Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.04.2020 13:40

Моніторинг фінансового законодавства (10-16 квітня)

Доцентка кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, PhD, партнерка Адвокатського об’єднання "WinnerLex"

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроєкт щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства

На розгляд Верховної Ради України 10 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 3322).

Мета: створення дієвого механізму на період дії карантину для уникнення проблем, що виникатимуть під час реалізації положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Законопроєктом № 3322 вносяться зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, які стосуються запровадження тимчасових механізмів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Зокрема, пропонується доповнити Прикінцеві положення Кодексу України з процедур банкрутства новим пунктом, що містить наступні норми:

- збори та комітет кредиторів можуть проводитись дистанційно у режимі відеоконференції. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до протоколу зборів та комітету кредиторів. Протокол зборів або комітету кредиторів підписується арбітражним керуючим одноосібно;

- збори та комітет кредиторів можуть проводитись шляхом опитування. Арбітражний керуючий надсилає всім учасникам зборів кредиторів або членам комітету кредиторів боржника відповідний запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку кредитори мають надіслати свою відповідь з прийнятим рішенням (за, проти чи утримався), і строк, протягом якого вони мають це зробити. Надсилання кредиторам запитів здійснюється на адреси електронної пошти, вказані кредиторами в заявах з вимогами до боржника, заявах по суті справи або заявах з процесуальних питань. У разі, якщо в кредитора відсутня адреса електронної пошти запит може надсилатись поштовим відправленням. В такому разі строк проведення опитування повинен враховувати строки перебігу поштової кореспонденції. Кредитор надсилає прийняте ним рішення арбітражному керуючому протягом строку, вказаного в запиті. Рішення кредитора має бути безумовним. Відповіді, надіслані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення кредитора щодо порушеного арбітражним керуючим питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання. Арбітражний керуючий зобов’язаний викласти прийняте рішення у формі протоколу, додати до нього копії відповідей усіх кредиторів, які взяли участь в голосуванні та надіслати всім учасникам зборів кредиторів або членам комітету кредиторів в порядку, встановленому для надіслання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення;

- арбітражний керуючий не несе відповідальності за невчинення дій, передбачених цим Кодексом у разі, якщо їх вчинення не відповідає вимогам карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

- продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та (або) другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;

- тимчасово на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його відміни не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 01 лютого 2020 року та продовжується строк, визначений частиною шостою статті 34 Кодексу;

- комітет кредиторів та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника. У разі прийняття комітетом кредиторів та (або) забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) такого рішення, арбітражному керуючому заборонено здійснювати оголошення про проведення аукціону протягом відповідного строку;

- призупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, які передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

 

Законопроєкт щодо звільнення від оподаткування частини заробітної плати найманих працівників

На розгляд Верховної Ради України 13 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування частини заробітної плати найманих працівників в сумі фактичного прожиткового мінімуму на період надзвичайної ситуації чи/та карантину» (№ 3331).

Мета: підтримка найманих працівників, які зобов’язані продовжувати виконання своїх службових обов’язків в умовах небезпечних для їх здоров’я  під час надзвичайної ситуації чи/та карантину.

Проєктом Закону пропонується доповнити підрозділ 1 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України   новим пунктом 12, який передбачає звільнення від оподаткування частини доходу, що необхідний для відтворення трудового потенціалу працівника.

Зазначене дозволить найманій особі, в умовах небезпечних для її здоров’я та обмежень введених владою, «зекономити» кошти необхідні на відтворення трудового потенціалу.

 Законопроєкт щодо посилення гарантій працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати

На розгляд Верховної Ради України 14 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати» (№ 3264-1).

Мета: забезпечення реалізації конституційних прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати, у тому числі компенсації заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.

Основними положеннями законопроєкту передбачено:

- надання можливості працівнику у випадку неплатоспроможності роботодавця відступлення права вимоги до боржника щодо зобов’язань з виплати заробітної плати шляхом укладення договору відступлення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю або іншою юридичною особою в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;

- компенсації підлягатимуть всі належні працівникові виплати, передбачені законодавством про працю, колективним або трудовим договором, розмір компенсації не може бути меншим 3-х розмірів середньомісячної заробітної плати працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство роботодавця чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника;

- передбачено встановлення позачерговості задоволення вимог щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, в тому числі визнаної за судовими рішеннями та за виконавчими документами, грошових компенсацій за невикористані відпустки та відпустки працівникам, які мають дітей, інших коштів, належних працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, у зв’язку з припиненням трудових відносин, та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- передбачено встановлення першочерговості задоволення вимог щодо відшкодування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, коштів, виплачених як компенсація заробітної плати, інших виплат у випадку неплатоспроможності боржника;

- пропонується звільнити від сплати судового збору центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, який звертається з вимогами до боржника щодо відшкодування коштів, спрямованих на компенсацію заробітної плати, у випадку неплатоспроможності боржника.

 

 Законопроєкт щодо спрямування адміністративних штрафів за порушення правил щодо карантину людей на боротьбу з COVID-19

На розгляд Верховної Ради України 14 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо спрямування адміністративних штрафів за порушення правил щодо карантину людей на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19» (№ 3333).

Мета: створення дієвого механізму фінансового забезпечення здійснення заходів із боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, на період дії карантину та  протягом місячного строку після завершення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби.

Законопроєктом № 3333 пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України в частині цільового спрямування на здійснення заходів із боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками 100% надходжень, від адміністративних штрафів за порушення правил щодо карантину людей на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19 (стаття 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення) шляхом створення у складі Державного бюджету України фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

 

Законопроєкт щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої COVID-19

На розгляд Верховної Ради України 15 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№ 3292-1).

Мета: забезпечення повноцінного застосування заходів щодо подолання наслідків економічної кризи в зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 шляхом встановлення граничних термінів та строків цих заходів у законодавчих актах не раніше закінчення періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законопроєктом № 3292-1 передбачено встановити (продовжити) граничні строки дії деяких пільг, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не раніше закінчення періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме:

- з 01 березня 2020 року по закінчення місяця, наступного за місяцем, в якому завершиться карантин - громадяни звільняються від відповідальності за договорами про споживчий кредит, усувається неузгодженість щодо можливості підвищення процентної ставки за споживчім кредитним договором відповідно частини четвертої статті 10561 Цивільного кодексу України та положень пункту 13 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, внесений Законом № 540-IX від 30.03.2020, якими встановлюється, що в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором;

- з 01 березня 2020 року по закінчення місяця, в якому завершиться карантин не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, несплату чи несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ), неподання (несвоєчасне подання) звітності про сплату ЄСВ;

- з 18 березня 2020 року по закінчення місяця, наступного за місяцем, в якому завершиться карантин мораторій на проведення перевірок;

- з 01 березня 2020 року по закінчення місяця, в якому завершиться карантин звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями не лише за себе (як передбачено на сьогодні) а й за найманих працівників.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]