Демон на підтанцовці

Історія сучасної післяреволюційної України дуже подібна на історію Радянського Союзу у перші місяці війни з нациською Німеччиною. Ті ж поразки та військові катастрофи на фоні фантастичної впертості українського солдата та героїчних осередків опору. Відрізняються лише масштаби, але не суть. І як і тоді, так і зараз головним поясненням поразок було, щось на кшталт «ми не чекали підступного удару». В обох випадках гарно обіграна теза, що ворог – підступний, а ми наївні воїни світла.

А тепер хвилинку уваги, якщо ворог був на стільки кмітливим, безжальним і хитрим, що за декілька місяців Україна втратила 13% своєї території, і має війну, яка за своєю тривалістю ризикує продовжитись, ще не один рік, то чи не занадто легковажно сприймати кожне слово очільника країни- окупанта за правду.

Українські ЗМІ, підганяючи батогом або пряником із Банкової, розігнали медіапростором новину, що Путін буде домовлятись «з новим керівництвом України після закінчення політичних циклів». Новина інтерпретована, як небажання домовлятись із Порошенком через його не зручність для Путіна особисто.

Відразу після цього почалась хвиля фанатів «вольового підборіддя Порошенка» про те, що всі забаганки Путіна із поневолення України розбиваються о стальну волю і підборіддя нашого Президента.

Як то кажуть скільки людей стільки і думок, тим більш не можна забороняти писати лонгріди людям в яких навіть освіти вищої немає, але хотів би звернути увагу на наступне, що якщо ми сприймаємо за святу істину, що «Путін не бажає мати справи з Порошенко, і відповідно Президент правильно захищає інтереси України, а от інші точно будуть друзями Путіна», то давайте всі інші перли Володимира, якими він сипав на Валдаї ми теж приймемо за істину:

- Росія не для кого в світі не створює проблем;

- Ми обігнали всіх, в нас на озброєні високоточна гіперзвукова зброя

- Крим – це Росія, кримчани на референдумі захотіли були у складі Росії;

- Ми потрапимо в рай, а всі інші здохнуть, бо розкаятись не встигнуть

- Раша Тудей закривають по світу бо бояться конкуренції

- В російській військовій концепції немає превентивних ударів

- Санкції нам во благо, вони підняли сільське господарство!

Ну і звичайно, тоді слід повірити в те що російських військ на Донбасі немає, в Україні громадянська війна, і українці з росіянами братські народи.

Не знудило, вважати це все правдою? Ну так чому серед усієї нісенітниці і маячні, яку верзе представник спецслужб і за сумісництвом Керівник держави-окупанта ми повірили у його електоральні симпатії? Відповідь на поверхні, або політтехнологи Банкової дурні із логікою інфантильних підлітків, або виривають фрази із контексту і потім вибудовують на них стратегію, або штаби Порошенка і Путіна знаходяться у прекрасній комунікації через Віктора Медведчука, який не те що прекрасно себе почуває на нашій Богом даній землі, а ще й багатіє такими темпами, які за Януковича йому і наснитись не могли. Не говорячи вже про нарощування активів у сфері медіабізнесу, і я зараз говорю далеко не про славнозвісні телеканали «112.ua» і NewsOne.

Ми живемо у реальності, де за півтора роки знищено 40% запасів озброєння у вибухах на складах, а Міністр оборони України отримає черговий орден. Де керівник Генштабу Муженко і Керівник прикордонників Литвин організували Іловайський котел, і досі , якщо не на посадах то точно не під слідством. Де з ворогом продовжують торгувати і забезпечують безпеку його газопроводів, а значить безперешкодне поповнення його бюджету доларами. Де санкції знімаються і накладаються без прив’язки до будь якої реальності, а російський бізнес дуже комфортно себе почуває на теренах України. І з якого переляку за таких сприятливих умов Путіну бути не задоволеним Петром Порошенком.

Я не говорю, що наш Головнокомандуючий знаходиться у злочинній змові з ворогом, жодним чином. Але те, що комунікація неофіційними каналами між ними є, як на мене, доволі очевидна.

Тому, коли черговий експерт, блогер чи бабка Параска почнуть цитувати ворога розповідаючи, що це істина більша за Біблію, то згадайте саме, те що там написано, а саме: «Суди по діях», і якщо б ми жили не в Україні, то за вищезазначені дії Президент країні? як мінімум? був би під загрозою імпічменту, а як максимум мав декілька кримінальних проваджень.