Проблематика повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Повернення забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках невиконання договору Замовником або його розірвання
Пунктом 9 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) наведено визначення забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
В широкому розумінні забезпеченням виконання зобов'язань можуть розглядатись всі ті правові, економічні, організаційні та інші умови й механізми, які спонукають боржника до належного виконання зобов'язання. Проте суто в цивільному праві під забезпеченням виконання зобов'язання маються на увазі додаткові правовідносини (зобов'язання), спрямовані на стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Цивільний та Господарський кодекси України встановлюють невичерпний перелік видів забезпечення виконання зобов’язання, зокрема, це визначено в ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Забезпечення виконання договору про закупівлю розкрито у ст. 27 Закону, де встановлено вимоги до такого виду забезпечення, визначено вичерпний перелік підстав повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, максимальний розмір такого забезпечення та порядок розпорядження коштами, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, у випадку їх не повернення учаснику.
Наразі доволі розповсюдженими серед закупівельників залишаються наступні питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
Мінекономіки України надавало відповідь на зазначені питання, та її можна знайти як «Відповідь на запит 730/2017», однак вона містила посилання на загальні положення законодавства, та не мала чітких відповідей на поставлені запитання. Саме тому в даній статті надамо деталізовану відповідь на дані питання.
Мінекономіки у вищезазначеній відповіді на запит 730/2017 робить висновок, у якому зазначає, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
В площині практичної реалізації норм законодавства це означає наступне:
Замовник самостійно може визначити додаткові умови повернення забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю.
Такий висновок можна зробити з сукупного аналізу наступних норм права.
Один з випадків повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в п.4 ч.2 ст. 27 Закону, законодавець виділяє – можливість замовнику визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання зобов’язання.
Дане право кореспондує обов’язку встановлення у договорі положень стосовно повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), що визначено в п.16 ч. 2 ст. 22 Закону.
Отже, аналізуючи положення п.8, 15 та 16 ч.2 ст. 22 Закону, тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, замовник має передбачену законодавцем можливість самостійно встановити додаткові підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в умовах такого договору.
Наведемо приклади таких умов, наприклад, передбачивши в договорі поставки наступні додаткові формулювання, ви маєте можливість уникнути казусних ситуацій з поверненням забезпечення виконання договору:
«1.1. Покупець зобов’язаний̆ повернути Постачальнику надане ним забезпечення виконання Договору не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання однієї̈ з таких обставин:
1.1.3. у разі дострокового розірвання цього Договору, не пов’язаного з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника;
1.1.4. у разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором, що не пов’язано з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника, за письмовим зверненням Постачальника, направленого на адресу Покупця, в порядку визначеному Договором.»
Слід пам’ятати, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, таким чином, первинно такі умови договору мають бути відображені в проекті договору доданого в якості додатку до тендерної документації.
Саме тому, замовники мають вертати увагу на чіткість формулювань положень договору.
Таким чином, передбачаючи в договорі необхідні положення, які регулюють повернення забезпечення виконання договору, ви зможете юридично коректно вирішити ситуації, коли необхідно повернути забезпечення виконання договору у випадках: розірвання договору за згодою сторін або зменшення видатків Замовника, або якщо поставок по договору не було і замовник розриває договір в односторонньому порядку.
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв вчора о 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова вчора о 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська вчора о 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? Валерій Карпунцов 20.12.2025 19:22
- Сучасна жінка чи ШІ? Дмитро Зенкін 20.12.2025 16:37
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук 19.12.2025 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва 19.12.2025 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри 983
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 292
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 142
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 117
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок 98
-
Найбільша АЕС у світі відновить роботу після 15-річної перерви: запускають один енергоблок
Бізнес 213380
-
Росія вдарила по найбільшому порту України: загорілися 30 ємностей з борошном і олією
Бізнес 20711
-
"Зимова підтримка" у 2025 році: що змінилося і куди тепер можна витратити 1000 грн
Фінанси 6164
-
Українці стали поперек горла ділкам з усього світу – вони вже не знають, що з нами робити
Думка 3920
-
12 знакових вин України. Провідні сомельє обрали вина на кожен місяць 2026 року
Спецпроєкт 2625
