Пан vs Сократ: хто потрібний сучасній Україні?

Сучасне українське суспільство можна порівняти з населенням полісів Стародавньої Еллади: ми так само прагнемо демократії; віримо в міфи і випещуємо власних тиранів; ми ще й досі полюбляємо поклонятися богам (у нас багато фанатів Діоніса та Афродіти, трохи менше шанувальників у Ареса, ще менше - у Феміди). Вроджена толерантність українця дозволяє йому терпіти навіть те, що олігархи моляться лише Гермесу. Врешті-решт, у кожного свій фатум.

Черговий міф про те, що місцеві вибори-2015 приведуть до влади чесних і принципових людей, які остаточно зламають хребет «гідрі контрреволюції» і прискорять реформи, дуже скоро увійде в золоту колекцію вигадок українства. На жаль, ми маємо констатувати, що українське суспільство у своїй більшості знаходиться в архаїчному стані. Ми, із впертістю царя Мідаса, продовжуємо не розуміти причинно-наслідковий зв’язок між власними діями та не дуже бажаними наслідками. Наше буття зайшло в остаточний клінч із логосом і відображає, що завгодно, окрім адекватної неупередженої думки.

Намагаючись перекрити хвилю невдоволення, яка вже йде з боку «агентів Кремля та Массаду», щодо певної невідповідності задекларованих цілей і фактичних результатів виборів, архонти першими пішли у наступ. Ще вчора ми були «весьма обескуражены» тим, що в деяких містах вибори просто не відбулись (не говорячи вже про втрату бюлетенів та прямий підкуп виборців), а вже сьогодні жерці Гермесу віщають нам про героїчну перемогу «патріотичних сил» та «нових облич» по всій Україні. І творець цієї перемоги - син Гермеса та улюбленець фортуни - божественний Пан Петро Олексійович.

Я впевнений, що деякі послідовники Сократа не побояться та звернуть увагу народу на те, що в «патріотичних силах» колишніх і теперішніх злочинців з далеко не проукраїнською позицією ще більше, ніж в так званих «не патріотичних»; що саме Банкова курує доволі «не патріотичний» проект «Наш край»; що виборча система побудована таким чином, що дійсно патріотичні сили, позбавлені медійного ресурсу, виведені в розряд маргінесу; що час визнати цю владу та її інструментарій неефективними.

Звичайно, такі зауваження нікому не сподобаються. Адже ніхто не любить, коли йому заважають бути дурнем, а, отже, нас чекає певна хвиля ненависті до тих, хто не вірить в міфи та не поважає жерців. І «піпл схаває». Адже вже схавали і гальмування розслідування розстрілу Майдану, і розгром «Свободи», і політв’язнів. А провісників того, що черговою брехнею хтось подавиться, немає.

…