Невипадковий хабарник або поліграфом по корупції

Одного зі співробітників відділу реклами департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, який я очолюю, затримали за хабар в 52 тисячі гривень. Неприємно? Ще й як. Адже цей мій безпосередній підлеглий – так званий інспектор.

Спробую проаналізувати ситуацію і головне - запропонувати що робити, щоб такого більше не повторювалося.

Хто такий інспектор? Це людина, яка ходить по місту і дивиться, що, де і як з’явилось в плані рекламних конструкцій. Ну, й перевіряє існуючі. Він оцінює рекламні об’єкти на предмет відповідності закону і нормативів, після чого надає припис. Інспектор може тільки повідомити про те, що у підприємця є нелегальний рекламний засіб, вручити йому пам’ятку, де чітко зазначено, що треба зробити, аби легалізувати його. Якщо підприємець йде назустріч, то інспектор має записати дані, аби занести у базу цей рекламний носій із даними власника. На цьому робота інспектора закінчується. Йому навіть заборонено залишати свої контактні телефони підприємцям.

Однак, у відділі “на гарячому” спіймано хабарника. Почнемо з того, що затриманий працював та був призначений у відділ реклами ще за Черновецького. Коли я прийшла працювати у підпорядкований підрозділ, а саме в “Київрекламу” - то змінила одразу понад 50% штату. І почали ми тоді саме з відділу інспекторів, перевіряти людей в інспекції. Я навіть відвідувала клієнтів, в яких бувають наші інспектори, і питала, як ті працюють. Всіх співробітників попередила, що почну відкривати службові розслідування щодо тих, стосовно кого є підозри у зловживаннях. Більшість зі старої команди самі написали заяви на звільнення.

На сьогодні, затриманий – єдиний хто залишився зі старих інспекторів, враховуючи вже й відділ реклами в ДМА. Він просив не звільняти його, обіцяв працювати чесно, бив на те, що, мовляв, досвідчений працівник, де ви такого знайдете. Враховуючи, що на той момент сигналів про його корумпованість в мене не було, вирішила дати людині шанс. Так само, такий шанс отримують від нового керівництва десятки тисяч чиновників “зі стажем” по всій країні. Чиновників, які обіцяють, що працюватимуть чесно.

З цим доводиться миритися в умовах, коли в даний момент людей просто ніким замінити. Як так? Зараз поясню. У моєму відділі штатним розкладом передбачено сім працівників. Але зараз працює лише троє. На весь Київ! - Лише три людини у багатомільйонному мегаполісі займаються опрацюванням заявок на оформлення документації, виписують вимоги, складають адміністративні протоколи, накази на демонтажі, ведуть базу, відповідають на незліченні запити тощо.

Складно довести процес до ідеальності, коли одна людина має працювати за п’ятьох. Ще й у сфері, де стільки спокус. Інспектори, які займаються моніторингом реклами, весь час знаходяться у зоні ризику, бо їм можуть запропонувати хабар при кожній зручній можливості. І пропонують. І деякі – беруть.

Ось тільки цікава деталь. За словами одного з правоохоронців, які брали участь у затриманні хабарника, вони про нього давно знають і давно його «вели». Чому не затримували? Бо, цитую: «Не було команди». А тепер вона чомусь раптом прийшла, виходить? Чому ж?

Може, тому, що наша робота за останній рік – як кістка в горлі для бізнесменів, які звикли просто платити в кишеню інспекторам, і користуватися десятками тисяч рекламних площ з простроченими дозволами чи взагалі без них? Може, тому, що ми вирішили перевірити законність виданих дозволів, привести у відповідність до документів конструкції, до діючих норм та обмежень? А це приносить збитки в мільйони доларів кільком компаніям-монополістам, які звикли ставитися до столиці по принципу: «Це – наша корова, й ми її доїмо». Може, тому, що мені постійно погрожують фізичною розправою й довелося навіть подавати заяву до поліції? Нехай компетентні органи розбираються, але я все ж скажу сакраментальне: «Совпадение? Не думаю».

Але моїми особистими проблемами з нечистим на руку бізнесом причини хабарництва, звичайно, не обмежуються. Ще одна проблема – це складні умови для ведення бізнесу. Насправді нелегальна грошова пропозиція існує тому, що є нелегальний ринок. Це – корінь проблеми. Підприємців давно загнали в тінь, довго створюючи умови не для розвитку бізнесу та його легалізації, а лише для того, аби підприємці були вимушені шукати якийсь інші ходи - поза законом. Наприклад, бізнесмену потрібна рекламна вивіска, без неї його продукт не приноситиме прибутку. І бізнесмен готовий робити все законно, але процедура видачі дуже складна і непрозора. – Якщо він чекатиме місяцями, щоб отримати необхідний документ, то просто «прогорить». Тож, підприємець починав шукати обхідний шлях, вирішуючи проблеми через пропонування хабарів.

Визнаю, тривалість процедури – це «пред’ява» і особисто до мене. Так, ми просто фізично не встигаємо обробити кілька тисяч заявок, які вже накопичилися у відділі. Так, в нас майже готові нові правила, так, ми очікуємо, що нарешті буде створене окреме управління з питань реклами. Але поки все підвішене в повітрі. Й комусь з рекламного бізнесу – я навіть знаю кому – дуже вигідно, щоб ситуація такою залишалася й надалі і щоб це управління очолила не я.

До чого я це все? Ні, я не скаржуся, бо знала, на що йшла, йдучи працювати в муніципалітет. Звичайно, хабарництво буде процвітати доти, поки не будуть вирішені три проблеми. Перша – це зрозумілі правила ведення бізнесу, рівні для всіх правила. Друга – це достойні заробітні плати чиновників. Третя – це поступове і повне реформування системи регуляції, контролю в тому числі. Незаконні вивіски будуть з'являтись доти, доки не буде дієвого інструменту покарання – суттєвого штрафу, як зараз гарно запроваджують, наприклад, нові штрафи при порушенні правил дорожнього руху. Чешуться руки відкупитись при затриманні патрульною поліцією, мабуть, в багатьох. І тут я веду до того, що останнє слово про те, щоб зламати ситуацію – воно за підприємцями! Не давайте хабарів!

Однак говорити замало. Тому, аби суспільство було впевнене в працівниках «Київреклами», я пропоную всіх працівників, включаючи мене, перевірити на поліграфі. Такий крок – досвід великих компаній. Схеми мають перестати працювати, а клієнти повинні довіряти працівникам регулятора.

Моя мета проста – змусити всіх грати за одними правилами. І я буду доводити своє чисте сумління, свої принципи. Бо це – моя професійна честь і репутація. Чесному нема чого боятися. Запрошую до співпраці всіх, хто думає так само.