Для комунікаційної команди Володимира Зеленського рік почався двома величезними провалами. Президент спочатку не міг пояснити, що він робить в Омані, а потім – чому не виїжджав звідти так довго.
Авіакатастрофа
О шостій ранку Володимир Зеленський виглядав зосередженим і дуже стурбованим. Він висловив співчуття, розказав як просуватиметься розслідування і як саме українська влада хоче убезпечити пасажирів у майбутньому.
Президент дуже чітко розставив акценти і відповів на важливі питання. Тільки є одна проблема. Його звернення спізнилося на багато годин. Бо після найбільшої в історії незалежної України катастрофи за участю цивільної авіації минула вже доба.
В Омані
Історія з відпочинком українського Президента у Султанаті Оман з самого початку виглядала, як анекдот. Володимир Зеленський чи не найбільше з усіх українців ще у ролі коміка насміхався з мальдівського відпочинку Петра Порошенка. І сам потрапив у таку ж ситуацію. Усе могло бути інакше. Якби Володимир Зеленський пам’ятав про три простих правила антикризових комунікацій.
1. Бути чесним
Це не так просто і не так очевидно, як здається на перший погляд. Але якщо дотримуватися цього правила, є велика вірогідність, що інші будуть не потрібні. Насправді, велика загадка, хто і чому порадив главі держави приховати інформацію про свій відпочинок. Якби він з самого початку повідомив, що летить у відпустку за власний рахунок, запитань до нього було б на порядок менше, ніж після того, як його прес-служба назвала цей відпочинок офіційним візитом.
2. Бути швидким
Тут усе просто. Якщо вже прес-секретар написала, що Президент терміново повертається до Києва, це може означати лише одне. У момент оприлюднення інформації глава держави вже має бути на борту літака, який вилітає до Києва. І, звичайно ж, краще, якщо це буде спеціальний президентський літак, а не підозрілий чартер.
3. Підготувати команду
Як це не цинічно звучить, але авіакатастрофа належить до тих подій, реагування на які мають бути прописані спеціальними протоколами у Офісі Президента. Тобто хто і що робить у який момент. Наприклад, хто поміняє аватарку у Фейсбуку з усміхненим і радісним Зеленським. Або оприлюднить на офіційному сайті указ про оголошення в Україні дня жалоби. І це стосується не тільки працівників прес-служби. Протокол «терміново повертаємося в Україну» мав би в першу чергу спрацювати для глави Служби безпеки та керівника президентського офісу, у яких виявилися важливіші справи.
