Проблематика повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Повернення забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках невиконання договору Замовником або його розірвання
Пунктом 9 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) наведено визначення забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
В широкому розумінні забезпеченням виконання зобов'язань можуть розглядатись всі ті правові, економічні, організаційні та інші умови й механізми, які спонукають боржника до належного виконання зобов'язання. Проте суто в цивільному праві під забезпеченням виконання зобов'язання маються на увазі додаткові правовідносини (зобов'язання), спрямовані на стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Цивільний та Господарський кодекси України встановлюють невичерпний перелік видів забезпечення виконання зобов’язання, зокрема, це визначено в ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Забезпечення виконання договору про закупівлю розкрито у ст. 27 Закону, де встановлено вимоги до такого виду забезпечення, визначено вичерпний перелік підстав повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, максимальний розмір такого забезпечення та порядок розпорядження коштами, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, у випадку їх не повернення учаснику.
Наразі доволі розповсюдженими серед закупівельників залишаються наступні питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
Мінекономіки України надавало відповідь на зазначені питання, та її можна знайти як «Відповідь на запит 730/2017», однак вона містила посилання на загальні положення законодавства, та не мала чітких відповідей на поставлені запитання. Саме тому в даній статті надамо деталізовану відповідь на дані питання.
Мінекономіки у вищезазначеній відповіді на запит 730/2017 робить висновок, у якому зазначає, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
В площині практичної реалізації норм законодавства це означає наступне:
Замовник самостійно може визначити додаткові умови повернення забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю.
Такий висновок можна зробити з сукупного аналізу наступних норм права.
Один з випадків повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в п.4 ч.2 ст. 27 Закону, законодавець виділяє – можливість замовнику визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання зобов’язання.
Дане право кореспондує обов’язку встановлення у договорі положень стосовно повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), що визначено в п.16 ч. 2 ст. 22 Закону.
Отже, аналізуючи положення п.8, 15 та 16 ч.2 ст. 22 Закону, тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, замовник має передбачену законодавцем можливість самостійно встановити додаткові підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в умовах такого договору.
Наведемо приклади таких умов, наприклад, передбачивши в договорі поставки наступні додаткові формулювання, ви маєте можливість уникнути казусних ситуацій з поверненням забезпечення виконання договору:
«1.1. Покупець зобов’язаний̆ повернути Постачальнику надане ним забезпечення виконання Договору не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання однієї̈ з таких обставин:
1.1.3. у разі дострокового розірвання цього Договору, не пов’язаного з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника;
1.1.4. у разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором, що не пов’язано з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника, за письмовим зверненням Постачальника, направленого на адресу Покупця, в порядку визначеному Договором.»
Слід пам’ятати, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, таким чином, первинно такі умови договору мають бути відображені в проекті договору доданого в якості додатку до тендерної документації.
Саме тому, замовники мають вертати увагу на чіткість формулювань положень договору.
Таким чином, передбачаючи в договорі необхідні положення, які регулюють повернення забезпечення виконання договору, ви зможете юридично коректно вирішити ситуації, коли необхідно повернути забезпечення виконання договору у випадках: розірвання договору за згодою сторін або зменшення видатків Замовника, або якщо поставок по договору не було і замовник розриває договір в односторонньому порядку.
- Про необхідну оборону - як версію захисту Костянтин Рибачковський 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 312
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 265
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 217
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 144
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4609
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2889
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
2487
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2385
-
ПДВ для ФОП: кого торкнеться реформа та коли вона стартуватиме
Фінанси 2109
