UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.10.2021 16:44

Легалізація криптовалют: чи прокинеться Україна в новій віртуальній реальності?

Політик, заслужений економіст України, народний депутат України IX-го скликання

На старті нового політичного сезону, а саме — 8 вересня 2021 року, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №3637 «Про віртуальні активи».

Багато хто говорить, що для України це прорив чи певна знакова подія. Насправді ж такий крок є очікуваним. Хоча ставлення, як і розуміння природи біткоїнів та інших криптовалют, у нашому суспільстві різне.

Реалії українського ринку

Закон формує правове поле на ринку віртуальних активів, визначає основні дефініції цього ринку: правовий статус, класифікацію, права власності, але ключове — він адаптує рекомендації FATF (Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). Ця організація рекомендує країнам визначитися  щодо криптовалют: або заборонити їх, або дозволити і запровадити в країні відповідне регулювання (тобто легалізувати) для уникнення потрапляння до «сірого» списку ненадійних юрисдикцій.

Із прийняттям Закону «Про віртуальні активи» Україна приєдналася до невеликого переліку країн (Німеччина, Люксембург, Білорусь, Мальта, Швейцарія, Сінгапур), які легалізували криптоактиви.

Дещо раніше — в Законі України від 6 грудня 2019 року №361 “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” з’явилося визначення «віртуальний актив» — цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. І цікаво, що в нещодавно прийнятому законі запропоновано інше поняття: віртуальний актив — це нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Реалії українського ринку

Легалізовувати віртуальні статки в Україні є куди. За даними платформи OpenDataBot, з року в рік зростає кількість посадовців, які декларують криптовалюти (Bitcoin, Ethereum, Litecoin і Cardano). Якщо в 2016 році таких чиновників було 25, то за 2020 рік 652 особи задекларували віртуальні гроші на загальну суму, еквівалентну майже 75 млрд грн.

Втім, задекларувати — не означає реально володіти, і саме тому — щоб заявлена криптовалюта не була в майбутньому використана для пояснення незаконних доходів (а також за відсутності правового поля) — її не включили до об’єктів декларування під час проведення податкової амністії.

У дослідженні американської аналітичної компанії Chainalysis, опублікованому в серпні 2021 року, Україна знаходиться на четвертій позиції у світі в рейтингу глобального індексу сприйняття криптоактивів. А щоденний обіг у нашій державі галузі, яка поки що перебуває поза правовим полем, становить 1 млрд грн.

Що дає Закон «Про віртуальні активи»?

Учасники ринку зможуть отримати офіційний статус своєї діяльності, юридичний захист своїх прав і можливість декларування прибутку від своїх інвестицій у віртуальні активи.

Компанії, які надаватимуть послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів, повинні будуть отримати дозвіл у спеціального органу, що буде створений на базі Мінцифри.

Вартість дозволу залежатиме від виду діяльності:

- дозвіл на зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів – 8 тис. неоподатковуваних мінімумів (136 тис. грн) для резидентів і 40 тис. (680 тис. грн) - для нерезидентів;

- дозвіл на обмін та переказ віртуальних активів – по 5 тис. неоподатковуваних мінімумів (85 тис. грн) для резидентів і по 25 тис. (425 тис. грн) – для нерезидентів;

- дозвіл на надання посередницьких послуг – 4 тис. неоподатковуваних мінімумів (68 тис. грн) для резидентів і 20 тис. (340 тис. грн) – для нерезидентів.

Для отримання дозволу постачальник послуг повинен буде розкрити структуру бенефіціарів компанії, підтвердити джерело походження коштів, за рахунок яких сформовано статутний капітал.

Платіжним засобом віртуальні активи не є, тобто вони не зможуть бути предметом обміну на майно (товари) чи роботи (послуги). Але проблеми це не становить: в Україні вже є майданчики на кшталт Weld Money або BitsWallet, які пропонують свої віртуальні платіжні карти, до яких клієнт може прив'язати свій криптогаманець, а також банківську карту VISA або Mastercard.

Очікується, що законодавче визнання віртуальних активів сприятиме залученню в Україну постачальників таких активів і, відповідно, інвесторів, а отже, може принести нашій державі економічні переваги. У Мінцифри сподіваються на мільярди доларів інвестицій, а в податках — на сотні мільйонів гривень.

Питання тільки в тому: коли?..

5 жовтня 2021 р. законопроект «Про віртуальні активи» було повернуто до Верховної Ради з пропозиціями Президента, тобто заветовано. Їх суть полягає в тому, щоб регулювання діяльності, пов’язаної з обігом віртуальних активів, здійснювалося не новим органом, який буде створено в майбутньому, а Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним банку України.

Але навіть якщо найближчим часом у парламенті буде проголосований закон із пропозиціями Президента, нічого не відбудеться, Україна не прокинеться в новій віртуальній реальності. Адже документом чітко передбачено, що він набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.

Такий законопроект — №2461 від 15.11.2019 р. — є. Але за майже два роки «лежання» в парламенті він не був розглянутий профільним комітетом. Тобто чи наявна політична воля на легалізацію криптовалют, чи це тільки бажання влади вкотре заявити про свою першість у чомусь, залишається здогадуватися.

Першість, до речі, умовна, оскільки у Верховній Раді VIII cкликання вже був зареєстрований законопроект №9083 від 14.09.2018 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні», над яким ми, зокрема я як голова комітету, ретельно працювали. Далі стався раптовий розпуск Верховної Ради, а в Регламенті зазначено: законопроекти, внесені та не прийняті до закінчення строку повноважень Верховної Ради відповідного скликання в першому читанні, вважаються відкликаними.

