Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.02.2016 16:34

Господарський кодекс України як основа національної безпеки держави

Науковий співробітник Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України, кандидат юридичних наук

Останні роки Україна переживає не найкращі часи своєї незалежної історії. Хоча і раніше, ми – громадяни України – вважали, що нам погано живеться. Проте зараз, коли наша країна вже понад два роки перебуває у стані війни, ми з сумом пригадуємо довоєнні часи

Останні роки Україна переживає не найкращі часи своєї незалежної історії. Хоча і раніше, ми – громадяни України – вважали, що нам погано живеться. Проте зараз, коли наша країна вже понад два роки перебуває у стані війни, ми з сумом пригадуємо довоєнні часи. І кожен з нас жевріє надією, що, нарешті, скоро це скінчиться і настане омріяне світле майбутнє.

На моє переконання лише справжній господар та його досвідчені помічники (маю на увазі Президента України та три гілки влади) спроможні впоратися з цією глибокою кризою, в якій ми опинилися, прагнучі гарного життя. Однак, на жаль, далеко не всі, зокрема, представники влади, обізнані з тлумаченням слова  «господар» та похідних від нього слів «господарник», «господарський» тощо.  Так, наприклад, згідно з словником-довідником під редакцією  доктора філологічних наук, професора Жайворонка В.В. госпо?дар (зменшено-пестливі — господа?рик, господа?рчик господа?ренько) — хазяїн у господі, домі, господарстві; також голова родини, господарства; у народі господаря (передусім заможного селянина) завжди оцінювали прискіпливо, за його працею, — «господаря видно по господарству», «господар на всю губу», «господар з тебе кепський, як з собачого хвоста сито», «справжній господар в руках носить ніж, а у шапці голку», «за добрим господарем і худоба сумує», «господаря пізнають по воротах». Де господар не ходить, там нивка не родить (прислів’я). Аналогічні визначення цього слова ми можемо зустріти і в інших словниках. Але є такі державні діячі - представники вищої ланки влади, які вважають, що лише мило може бути господарським.

І тут мимоволі напрошується висновок, що країною керують не господарники, а підприємці, торговці та комерсанти. Звідси зрозуміло і причини наполегливої ініціативи скасувати Господарський кодекс України, який стоїть на стражі приватних інтересів бізнесу, АЛЕ без ущемлення інтересів суспільства, держави. В той час, коли багато інших країн навпаки беруть приклад з України і запрошують наших спеціалістів-господарників з приводу розробки кодифікованого акту в сфері господарювання, ми робимо крок назад: виносимо на обговорення та створюємо робочі групи щодо скасування  Господарського кодексу України (далі - ГК).

Дійсно не можна не погодитися, що деякі норми ГК на сьогодні потребують уточнення та деталізації. Але навряд чи це можна визнати підставою для скасування результату такої тяжкої, довготривалої, плідної праці колективу авторів цього фундаментального, системоутворюючого  кодифікованого акту. Можливо доцільніше піти шляхом удосконалення та модернізації положень ГК. Для цього ми маємо достатній потужний науковий потенціал, який обов’язково треба використати. І щоб норми не дублювалися було б доречним виокремити, зокрема, з Цивільного кодексу України, ті норми, які за своєю природою не є цивільними, а стосуються безпосередньо господарської діяльності і додати їх у ГК. 

Основним гаслом ініціаторів скасування стало твердження про те, що ГК є рудиментом, який ми успадкували від радянських часів, зокрема положення про оперативне управління та господарське відання, які нібито суттєво погіршують становище інвестиційного клімату в Україні (тобто це не подобається як вітчизняним, так і іноземним інвесторам, які шукають легкої здобичі).

І це в той час, коли у провідних країнах світу кодифіковані акти господарського (комерційного) законодавства відіграють важливу роль у економіці. Поряд із загальновідомими кодифікаціями комерційного та цивільного законодавства у Німеччині та Франції, наразі посилюється тенденція до відособлення норм права, які регламентують сферу відносин, не пов’язаних із задоволенням особистих потреб. Зокрема, останніми роками прийнято чи оновлено комерційні кодекси Італії, Австрії, Туреччини, Королівства Бельгії та інших країн.

Я впевнена, що це лише питання часу, і всі розвинені країни в найближчому майбутньому матимуть кодифіковані акти господарського законодавства (або торгового, комерційного, підприємницького, в залежності від політичних, соціально-економічних та культурно-історичних передумов формування національної системи господарського законодавства й національних особливостей економіки).

Якщо вчасно не зупинити хибну ініціативу скасування Господарського кодексу України, то ми можемо стати свідками знищення держави остаточно. Адже, насамперед, постраждають державний та комунальний сектори економіки, оскільки лише в ГК закріплені основи правового регулювання відносин в цих секторах. Як результат, державне майно може опинитися в руках підприємців, комерсантів, торговців. У підсумку нестабільність у правовому регулюванні економіки стане реальною загрозою національній безпеці України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net