Проблематика повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Повернення забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках невиконання договору Замовником або його розірвання
Пунктом 9 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) наведено визначення забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
В широкому розумінні забезпеченням виконання зобов'язань можуть розглядатись всі ті правові, економічні, організаційні та інші умови й механізми, які спонукають боржника до належного виконання зобов'язання. Проте суто в цивільному праві під забезпеченням виконання зобов'язання маються на увазі додаткові правовідносини (зобов'язання), спрямовані на стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Цивільний та Господарський кодекси України встановлюють невичерпний перелік видів забезпечення виконання зобов’язання, зокрема, це визначено в ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Забезпечення виконання договору про закупівлю розкрито у ст. 27 Закону, де встановлено вимоги до такого виду забезпечення, визначено вичерпний перелік підстав повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, максимальний розмір такого забезпечення та порядок розпорядження коштами, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, у випадку їх не повернення учаснику.
Наразі доволі розповсюдженими серед закупівельників залишаються наступні питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
Мінекономіки України надавало відповідь на зазначені питання, та її можна знайти як «Відповідь на запит 730/2017», однак вона містила посилання на загальні положення законодавства, та не мала чітких відповідей на поставлені запитання. Саме тому в даній статті надамо деталізовану відповідь на дані питання.
Мінекономіки у вищезазначеній відповіді на запит 730/2017 робить висновок, у якому зазначає, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
В площині практичної реалізації норм законодавства це означає наступне:
Замовник самостійно може визначити додаткові умови повернення забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю.
Такий висновок можна зробити з сукупного аналізу наступних норм права.
Один з випадків повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в п.4 ч.2 ст. 27 Закону, законодавець виділяє – можливість замовнику визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання зобов’язання.
Дане право кореспондує обов’язку встановлення у договорі положень стосовно повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), що визначено в п.16 ч. 2 ст. 22 Закону.
Отже, аналізуючи положення п.8, 15 та 16 ч.2 ст. 22 Закону, тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, замовник має передбачену законодавцем можливість самостійно встановити додаткові підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в умовах такого договору.
Наведемо приклади таких умов, наприклад, передбачивши в договорі поставки наступні додаткові формулювання, ви маєте можливість уникнути казусних ситуацій з поверненням забезпечення виконання договору:
«1.1. Покупець зобов’язаний̆ повернути Постачальнику надане ним забезпечення виконання Договору не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання однієї̈ з таких обставин:
1.1.3. у разі дострокового розірвання цього Договору, не пов’язаного з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника;
1.1.4. у разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором, що не пов’язано з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника, за письмовим зверненням Постачальника, направленого на адресу Покупця, в порядку визначеному Договором.»
Слід пам’ятати, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, таким чином, первинно такі умови договору мають бути відображені в проекті договору доданого в якості додатку до тендерної документації.
Саме тому, замовники мають вертати увагу на чіткість формулювань положень договору.
Таким чином, передбачаючи в договорі необхідні положення, які регулюють повернення забезпечення виконання договору, ви зможете юридично коректно вирішити ситуації, коли необхідно повернути забезпечення виконання договору у випадках: розірвання договору за згодою сторін або зменшення видатків Замовника, або якщо поставок по договору не було і замовник розриває договір в односторонньому порядку.
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 99
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5352
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4681
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4030
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2121
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2064