Порівняймо ключові норми обох проектів законів.

9083 від 14.09.2018

 

2461 від 15.11.2019

Віртуальні активи – будь-яка форма запису в рамках розподіленого реєстру записів у цифровій формі, що може використовуватися як засіб обміну, одиниця обліку чи як засіб збереження вартості. 

Під терміном «віртуальний актив» у цьому Кодексі розуміються криптовалюти та токен-активи.

 

Віртуальний  актив – особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно. 

 До віртуальних активів відносяться криптоактиви, токен-активи та інші віртуальні активи

 

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

 

Об’єктом оподаткування є:

прибуток від операцій з віртуальними активами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу віртуальних активів (обміну їх на валютні цінності) та витратами, пов’язаними з їх придбанням та/або майнінгом, з урахуванням особливостей, передбачених цим Розділом.

Об’єктом оподаткування є:

прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням та/або створенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим Розділом.

Якщо за результатами звітного податкового періоду отримано від’ємне значення фінансового результату від операцій з віртуальними активами (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження віртуальних активів зменшує фінансовий результат від операцій з віртуальними активами наступних податкових (звітних) періодів, що настають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.

Якщо за результатами звітного податкового періоду отримано від’ємне значення фінансового результату від операцій з криптоактивами (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження криптоактивів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження криптоактивів зменшує фінансовий результат від операцій з криптоактивами наступних податкових (звітних) періодів, що настають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

Ставка податку 5 відсотків - для інвестиційного прибутку від продажу криптоактивів строком на 5 років.

Прибуток від операцій з віртуальними активами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу відповідного віртуального активу та його вартістю, що визначається із суми підтверджених витрат на придбання такого віртуального активу та/або витрат на майнінг відповідного віртуального активу.

Інвестиційний прибуток від операцій з криптоактивами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактиву, та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого криптоактиву та/або на створення такого криптоактиву.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Не є об'єктом оподаткування операції з:

випуску, емісії віртуальних активів;

обміну віртуальних активів одного виду на інший, за виключенням міни тих токенів-активів, що посвідчують права на товари, постачання яких є об'єктом оподаткування; постачання, продажу віртуальних активів, за виключенням постачання, продажу тих токенів-активів, що посвідчують права на товари, постачання яких є об'єктом оподаткування;

Не є об'єктом оподаткування операції з:

продажу криптоактивів;

надання комісійних, агентських та інших послуг, пов'язаних зі створенням та обігом віртуальних активів.

 

Тимчасово, на період до 31 грудня 2024 року включно, встановити, що розмір ставки податку на прибуток підприємств, що застосовується до прибутку від операцій з віртуальними активами, який визначається відповідно до підпункту 134.1.6 пункту 134.1 ст.134 цього Кодексу, становить 5 відсотків.

 

Як бачимо, концептуально законопроекти дуже схожі. Йдеться і про звільнення операцій з криптоактивами від ПДВ, і про оподаткування податком на прибуток та ПДФО позитивної різниці між доходом, отриманим платником податків від продажу криптоактивів, та витратами, пов’язаними з їх набуттям.

Останнє цілком логічно, адже криптовалюти характеризує надто велика курсова волатильність і цілком можливий їх продаж за вартістю нижчою, ніж їх було придбано.

Водночас підходи до ставок оподаткування податком на прибуток і ПДФО різняться. Якщо законопроектом №9083 пропонувалося встановити ставку податку на прибуток в розмірі 5% впродовж перших п’яти років, то законопроектом №2461 передбачено встановити ставку ПДФО 5% для інвестиційного прибутку від продажу криптоактивів строком на 5 років.

Це різні концепції чи «труднощі перекладу», які виникли під час трансформації ідей «попередників» у власні здобутки? Робіть висновок самі, виходячи з прямої мови заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександра Борнякова в нещоданьому інтерв’ю журналістам: «Серед пропозицій нашого міністер­ства щодо оподаткування операцій із віртуальними активами в Україні є їх звільнення від обкладення податком на додану вартість, а також встановлення для резидентів пільгової ставки податку на прибуток, отриманого від надання послуг у сфері обігу віртуальних активів, на рівні 5% упродовж наступних 5 років».

Саме в пільгових умовах оподаткування прибутку підприємств у Мінцифри вбачають можливість підтримати розвиток вітчизняних криптокомпаній.

Податкова історія з продовженням

А ще з того ж таки інтерв’ю стало відомо, що в уряді фіналізували законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами і готуються подавати його до Верховної Ради. Тож найважливіша, податкова, частина цієї історії матиме продовження.

Яким має бути оподаткування операцій з криптовалювами? Представники галузі стверджують, що максимально лояльним і збалансованим. І в цьому питанні важливо не перестаратися.

Критики, у свою чергу, зауважують, що будь-яке регулювання позбавить криптовалюти головної привабливості — анонімності. Логіка проста: той, хто не бажає сплачувати податки в принципі, не вийде з тіні за жодних умов.

Зрештою, чим регулювання криптовалют обернеться на практиці — дізнаємося найближчим часом (або ні).

Чи декларувати віртуальні активи зараз?

Попри те, що народні депутати і чиновники різних рівнів активно декларують віртуальні активи, у НАЗК на це не зважають, оскільки «ще не визначилися з приводу необхідності їх декларування».

А от у Державної податкової служби, яка видала вже дві податкові консультації з цього приводу, позиція взагалі двояка. Вона роз’яснила, що відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти чинним законодавством не передбачено. Водночас при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі ІІ податкової декларації. Інакше кажучи, сплатити 18% ПДФО і 1,5% військового збору потрібно, але в який спосіб — не відомо.

Отож, далі буде.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]