Моніторинг фінансового законодавства (21-27 лютого)

Законопроєкт щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів

На розгляд Верховної Ради України 21 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)» (№ 3112).

Мета: покращення матеріального становища осіб, шляхом індексації розміру аліментів на їх утримання, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

Законопроєктом № 3112 пропонується внести зміни до абзацу першого частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом покладення на виконавця обов’язку щорічно обчислювати індексацію розміру аліментів у відповідності до норм чинного законодавства.

 

Законопроєкт щодо роботи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України

На розгляд Верховної Ради України 24 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (№ 3115).

Мета: підвищення ефективності роботи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України в частині управлінської діяльності та виконання статутних завдань.

Законопроєктом № 3115 пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо роботи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України в частині зміни складу правління Фонду, збільшивши в ньому кількість представників від держави, зміни порядку проведення засідань та  прийняття рішень правлінням Фонду, порядку обрання голови правління Фонду з метою встановлення посиленого державного контролю над діяльністю Фонду.

 

Законопроєкт щодо функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів

На розгляд Верховної Ради України 26 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів» (№ 3037-1).

Мета: забезпечення фінансових гарантій АЕО перед державою, удосконалення інституту фінансових гарантій, зменшення тиску правоохоронних органів, покращення міжнародного іміджу України.

Законопроєктом № 3037-1 пропонується:

1) зазначити, що Державна митна служба України протягом першого - третього років з моменту набрання чинності Закону України від 02.10.2019 р. № 141-IX приймає до розгляду заяви про надання авторизації:

- не тільки для надання права на застосування спеціальних спрощень (АЕО-С) а і для підтвердження безпеки та надійності (АЕО-Б);

- від підприємств, які мають досвід в міжнародному ланцюзі постачання товарів протягом трьох календарних років. Крім того, митний орган повинен буде провести оцінку відповідності критеріям АЕО протягом скорочених строків розгляду поданих заявок (з 30 до 10 днів на попередній розгляд документів та зі 120 до 30 днів (з правом продовження з 30 до 15 днів) на проведення оцінки відповідності та інші пов'язані строки);

2) встановити, що авторизованим економічним оператором може бути підприємство, яке мало борг до десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (до 21 020 грн);

3) зазначити, що сума загальної фінансової гарантії не може бути меншою еквівалента: 2 000 000 євро (крім виробників та експортерів (імпортерів) та 400 000 євро для виробників та експортерів (імпортерів), і повинна діяти не менше одного року з моменту останнього дня її використання. За умови відсутності протягом першого, другого та третього року жодного випадку прийняття рішення про зупинення дії авторизації АЕО, сума гарантії може бути відповідно зменшена на 30 %, 50 % та 70 %;

4) збільшити з 90 до 365 календарних днів строк дії фінансових гарантій;

5) виключити вимоги до гарантів мати електронну систему накопичення і обміну інформацією з митними органами та необхідність мати уповноважених представників в усіх пунктах пропуску через державний кордон;

6) виключити обов'язковість проведення операцій, які вказані в ч. 1 ст. 325 МК України, з ініціативи правоохоронних органів, дозволивши виключно митним органам проводити такі операції з урахуванням наявної у них інформації, отриманої у тому числі від правоохоронних органів.

 

Законопроєкт щодо заробітної плати у державному секторі

На розгляд Верховної Ради України 26 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень розміру заробітної плати керівництва органів державної влади та державних підприємств» (№ 3034-1).

Мета: обмеження розміру заробітної плати у державному секторі.

Законопроєктом № 3034-1 пропонується:

1. Обмежити 10 розмірами мінімальної заробітної плати рівень заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати):

- народних депутатів України;

- членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра;

- керівників та заступників керівників державних органів;

- Голови Національного банку України та його заступників, членів Правління та винагороди членів Ради Національного банку України;

- керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній,  державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток);

2. Зменшується тривалість щорічної оплачуваної відпустки членів Кабінету Міністрів України та народних депутатів України – встановлюється 24 календарні дні (з 45 календарних днів для народних депутатів України та 30 календарних днів для членів Кабінету Міністрів України);

3. Встановити, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено Законом, вважаються розірваними з останнього числа місця наступного за місяцем набрання чинності Законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених Законом;

4. Доручити Кабінету Міністрів України забезпечити організацію конкурсного відбору на посади керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, з якими контракти буде розірвано відповідно до Закону.