Орендоване місто або роздуми на тему розбудови Києва
Питання містобудування Києва, особливо в розрізі нашого прагнення до перетворення Києва на глобальне місто потребує широкого обговорення та фундаментального опрацювання.
Питання містобудування Києва, особливо в розрізі нашого прагнення до перетворення Києва на глобальне місто потребує настільки широкого обговорення та фундаментального опрацювання, що розпочати весь цей масив роботи можна хіба що з викладення деяких міркувань з цього приводу, в моєму випадку – міркувань, що стосуються фінансового аспекту цього процесу.
Почнімо з того, що ми є соціальною державою, про що мабуть ніякі інші конституції так прямо не зазначають. З цього витікає, що в центрі уваги нашого законодавства – людина. А точніше пов’язані з цим питання її життя, безпеки, соціальної інфраструктури, забезпечення житлом та зайнятості. Будівництво могло б бути для всіх цих показників єднальною ланкою.
Нажаль, в Києві немає самоврядування в його європейському сенсі. Так, у Франції найголовнішим завданням будь-якого мера є питання зайнятості населення. В нас цього не розуміють.
Вже майже 10 років в нас обсяг податку на доходи населення більший за обсяг доходу податку на прибуток. Таким чином, основними інвесторами будівництва житла в нас є пересічні громадяни – чи у формі прямих вкладень та інвестицій, чи за рахунок податків, коли мова йде про нечисельні випадки будівництва за рахунок бюджету. У структурі доходів бюджету непрямі податки формують дуже велику частину – ПДВ, акциз та інші.
Це ілюструє тезу, чому вирішення питань зайнятості населення для місцевої влади – надзвичайно важливо. По-перше – це щастя та саморозвиток людини. По-друге, вирішуючи ці питання ми створюємо джерело доходів відповідних бюджетів, а отже – джерело розвитку соціальної інфраструктури.
Я почула від архітекторів тезу про те, що Київ- це окуповане місто. Я б це сформулювала інакше. Київ – це орендоване бізнесом місто. Який не хоче платити орендну плату. Якого не обходить екологія, умови життя киян. Можна згадати про автобус, який годину кружляє коло Шулявського мосту. А це питання досить просто вирішується.
Київ взагалі має стати локомотивом, лідером з усіх програм, особливо тих, що стосуються будівництва житла.
Проте, маємо деякі проблеми.
1) В нас практично жодні програми не виконуються й не працюють так, як треба. Вони просто приймаються та якось робляться.
2) В нас засадниче поняття бюджету, прийняло його початкове значення – «мішок з грошима». Це такий собі інвестиційний фонд всіх владних структур. Або, «пожарна частина». Вирішуємо питання які навалюються, якість відкладаємо. Тобто він не виконує ніяких стратегічних функцій.
3) Приниження, інколи, як мені здається штучне, ролі будівництва – як стосовно кількості працюючих, так й структури інвестицій, що спрямовуються у будівництво. Згідно офіційних даних, з 16,2 млн зайнятого населення у будівництві зайнято близько 644 тис. З 9 млн найманих працівників у будівництві – 236 тис. Це дуже мало у порівнянні з торгівлею наприклад.
Це ж стосується й кількості збудованого житла. У 2017 році в Києві у розрахунку на 1000 осіб було введено 600 кв.м. А загалом по Україні – близько 200.
Чому в нас таке становище?
1) В нас податки не сплачуються я безпосередньо в місцевий бюджет. З 2010 року часто бюджети власних доходів місцевих бюджетів в нас менші за обсяги дотацій з держбюджету.
2) Бо в нас податок на доходи фізичних осіб підлягає перерозподілу. А у Франції – ні. Там він є чистим доходом місцевого бюджету й не входить у формулу для обчислення дотацій від держави.
Тож які висновки можна зробити з цих моїх попередніх роздумів щодо перспектив перетворення Києва у глобальне місто?
1) Зайнятість мешканців є першочерговим завданням для місцевої влади.
2) Будівництво житла само по собі створює зайнятість.
3) Будівництво створює нові форми зайнятості, тобто є драйвером зростання доходів населення в цілому.
4) Будівництво через створення соціальної інфраструктури та партнерство держави та бізнесу може бути джерелом соціального та фінансового розвитку Києва як глобального міста.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436