"Сам дурень": як держава "законно" відбирає ваші гроші
І знову поговоримо про ПДВ, а точніше – про систему електронного адміністрування.
З якою ми хоч уже й змирились, і ніби навчились жити в цих реаліях, але яка час від часу вводить в ступор як бухгалтерів, так і юристів.
Отже, що відбувається з реєстраційним лімітом ПДВ, якщо у підприємства є переплата з ПДВ?
Забігаючи наперед, скажу – нічого… Мовляв, «дякуємо вам, шановний платнику податків, що помились і сплатили більше, але далі ми самі знаємо, що робити з вашими грошима».
Реальна ситуація: підприємство випадково замість того, аби перерахувати кошти на свій електронний рахунок та збільшити ліміт для реєстрації ПДВ, перерахувало кошти до державного бюджету на рахунок, на який власне і сплачується цей ПДВ. Аби не втрачати час, підприємство цього разу вже правильно поповнює свій рахунок для реєстрації ПДВ... Реєструє всі необхідні податкові накладні, здає декларацію. Пересвідчується, що нічого не винне державі, і хоче повернути свої кошти, які були випадково сплачені...
І тут починається найцікавіше. Відповідно до ПКУ, повернення помилково сплачених до бюджету коштів відбувається виключно на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.
Ніби й непогано – якби не одне «але»: повернута сума не збільшує ліміт ПДВ... і жодним чином не впливає на можливість платника збільшити реєстраційний ліміт на цю суму.
Тадам!!!
А що ж нам говорить ПКУ? П.200-1.5 ст. 200-1 визначено, що кошти з електронного рахунку можуть бути використані лише на перерахування до держбюджету, або ж на погашення податкового боргу.
Якщо податкового боргу немає, то поверненню на поточний рахунок платника підлягає не весь залишок коштів на електронному рахунку, а лише різниця між сумою коштів на цьому рахунку і задекларованими податковими зобов’язаннями за поточний звітний період.
Отже, повернення переплати ПДВ на електронний рахунок платника збільшує залишок коштів на електронному рахунку, але не збільшує реєстраційний ліміт...
От і виходить, що гроші нібито є, але розпорядитись ними на власний розсуд підприємство не має права... Бо за нього це зробили.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13671
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13505
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5193
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4902
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4751