Дивлячись новини, особливо те що стосується Україні починаєш себе відчувати мешканцем країни кривих дзеркал. Бабченко – мерт, Бабченко – жив. Спецоперація. Диверсія. Рука Кремля. Від такого інформаційного шуму у здоровї людини виникає лише одне бажання…вимкнути телевізор, соціальні мережі та втопити гаджети. На фоні всього цього тільки невелика кількість політологів помітила, що ще один політик зі старої обойми «любих друзів» вирішив піти балотуватись на пост Президента України. Роман Безсмертний – народний депутат кількох скликань, представник Президента України Леоніда Кучми в Парламенті (1997 - 2002рр.) і прочєє прочєє прочєє.
Людина з великою політичною біографією і досвідом, який за його власним виразом: «Втомився підносити снаряди тим хто не вміє стріляти».
При всій моїй внутрішній симпатії до пана Романа, але я хотів би зазначити, щовідповідальність за артобстріл несе як людина яка заряджая, яка наводить і яка підносить снаряди. Відповідальність і нагороди колективні, адже ти прекрасно усвідомлюєш, що ти робиш і для чого ти це робиш.
Є люди, яким завжди комфортно працювати другим номером, таким є і Роман Бесмертний. Він прекрасний номенклатурщик, який знає всіх і його знають всі, але якщо використовувати його алегорію, то снаряди від підносить основним гравцям вже років двадцять і за ці двадцять років він встиг догодити трьом Президентам, Кучмі-Ющенку-Януковичу. І він несе відповідальність, як за успіхи України так і за не успіхи.
Мені імпонує святий інфантилізм українців, які вірять у те, що представники «політичної консерви», яка править Україною останні 20 років зможе змінити Україну на краще. Доки в Україні при владі будуть комсомольці – Україна буде пострадянською, при чому в найгіршому розумінні цього слова.
В української політконсерви давно втрачений строк придатності, тому вона бурлить і вибухає. Наразі вона потішила нас новим кандидатом в Президенти. Але попри великі політичні та фінансові зв’язки, навряд чи Роман Безсмертний стане кандидатурою навколо об’єднаються опозиційні до Президента політичні сили, його максимум це декілька процентів опозиційних голосів, цього достатньо, щоб виходити на вибори Парламентські, але в ракурсі виборів Президента України, він може бути лише технічним кандидатом який відтягне голоси в пулу Тимошенко-Гриценко, але не думаю, що для Юлії Тимошенко це стане критично, а Анатолія Гриценка вибачте за реального опонента існуючий владі я не сприймаю.
Прим:
* Лєта (грец.) – річка забуття у древнє грецькій міфології
