Моніторинг фінансового законодавства (11 – 18 грудня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України
На розгляд Верховної Ради України 14 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо приведення положень у відповідність антикорупційного законодавства України» (№ 4437-3).
Мета: усунення суперечностей між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», забезпечення гарантій незалежності Національного бюро та стабільності його функціонування, а також на приведення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у відповідність до чинних норм антикорупційного законодавства України.
Законопроектом № 4437-3 пропонується внести зміни до статей 1 і 6 Закону України «Національне антикорупційне бюро України», якими:
1) визначити, що Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону;
2) встановити повноваження Верховної Ради України приймати рішення про звільнення Директора Національного бюро з посад за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 6 Закону;
3) доповнити частину четверту статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» змінами, згідно з якими в разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення Директора Національного бюро України до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією Директора Національного антикорупційного бюро України може бути звільнено з посади рішенням Верховної Ради України;
4) визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує виконувати свої повноваження до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», але не пізніше спливу строку його повноважень.
Законопроект щодо спрощення деяких процедур закупівлі
На розгляд Верховної Ради України 15 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі» (№ 4497).
Мета: спрощення системи електронних закупівель з метою організації ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та оперативного здійснення купівлі товарів, робіт та послуг.
Законопроектом № 4497 пропонується внести зміни до статті 3 Закону в частині обов’язку для замовників оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 25 тисяч гривень, а не становить від 1 копійки до 50 тисяч гривень, як в діючій редакції Закону. Крім цього, запропоновано, щоб замовник на власний розсуд здійснював вибір – підготовляти звіт про укладені договори в системі електронних закупівель або проводити спрощену закупівлю відповідно до статті 14 Закону (в разі, якщо вартість придбання товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 25 тис. грн та є меншою за 200 тис. грн (для товарів, послуг) та 1,5 млн грн – для робіт).
Законопроект щодо застосування реєстратора розрахункових операцій
На розгляд Верховної Ради України 11 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» (№ 4490).
Мета: внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Законопроектом № 4490 пропонується:
1. Проведення актуалізації розмірів граничного доходу фізичної особи - підприємця, перевищення якого зобов’язує до застосування касового апарату незалежно від сфери діяльності:
- перша група – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2. Зберегти право використання Книги обліку доходів фізичними особами - підприємцями.
3. З огляду на ряд прийнятих законодавчих ініціатив, а саме Закони України №№ 2497-VII від 10.07.2018р., 2628-VII від 23.11.2018р., 391-ІХ від 18.12.2019р., 465-ІХ від 16.01.2020р., 533-ІХ від 17.03.2020р., 591-ІХ від 13.05.2020р., 1017-ІХ від 01.12.2020р., 1072-ІХ від 04.12.2020р., виключити положення, якими визначено, що зміна положень Податкового Кодексу можлива «виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу».
4. Виправити внесене доповнення до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині надання права на застосування РРО «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». Зокрема, законодавчо відсутнє поняття «банківських систем дистанційного обслуговування». Крім того, штучне обмеження права суб’єктів господарювання застосування такої форми оплати виключно для прийому оплати виключно за послуги є дискримінаційним.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2314
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1914
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1604
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1533
-
Трамп запустив власну криптовалюту $TRUMP: скільки коштує
Фінанси 1514