Оплата частинами онлайн-покупок українців стане трендом 2023 року

Активна оплата онлайн-покупок частинами обіцяє стати глобальним трендом в Україні в 2023 році

Послуга завжди була популярна у наших людей, але зараз її інтенсивніше просуватимуть фінустанови та оператори e-commerce.

Усі сторони в цьому зацікавлені. Торговцям потрібно нарощувати продажі, фінансистам — розширювати роздрібне кредитування, а людям — робити вигідніші та зручніші покупки. Не всі можуть одразу викласти 100% вартості товару чи послуги та воліють проводити оплати поетапно. Тим більше, що таких можливостей достатньо. В інтернеті можна придбати все: від побутової техніки та електроніки до будівельних матеріалів, причому в онлайні ціни зазвичай нижчі, ніж у звичайних магазинах. Чинник економії важливий зараз для багатьох.

Оплата частинами чи BNPL-сервіс, як кажуть західні фінансисти, — це те, що допоможе українцям не чекати, а купувати те, на що не вистачає коштів. Причому люди можуть не обмежуватися лише класичними банками та походами їхніми відділеннями. В Україні активно розвиваються необанки, які дають можливість за 15-20 хвилин в онлайн-режимі відкрити рахунок з нуля, та ще швидше подати заявку на відкриття кредитного ліміту або підключення до програми оплати покупок частинами. При цьому в нашій країні достатньо маркетплейсів, які дають українцям можливості з поетапної оплати, і люди звикають ними користуватися.

Цікаві дослідження у 2022 році були проведені у США. Опитування Insider Intelligence, наприклад, показало, що 27% американців вже хоч раз користувалися BNPL-сервісами і ще 22% цікавилися ними. А дослідники з RBC Capital Markets з'ясували, що середній чек при купівлі частинами за минулий рік зріс у середньому по країні на 30-50%.

У Європі ситуація не така райдужна, у цьому секторі відчувається спад, від якого вже почали страждати ключові гравці. Великий шведський фінтех Klarna у 2022 році зміг залучити в інвесторів капіталу лише на $800 млн при оцінці $6,7 млрд. Що на 85% менше, ніж у червні 2021-го, коли проект оцінювали у $45,6 млрд. Після чого компанії довелося звільнити близько 10% персоналу (майже 700 працівників). Гендиректор Klarna Себастьян Семятковський пояснив провал погіршенням споживчих настроїв, зростанням інфляції та очікуваннями щодо рецесії в ЄС. Хоча після повідомлялося про скорочення кредитних збитків компанії на 37%, і у Klarna заявили, що планують вийти на прибуток у 2023 році. 

На даний момент у цієї компанії 34 млн користувачів, але уповільнення розвитку все-таки відчувається. Може тому європейська влада наприкінці минулого року почала посилювати вимоги до сектору BNPL і говорити про ризики для користувачів.

Втім, Україна через війну, скорочення доходів, зростання безробіття та інші економічні труднощі трохи запізнюється з розкруткою сервісів з оплат частинами. Ми знаходимося тільки на початку цього тренду, і можемо врахувати світовий досвід та всі ризики.

Думаю, що якби проводилося опитування українців, то показники зростання BNPL були не такими сильними, як у Штатах: число користувачів виявилося б десь до 15% і чек зростав не більше, ніж на 5-10% (в основному за рахунок інфляції). Але не через низький інтерес населення до інтернет-покупок, а насамперед через найскладніший рік за сучасну історію України. Після повномасштабного вторгнення 2022-го люди намагалися більше економити і багато в чому обмежували себе через скорочення доходів та невизначеність. Також дещо скоротилася активність наших банків, які на початку повномасштабного вторгнення обмежували свої кредитні програми.

Наразі фінустанови рухаються у зворотному напрямку — насамперед необанки. Хтось взагалі не обмежував людям можливості за кредитними картками (як і ми, до речі) і зараз намагається їх ще більше розширити, а ті, хто скорочував кредитні ліміти — почав їх відновлювати. Зростають і стандартні кредитні ліміти, і ліміти за програмами оплати частинами. При цьому ми вже відчуваємо їхнє активніше використання.

Гадаю, кредитування населення активно розвиватиметься багатьма банками 2023 року. Це перспективніше і з погляду вартості ресурсу (після зростання облікової ставки НБУ з 10% до 25% річних), і з погляду повернення коштів. Адже 2022 року частка кредитних неповернень (NPL) у роздробі зросла не так сильно, як у корпоративі — до 30,44% портфеля проти 42,9%.

Єдине, що може стримувати розвиток цього напряму — це суворіша оцінка потенційних позичальників, особливо тих, хто прописаний на окупованих територіях або тимчасово не має роботи через складну ситуацію в економіці. Однак необанки в цій частині гнучкіші за класичні банки і небанківські фінустанови (у нас відточені скорингові системи), і вже навчилися гнучкіше підходити до оцінки позичальників, вивчати більше факторів. Тому всім охочим оплачувати інтернет-покупки частинами насамперед потрібно згадувати саме про необанки, що, певен, і відбуватиметься. 

Аналітики Juniper Research нещодавно видали глобальний прогноз зростання BNPL-платежів до 25% від усіх транзакцій у світовій електронній комерції з 2023 по 2026 рік. Притому, що у 2021 році вони становили лише 9%. Впевнений, що Україна також братиме участь у цьому процесі та стане частиною світового тренду.