Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2015 21:37
Чим наука прогнівила?
Наука - це жінка, а жінка - найкраще творіння, яке треба берегти.
В сучасних кризових умовах урядом приймаються не завжди зважені рішення, які не мають під собою практичної апробації, та ґрунтовної оцінки наслідків їх імплементації. Це негативно впливає на соціально економічний стан та розвиток держави в цілому.
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Список використаних джерел:
1.Яценюк А: Куля в лоб [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=xNwrnuhUc4w
2.Яценюк А: В уряді та в Раді все нормально - мухи не кусають, світло світить УНІАН 24.01.2009 [Електроний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/183759-yatsenyuk-v-uryadi-ta-v-radi-vse-normalno-muhi-ne-kusayut-svitlo-svitit.html
3.Яценюк А.: Україна може налякати світ тільки сильною економікою Обозреватель 12 червня 2009 [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://ukr.obozrevatel.com/politics/47601-yatsenyuk-ukraina-mozhe-nalyakati-svit-tilki-silnoyu-ekonomikoyu.htm
4.Вища освіта України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/48558/
5.Єгоров І. Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника Український журнал «Економіст» / Ігор Єгоров / [Електронний ресурс] 25.11.15. Режим доступу до ресурсу: http://ua-ekonomist.com/10931-pro-principi-ta-praktiku-fnansuvannya-naukovih-dosldzhen-rozrobok-u-suchasnomu-svt-komentar-do-vistupu-v-pinzenika.html
6.Білоцерківець О., Бондаренко Р., Голованенко М. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» / Олександр Білоцерківець, Руслан Бондаренко, Микола Голованенко, Володимир Дубровський, Тамара Шигаєва [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/11cccb107a77fa70fca9626c7 adc09f9.pdf
7.Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F8.Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І - ІV рівнів акредитації / І. М. Бойчик, М. С. Харів, М. І. Хопчан, Ю. В. Піча. - 2-е вид., випр. і допов. - К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, 2001. – 298 c.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький вчора о 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
Топ за тиждень
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 157
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 91
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 88
Популярне
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9570
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1866
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 1592
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 1435
-
Удар від союзників. Як європейський егоїзм допомагає Росії "вимикати" великі міста
1348
Контакти
E-mail: [email protected]
