщо не буде цього – то знищується та сама приреченість – котіться на всі чотири сторони, як то кажуть. Особливо моторошно це думати зважаючи на те, що Україна знаходиться в стані війни і немає безпеки та цілісності кордонів.
Рівно 6 років тому я була на зимових канікулах у батьків в Криму. Тоді я ще погано усвідомлювала, що у мене забирають рідне місто та півострів, на якому до мене народилося 5 поколінь Гончарів, Кравців, Склярів. Тоді мене гріла думка, про те що “Україна – це я”, і там де я – там Україна. Якщо зараз мені кажуть, що основа нашого єднання – це паспорт, який як відомо, можна легко обміняти. Мене це лякає, бо я знаю, що кордони менш міцні, аніж віра людей у спільність, віра один в одного.
Навіть ті, хто анітрохи не симпатизує президенту Зеленському, можуть дати йому шанс на побудову діалогу між українцями, які по-різному бачать майбутнє держави. Але поки він здійснює свої задачі, я із тисячами інших буду втілювати “єдність за взірцем”, пильно слідкуючи, аби основа єдності – безпечні кордони – лишалася в пріоритетах.
В часи глобальних криз і насуваючогося кліматичного апокаліпсису можна обрати значно благородніші місця докладання своїх зусиль. І доки кожен з нас має можливість будувати Храм, замість того аби просто носити каміння (асфальтувати/електрифікувати вулицю), неможливо уникати питання, яких богів цей храм.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393