Фізична особа-підприємець. Чи потрібен шлюбний договір?
Чи варто укладати шлюбний договір? Багато хто з подружжя ставив і ставитиме собі це запитання.
Чи варто укладати шлюбний договір? Багато хто з подружжя ставив і ставитиме собі це запитання. Прихильників як і «за», так і «проти» шлюбного контракту завжди буде безліч. І кожен з них матиме рацію.
Однак, розглянемо ситуацію, коли один з подружжя є фізичною особою-підприємцем. Звичайно, на Ваші сімейні стосунки заняття підприємницькою діяльністю одним з подружжя ніяким чином нібито і не впливає, а от у майнових питаннях важлива ясність.
Розберемося більш детально.
Конституція України гарантує кожному громадянину право на самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В той же час, фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення, а фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яке належатиме їй при поділі майна.
Отже, важливим є питання правового режиму майна фізичної особи-підприємця. Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права. Цивільний кодекс каже, що майно, набуте подружжям за час шлюбу є, їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено законом чи договором, а майно, набуте в результаті спільної праці та спільні грошові кошти членів сім’ї, є спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено законом чи договором. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються майном спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Отже, у тих випадках, коли фізична особа-підприємець, здійснюючи підприємницьку діяльність, перебуває у шлюбі, постає питання: з однієї сторони, підприємницька діяльність є самостійною і не потребує, при укладенні угод, згоди іншого подружжя, але, в той же час, режим права спільної сумісної власності ніхто не відміняв.
Згідно ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Інший з подружжя має право звернутись до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Аналізуючи норми Цивільного кодексу України можна чітко встановити, що стягнення за зобов’язаннями фізичної особи – підприємця може бути звернено на його частку у праві спільної сумісної власності подружжя, лише після виділення такої частки в натурі, те ж саме вказує і п.1 ст. 73 Сімейного кодексу. Отже, при здійсненні підприємницької діяльності, яка ведеться на власний ризик, для фізичної особи-підприємця важливим є визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності подружжя.
Як уже зазначалось, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку, також вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності. В разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними чи шлюбним договором. В такому випадку звернення стягнення за зобов’язаннями фізичної особи-підприємця може бути звернено на досить велику частину майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Дуже важливим у цьому випадку є чітке визначення майна, яке фізична особа-підприємець набула під час шлюбу проте за кошти, що належали йому особисто. І тут хотілось би згадати постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року по справі № 6-79цс13, в якій судді дійшли висновку, що визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт придбання майна під час шлюбу, але і той факт, що джерелом його придбання є спільні сумісні кошти або спільна робота подружжя.
Для вирішення всіх цих питань, а також для захисту інтересів членів сім’ї підприємця, доречним буде укладення шлюбного договору. Хотілось би нагадати, що шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їх майнові права та обов’язки, також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків. Також в шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружини чи чоловік, передають для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю в зв’язку з реєстрацією шлюбу. Також подружжя в шлюбному договорі можуть передбачити використання належного їм майна для забезпечення потреб їх дітей. Отже, укладення шлюбного договору може бути засобом зменшення для сім’ї підприємця ризиків ведення його підприємницької діяльності, оскільки можливе коригування розмірів часток подружжя у праві спільної сумісної власності подружжя. Проте, в той же час такий засіб має і негативні наслідки. Оскільки кохання може виявитись не вічним, то фізична особа-підприємець у випадку розлучення ризикує отримати частку менше ніж ту яку він міг би отримати за інших умов.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 132
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 117
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 102
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 99
- TikTok та Твіттер як зброя Росії 65
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 17169
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 11862
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 8250
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7699
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 3364