Укрзалізниця обирає гендиректорів для відомчих лікарень
Національний перевізник «Українська залізниця» проводить відкритий відбір кандидатів на посади генеральних директорів відомчих медичних закладів. Процес відбору стартував на початку серпня 2020 року.
Наразі є сім переможців: частина кандидатів – це колишні в.о. головних лікарів, частина абсолютно нові люди. Так вирішила Комісія УЗ. Мова йде про Київську клінічну лікарню №1, 2, 3, Харківську клінічну лікарню №1 та №2, про Дніпровську та Львівську лікарні! На черзі – остання восьма відомча лікарня УЗ - Одеська.
Відбір генеральних директорів – це складова реформування роботи філії «ЦОЗ».
У цілому, у всіх клінічних лікарнях на залізничному транспорті будуть введені посади генеральних директорів - згідно з наказами МОЗ. Зауважу, що посада головного лікаря відсутня в кваліфікаційному довіднику професій з 2018 року. Але є посада медичного директора. Вони займатимуться суто лікувальним процесом.
А от завдання генеральних директорів – це стратегічне планування, господарча та економічна діяльність. Завдяки цьому у майбутньому клінічні лікарні зможуть залучати додаткові кошти через роботу зі страховими компаніями і за надання платних послуг.
У згаданому довіднику чітко прописані обов’язки генеральних директорів, які полягають в стратегічному плануванні, формуванні бюджету, координації роботи медичного закладу, аналізі економічної ефективності і доцільності.
Наголошую: генеральний директор не втручається у лікувальні процеси, це — зона відповідальності медичного директора. Тобто діяльність генеральних директорів пов'язана виключно з питаннями господарювання: керуванням виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю закладу.
Першочергове завдання генеральних директорів — привести штатний розпис у відповідність до кількості працівників, щоб усі вони мали гідну заробітну плату і паралельно вирішувати питання щодо збитковості багатопрофільних клінічних лікарень УЗ.
На цьому питанні зупинюсь і поясню детальніше. Філія «ЦОЗ» має у своєму складі 8 клінічних лікарень на залізничному транспорті, 6 лінійних амбулаторій, 142 здоровпункти, 48 медпунктів на залізничних вокзалах.
Вони покликані проводити попередні і профілактичні, а також передрейсові і післярейсові медичні огляди.
Зауважу, що у 2018 році Укрзалізниця понесла 669 млн грн. збитків від роботи закладів охорони здоров’я, а в 2019 — 725 млн грн замість очікуваних 664 млн грн. Така ситуація спричинена, в першу чергу, недоотриманням доходів від страхових компаній.
Так, вони компенсують лише 20% витрат, понесених лікарнями для обслуговування застрахованих осіб, при цьому не всі працівники галузі застраховані. Також Укрзалізниця не доотримує доходи від надання платних медичних послуг, а їх обсяг зменшився у порівнянні з 2018 роком. З 1 січня 2020 року філія «ЦОЗ» запровадила на лікарнях новий, прийнятий Правлінням УЗ, прейскурант з цінами на медичні послуги, які приведені до ринкових.
Результати роботи лікарень при такому підході, що є зараз, говорять про те, що зміни вкрай необхідні. Наведені цифри все дуже наочно ілюструють.
Тому від призначених топ-менеджерів Укрзалізниця очікує, що відомчі мед заклади стануть конкурентоздатними, з поліпшеним адмініструванням, більш ефективними та будуть підготовленими до майбутньої концесії. Лікарні мають працювати як годинник, необхідна чітко вивірена логістика руху хворих, посилене навантаження на медичний персонал. Тому, після призначення нових керівників, розраховуємо на початок продуктивної роботи.
А супротив — він буде завжди. Тому що, коли бажаєш отримати якісний прорив, це не може бути зручним та приємним для всіх. Супротив медичній реформі саме частини медичних працівників тому приклад. Хвилювання людей цілком зрозуміле, але всі мають почути головне: медичних працівників не скорочують. Всі продовжують працювати.
Нагадаю, що з березня цього року ми живемо в абсолютно нових реаліях через COVID-19. Наші дії мають бути оперативними і професійними. Розвиток дорожніх лікарень має відповідати сучасним вимогам. Залізнична медицина знаходиться в критичному стані, а в умовах пандемії ми не маємо права на помилку.
Довідково зазначимо, що конкурс проходив за ініціативи Міністерства інфраструктури. До конкурсу були залучені члени правління« Укрзалізниці» і члени наглядової ради. До комісії входили антикорупційний офіс, служба безпеки «Укрзалізниці», Управління соціальної політики, департамент соціальної кадрової відповідальності і департамент з розвитку кадрового потенціалу «Укрзалізниці», а також представники Центру охорони здоров'я.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 30613
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 14902
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 14224
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 12897
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3356