Проблематика повернення забезпечення виконання договору про закупівлю
Повернення забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках невиконання договору Замовником або його розірвання
Пунктом 9 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) наведено визначення забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
В широкому розумінні забезпеченням виконання зобов'язань можуть розглядатись всі ті правові, економічні, організаційні та інші умови й механізми, які спонукають боржника до належного виконання зобов'язання. Проте суто в цивільному праві під забезпеченням виконання зобов'язання маються на увазі додаткові правовідносини (зобов'язання), спрямовані на стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Цивільний та Господарський кодекси України встановлюють невичерпний перелік видів забезпечення виконання зобов’язання, зокрема, це визначено в ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Забезпечення виконання договору про закупівлю розкрито у ст. 27 Закону, де встановлено вимоги до такого виду забезпечення, визначено вичерпний перелік підстав повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, максимальний розмір такого забезпечення та порядок розпорядження коштами, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, у випадку їх не повернення учаснику.
Наразі доволі розповсюдженими серед закупівельників залишаються наступні питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
Мінекономіки України надавало відповідь на зазначені питання, та її можна знайти як «Відповідь на запит 730/2017», однак вона містила посилання на загальні положення законодавства, та не мала чітких відповідей на поставлені запитання. Саме тому в даній статті надамо деталізовану відповідь на дані питання.
Мінекономіки у вищезазначеній відповіді на запит 730/2017 робить висновок, у якому зазначає, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
В площині практичної реалізації норм законодавства це означає наступне:
Замовник самостійно може визначити додаткові умови повернення забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю.
Такий висновок можна зробити з сукупного аналізу наступних норм права.
Один з випадків повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в п.4 ч.2 ст. 27 Закону, законодавець виділяє – можливість замовнику визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання зобов’язання.
Дане право кореспондує обов’язку встановлення у договорі положень стосовно повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), що визначено в п.16 ч. 2 ст. 22 Закону.
Отже, аналізуючи положення п.8, 15 та 16 ч.2 ст. 22 Закону, тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, замовник має передбачену законодавцем можливість самостійно встановити додаткові підстави повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в умовах такого договору.
Наведемо приклади таких умов, наприклад, передбачивши в договорі поставки наступні додаткові формулювання, ви маєте можливість уникнути казусних ситуацій з поверненням забезпечення виконання договору:
«1.1. Покупець зобов’язаний̆ повернути Постачальнику надане ним забезпечення виконання Договору не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання однієї̈ з таких обставин:
1.1.3. у разі дострокового розірвання цього Договору, не пов’язаного з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника;
1.1.4. у разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором, що не пов’язано з порушеннями зобов’язань за Договором з боку Постачальника, за письмовим зверненням Постачальника, направленого на адресу Покупця, в порядку визначеному Договором.»
Слід пам’ятати, що оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, таким чином, первинно такі умови договору мають бути відображені в проекті договору доданого в якості додатку до тендерної документації.
Саме тому, замовники мають вертати увагу на чіткість формулювань положень договору.
Таким чином, передбачаючи в договорі необхідні положення, які регулюють повернення забезпечення виконання договору, ви зможете юридично коректно вирішити ситуації, коли необхідно повернути забезпечення виконання договору у випадках: розірвання договору за згодою сторін або зменшення видатків Замовника, або якщо поставок по договору не було і замовник розриває договір в односторонньому порядку.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 625
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 276
- Реформа "турботи" 183
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35844
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11606
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6428
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4072
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3018