Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.08.2020 22:37

Оскарження виконавчого напису. Територіальна підсудність

Практикуючий юрист

Стягнення кредитної заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, успішно використовується як мікро фінансовими установами так і великими банками та є альтернативою судового розгляду.

Це дає змогу швидко отримати виконавчий документ та передати його до приватного виконавця або державної виконавчої служби.

Виконавчий напис оскаржується у судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом до стягувачів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (Постанова ВС від 14.08.2019 у справі № 519/77/18).

За загальним правилом позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України). Проте у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у Позивача є право обрати альтернативну підсудність – за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України).

На даний час практика Верховного суду, яка б містила чітке визначення поняття «місце виконання» та надала роз’яснення із застосування ч. 12 ст. 28 ЦПК України відсутня, а практика судів першої та апеляційної інстанції неоднозначна та суперечлива.

На практиці нерідко виникають ситуації, коли виконавче провадження відкрито виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, Боржники зареєстровані в одній області, а робота та майно в іншій.

Саме при обранні альтернативної підсудності починають виникати деякі труднощі, оскільки поняття «місце виконання» є досить широким та включає в себе місце проживання, перебування, роботи Позивача, місцезнаходження його майна (ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження). Деякі судді також ототожнюють поняття «місце виконання» ще й з поняттям «місцезнаходження приватного виконавця» (Ухвала від 17.12.2019р. по справі № 734/3913/19), що є помилковим (Постанова від 04.06.2020р. по справі № 694/461/20).

Взагалі, твердження, що виконавчий напис виконується за територією знаходження приватного виконавця є хибним, оскільки приватний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ч. 2ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві, а не суду, що цілком узгоджується з п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3.

Отже, для дотримання правил альтернативної підсудності, позов необхідно пред’являти в суд за зареєстрованим місцем проживання Позивача або місцем знаходження роботи Позивача (у випадку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) або за місце знаходженням майна Позивача.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи