Практика притягнення до відповідальності за неправдиві свідчень

Під час допиту свідків по будь-якій цивільній справі, кожного свідка приводять до присяги. Кожному свідкові роз’яснюється, що за дачу завідомо неправдивих свідчень його буде притягнуто до відповідальності.

Та не зважаючи на це, ще жодного свідка, який давав неправдиві свідчення в цивільному процесі не було покарано.

Інша справа – кримінальне провадження. Тут за дачу завідомо неправдивих свідчень притягують до відповідальності передбаченої ст. 384 Кримінального кодексу України. Загалом це стосується досудового розслідування.

Та навіть аналізуючи Єдиний державний реєстр судових рішень, пошук видає лише 10 обвинувальних вироків з 2008 року по 2016 рік, які були винесені відносно осіб, які давали неправдиві свідчення слідчим.

Жодного вироку за загадану дію не було винесено відносно дачі неправдивих показань під час цивільного провадження.

Цивільне судочинство вирішує досить важливі питання для людей, які звернулись за захистом своїх порушених прав до суду. Право власності, його захист, набуття – були та будуть основними категоріями спорів у судах. Сімейні спори – до прийняття закону про медіацію також превалюють в провадженні суду. Інші категорії справ, де як доказ може використовуватись показання свідка.

На підтвердження чи спростування якоїсь позиції мають бути допитані свідки. Звісно, показання одного свідка не мають переваги над показаннями інших свідків та наявними в справі доказами. Однак, така «безкараність» суттєво затягує розгляд справи та значно захаращує її.

Варто особливо звернути увагу, що свідок – це саме та особа, яка на власні очі бачила, чи на власні вуха чула якусь інформацію, яка є предметом розгляду та може допомогти судді (арбітрові) вирішити справу.

Однак, на жаль, в Україні досі актуальною залишається тенденція до допиту в якості свідків осіб, які навіть не мають уявлення про справу, однак йдуть та свідчать щось проти когось.

Задля того, щоб зробити процес розгляду цивільної справи більш швидким та змістовним, не застосовувати ст. 384 Кримінального кодексу України і надалі, є необхідність правникам при наданні допомоги клієнтові більш відповідально ставитись до відбору свідків для кожної конкретної справи, підготовки свідків (саме підготовки, а не «нацьковуванню»), прорахунку позиції клієнта з огляду на докази які є та які можливо будуть отримані.

Питання відповідальності за дачу неправдивих свідчень – це також і питання відповідальності тих осіб, за викликом яких з’явився даний свідок в судове засідання, тому будьмо обачними, запрошуючи свідків до зали судових засідань.