Влада лише номінально захищає інтереси жінок

Попри низку ухвалених законодавчих актів, в Україні відсутній реальний захист трудових прав жінок, що загострює проблему економічної нестабільності в державі.

Витоки проблеми - у надмірній зосередженості влади на політичних процесах, замість того, щоб вирішувати конкретні проблеми українського сьогодення, серед яких і кричущі приклади економічної дискримінації жінок.

Зверніть увагу на той факт, що українські жінки становлять половину сукупної робочої сили України, і при цьому рівень освіченості жінок є вищим. Вищу або середню спеціальну освіту в Україні має кожна друга працююча жінка, тоді як серед чоловіків - менш як 40. Однак, у той же час, рівень безробіття серед жінок на 10% вищий. Хоча питома вага жінок у складі сукупної робочої сили України становить 50%, у процесі формування ринку праці рівень їхньої конкурентоспроможності з року в рік знижується:  підвищується ризик втратити роботу, скорочуються можливості професійного зростання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації. Під час виникнення на підприємствах і в установах усіх форм власності економічних та інших проблем саме жінки першими підпадають під процедуру скорочення.

Крім того, кричущою є дискримінація жінок в оплаті праці та можливостях кар’єрного зростання. За офіційними даними Мінсоцполітики, зарплата жінок в Україні на 8% менша, ніж зарплата чоловіків. А незалежні дослідження фіксують, що за свою працю жінки в Україні одержують на 25-30% менше, ніж чоловіки такої ж кваліфікації. Управлінська піраміда в Україні фіксує невтішні тенденції, з огляду на які представленість жінок на вищих щаблях влади та посадах, на яких приймаються рішення залишається дуже низькою. Тому, якщо серед чоловіків налічується 52% тих, хто тією чи іншою мірою задоволені своїм становищем у суспільстві, то серед жінок  ця категорія складає лише 47%.

Більш того, попри галасливі заяви, як провладні, так і опозиційні політичні сили вдаються до дискримінації жінок - навіть внутрішньо корпоративної. Підтверджуючим це фактом є те, що під час останніх виборів до Парламенту серед  2785 кандидатів за партійними спискамибуло лише 533 жінки.

Серед порушень трудових прав жінок найчастіше мають місце: невчасні виплати відпускних з догляду за дитиною, залучення вагітних та матерів дітей до трьох років до виконання заборонених законом видів робіт, не виплата лікарняних тощо.

Тому, з огляду на беззаперечні факти порушень прав за ознакою статі, в українському суспільстві назріла необхідність запровадження д ієвих механізмів захисту громадян, зокрема судових та позасудових оскаржень ґендерної дискримінації. 

Довідка.

Забезпечення ґендерної рівності, в тому числі і щодо трудових прав, передбачено Цілями розвитку тисячоліття до 2015 року, які має виконати й Україна. Крім того, економічні інтереси жінок покликаний захищати і Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а наприкінці листопада 2012 року уряд схвалив Концепцію Державної програми забезпечення рівних прав жінок і чоловіків до 2016 року.