До кого позиватись якщо власник веб-сайту (порушник) невідомий?
Позивач звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просив суд визнати недостовірною інформацію, оприлюднену у формі статті на сайті
Позивач звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просив суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію особи інформацію, оприлюднену у формі статті на сайті.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2019 року по справі № 522/10710/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82673788), суддя залишив без руху подану заяву, оскільки остання повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
При цьому за загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути поданий до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження змагальність, диспозитивність тощо.
Крім того, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя зазначив, що підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес», який діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 22.11.2017 року, що підтверджує його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформації про їх встановлення, видає такі довідки на протязі 10 днів, для чого заявнику необхідно подати мотивований та аргументований запит.
Враховуючи викладене, суддя зауважив, що для вирішення питання прийняття позовної заяви до провадження позивач повинен зазначити у позові дані про відповідача та ухвалив залишити без руху позовну заяву до невідомої особи та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно зазначити у позові дані відповідача та необхідно подати до суду довідку Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна вчора о 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець вчора о 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 374
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 273
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 243
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 194
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 78
-
Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
Думка 22904
-
Три факти про відновлення ядерних випробувань у США. Що задумав "збентежений Трамп"
6529
-
Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
Технології 5026
-
Економіка Угорщини в стагнації за пів року до виборів: зростання майже немає
Фінанси 5022
-
Найбільший турецький ритейлер взуття закриває магазини в Україні – NV
Бізнес 3190
