Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2015 21:37
Чим наука прогнівила?
Наука - це жінка, а жінка - найкраще творіння, яке треба берегти.
В сучасних кризових умовах урядом приймаються не завжди зважені рішення, які не мають під собою практичної апробації, та ґрунтовної оцінки наслідків їх імплементації. Це негативно впливає на соціально економічний стан та розвиток держави в цілому.
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Список використаних джерел:
1.Яценюк А: Куля в лоб [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=xNwrnuhUc4w
2.Яценюк А: В уряді та в Раді все нормально - мухи не кусають, світло світить УНІАН 24.01.2009 [Електроний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/183759-yatsenyuk-v-uryadi-ta-v-radi-vse-normalno-muhi-ne-kusayut-svitlo-svitit.html
3.Яценюк А.: Україна може налякати світ тільки сильною економікою Обозреватель 12 червня 2009 [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://ukr.obozrevatel.com/politics/47601-yatsenyuk-ukraina-mozhe-nalyakati-svit-tilki-silnoyu-ekonomikoyu.htm
4.Вища освіта України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/48558/
5.Єгоров І. Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника Український журнал «Економіст» / Ігор Єгоров / [Електронний ресурс] 25.11.15. Режим доступу до ресурсу: http://ua-ekonomist.com/10931-pro-principi-ta-praktiku-fnansuvannya-naukovih-dosldzhen-rozrobok-u-suchasnomu-svt-komentar-do-vistupu-v-pinzenika.html
6.Білоцерківець О., Бондаренко Р., Голованенко М. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» / Олександр Білоцерківець, Руслан Бондаренко, Микола Голованенко, Володимир Дубровський, Тамара Шигаєва [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/11cccb107a77fa70fca9626c7 adc09f9.pdf
7.Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F8.Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І - ІV рівнів акредитації / І. М. Бойчик, М. С. Харів, М. І. Хопчан, Ю. В. Піча. - 2-е вид., випр. і допов. - К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, 2001. – 298 c.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов вчора о 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко вчора о 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова вчора о 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк вчора о 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко вчора о 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова вчора о 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко вчора о 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна вчора о 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов 02.12.2025 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук 02.12.2025 10:23
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль Олександр Скнар 02.12.2025 09:11
- Як оформити спадщину на нерухомість в Україні, перебуваючи за кордоном Павло Васильєв 01.12.2025 14:17
- Як бізнес втрачає контроль під час війни: практичні кейси антирейдерського захисту Андрій Лотиш 01.12.2025 13:41
- Як просити підвищення зарплати без істерик та ультиматумів Олександр Висоцький 01.12.2025 13:09
Топ за тиждень
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1449
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 259
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 210
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 157
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 138
Популярне
-
Зять і "розумник" Трампа. Хто такий Джаред Кушнер і як він пов'язаний з Росією
4354
-
"Повний треш". Заступник Садового показав проєкт забудови передмістя Львова
Бізнес 3519
-
"Все під землю". Сухомлин заявив про неминучість використання досвіду Кореї в Україні
Бізнес 3114
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
2808
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2564
Контакти
E-mail: [email protected]
