Проблематика повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Повернення забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках невиконання договору Замовником або його розірвання
Пунктом 9 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) наведено визначення забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
В широкому розумінні забезпеченням виконання зобов'язань можуть розглядатись всі ті правові, економічні, організаційні та інші умови й механізми, які спонукають боржника до належного виконання зобов'язання. Проте суто в цивільному праві під забезпеченням виконання зобов'язання маються на увазі додаткові правовідносини (зобов'язання), спрямовані на стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Цивільний та Господарський кодекси України встановлюють невичерпний перелік видів забезпечення виконання зобов’язання, зокрема, це визначено в ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Забезпечення виконання договору про закупівлю розкрито у ст. 27 Закону, де встановлено вимоги до такого виду забезпечення, визначено вичерпний перелік підстав повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, максимальний розмір такого забезпечення та порядок розпорядження коштами, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, у випадку їх не повернення учаснику.
Наразі доволі розповсюдженими серед закупівельників залишаються наступні питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
Мінекономіки України надавало відповідь на зазначені питання, та її можна знайти як «Відповідь на запит 730/2017», однак вона містила посилання на загальні положення законодавства, та не мала чітких відповідей на поставлені запитання. Саме тому в даній статті надамо деталізовану відповідь на дані питання.
Мінекономіки у вищезазначеній відповіді на запит 730/2017 робить висновок, у якому зазначає, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
В площині практичної реалізації норм законодавства це означає наступне:
Замовник самостійно може визначити додаткові умови повернення забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю.
Такий висновок можна зробити з сукупного аналізу наступних норм права.
Один з випадків повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в п.4 ч.2 ст. 27 Закону, законодавець виділяє – можливість замовнику визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання зобов’язання.
Дане право кореспондує обов’язку встановлення у договорі положень стосовно повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), що визначено в п.16 ч. 2 ст. 22 Закону.
Отже, аналізуючи положення п.8, 15 та 16 ч.2 ст. 22 Закону, тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, замовник має передбачену законодавцем можливість самостійно встановити додаткові підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в умовах такого договору.
Наведемо приклади таких умов, наприклад, передбачивши в договорі поставки наступні додаткові формулювання, ви маєте можливість уникнути казусних ситуацій з поверненням забезпечення виконання договору:
«1.1. Покупець зобов’язаний̆ повернути Постачальнику надане ним забезпечення виконання Договору не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання однієї̈ з таких обставин:
1.1.3. у разі дострокового розірвання цього Договору, не пов’язаного з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника;
1.1.4. у разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором, що не пов’язано з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника, за письмовим зверненням Постачальника, направленого на адресу Покупця, в порядку визначеному Договором.»
Слід пам’ятати, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, таким чином, первинно такі умови договору мають бути відображені в проекті договору доданого в якості додатку до тендерної документації.
Саме тому, замовники мають вертати увагу на чіткість формулювань положень договору.
Таким чином, передбачаючи в договорі необхідні положення, які регулюють повернення забезпечення виконання договору, ви зможете юридично коректно вирішити ситуації, коли необхідно повернути забезпечення виконання договору у випадках: розірвання договору за згодою сторін або зменшення видатків Замовника, або якщо поставок по договору не було і замовник розриває договір в односторонньому порядку.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 140
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 140
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 137
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 87
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10990
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 8638
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8407
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 6662
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 6442