Зміна цільового призначення землі по-новому
З липня 2021 року змінити цільове призначення землі буде можливим без проекту землеустрою. Чи все так просто, або де можуть підстерігати проблеми дізнаємось далі/у цій статті.
З липня 2021 року змінити цільове призначення землі стане можливим без проектуземлеустрою, а порядок приватизації буде спрощено. Такі новели було запроваджено 17 червня 2020 року Верховна рада прийняла Ззаконом України №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» від 17 червня 2020 року.
Чи все так просто, або де можуть підстерігати проблеми дізнаємось далі/у цій статті.
З липня 2021 року змінити цільове призначення землі стане можливим без проекту, полегшиться порядок приватизації та й не тільки це.
Тож які ж зміни прийняті щодо містобудівного та земельного законодавства нас чекають?
Новий вид містобудівної документації. Створення комплексного плану просторового розвитку територій.
Всі вже знають про децентралізацією та створення ОТГ. Наступним кроком держава бачить проведення повної інвентаризації всієї землі в Україні та внесення такої землі до публічної кадастрової карти. Далівиникає необхідність у приведенні земельного та містобудівного законодавства до реалій існування сіл, селищ, міст та їх громад.
На сьогоднішній день, в Україні, одночасно та паралельно одна до одної існує містобудівна та землевпорядна документація. Містобудівна документація-це генеральний план населеного пункту, детальний план територій та план зонування. Землевпорядна документація- це документація, яка регулює межі земельних ділянок, їх цільове призначення, власників та підстави виникнення права. Іншими словами, вже давно виникає необхідність об’єднати ці види документації, адже вони стосуються однотипних питань.
В першу чергу, що врегульовано вищезгаданим вищеЗаконом - це встановлення меж громад, комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою, врегулюванняпитань, пов’язаних із її затвердженням. Так, містобудівній документації надається статус документації із землеустрою. Такі нововведення мають усунути розбіжності між поняттям «функціонального призначення» (сфера містобудування) та поняттям «цільове призначення земельної ділянки» (сфера земельного законодавства).
Отже, комплексний план просторового розвитку території громади є одночасно містобудівною документацією і документацією із землеустрою на місцевому рівні, розробляється в електронному документу та є загальнодоступним. Значним спрощенням є те, що новий порядок скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою. Органи місцевого самоврядування отримують можливість здійснювати просторове планування території громади, як у межах, так і за межами населених пунктів. Унормовуються питання, пов’язані із затвердженням документації та формуванням електронної картографічної основи для планування території.
Це є логічним, оскільки земельна ділянка завжди слідує за об’єктом нерухомості, що розміщений на ній.
Зміна цільового призначення земельної ділянки без розробки проекту землеустрою
Земельний кодекс поділяє земельні ділянки на певні категорії, а саме: сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та інші.
Зміна цільового призначення землі можлива в межах однієї категорії, скажімо з індивідуальної житлової забудови нта багатоповерхову, так і зі зміною самої категорії. Прикладом такої зміни є переведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у житлове будівництво.
Так, для зміни цільового призначення ділянки зі зміною категорії раніше необхідно було отримати рішення відповідного органу про розробку детального плану території, потім відповідний орган мав замовити розробку ДПТ (замовник міська/сільська рада, а оплачує власник земельної ділянки), а відповідна організація його розробити. Після чого мало бути проведено громадські слухання (оголошення в ЗМІ, збори громади, складання протоколу громадських слухань), а потім знову рішення, але вже про затвердження ДПТ.
І тільки після такого складного процесу, особі, яка бажала змінити цільове призначення необхідно було замовляти проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, чекати його розробку, погодження та затвердження відповідним органом.
Фактично це займало дуже багато часу та не завжди призводило до швидкого досягнення результату.
Як по-новому?Після набрання чинності Законом №2280 власники земельних ділянок зможуть змінити цільове призначення на свій власний розсуд без необхідності отримання рішень відповідних органів та розробки проекту землеустрою. Головне, щоб вид цільового використання ділянки відповідав виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим громадою комплексним планом просторового розвитку території або генеральним планом населеного пункту.
Про зміну класифікатора видів цільових призначень земельних ділянок. На даний час види цільового призначення земельних ділянок класифікуються на підставі Наказу Держкомзему від 23.07.10 р. № 548. В ньому зазначено перелік можливих видів функціонального призначення в межах відповідної категорії земель.
Однак, Законом №2280 доручено Кабміну затвердити у шестимісячний строк новий класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування. Тому з введенням в дію Закону №2280 має бути введений в дію і новий класифікатор, який би відповідав реаліям змін в законодавстві.
Зазначені класифікатор та правила будуть використовуватись для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Залишається поки незрозумілим чи потрібно буде приводити документацію у відповідність з новим класифікатором і чи виникнуть пов’язані з цим нові проблеми у власників та користувачів землі.
Зміна цільового призначення сільськогосподарських земель після відкриттям ринку землі
Набуває нової форми вже не нова умова зміни цільового призначення сільгоспземельсільгосп землі- відшкодування власником земельної ділянки втрат сільськогосподарського виробництва. Так, ініціатору таких змін необхідно буде надати кадастровому реєстратору забезпечення виконання зобов’язанняз відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, у вигляді банківської гарантії.
Розмір таких втрат будуть становити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки після переведення до іншої категорії та до зміни її цільового призначення (статтю 207 Земельного кодексу України буде доповнено частиною 6).
Наприклад, нормативна грошова оцінка ділянки до переведення в іншу категорію, становить 15 000 гривень, а після переведення становитиме 50 000 гривень, то вам необхідно буде запастись коштами для компенсації у розмірі з розрахунку (50000грн.-15000грн.) х 30% =10500 грн.
Однак, земельну ділянку сільгосппризначеннясільгосп призначенняне можна перевести в будь-яку іншу категорію, якщо така категорія та цільове призначенняне буде відповідати виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території або генеральним планом населеного пункту.
Чи все так просто або чому можуть бути проблеми?
Законом передбачено, що внесення відомостей про функціональні зони до Державного земельного кадастру сільськими, селищними та міськими радами має бути зроблено до 1 січня 2025 року. Як швидко такі органи зможуть реалізувати намічений урядом план, чи будуть кошти на таку реалізацію покаже час.
Якщо, на сьогоднішній день, функціональні зони не визначені на даний час генеральним планом населеного пункту, планами зонування чи детальними планами території або визначені, але не внесені до ДЗК до набрання чинності Закону №2280,то все одно необхідно замовляти розробку проекту землеустрою та його погоджувати.
Полегшення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки залежить не лише від прийняття Закону №2280, а й від можливостей органів місцевого самоврядування та швидкості прийнятті відповідних рішень. Однозначно, ті населені пункти, які мають розроблений та затверджений генеральний план в першу чергу зможуть скористатися новими можливостями.
Фактично, найбільша кількість земельних спорів в Україні пов’язана з оскарженням незаконних рішень органів місцевого самоврядування. Серед них існує чимала кількість відмов у затвердженні проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Цікаво, чи зміниться підхід самих органів у переоформленні земельних ділянок, чи вони як і раніше будуть шукати підстави для відмови.
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Самочинна зміна місця проживання дитини: правові наслідки та практика Леся Дубчак 12.09.2025 13:38
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність Сергій Дідковський 11.09.2025 22:43
- Multicam, зимові куртки та зриви тендерів Дана Ярова 11.09.2025 14:35
- Дипломатія кадрових помилок Євген Магда 11.09.2025 13:28
- Що треба знати перед тим як запускати бізнес: поради з особистого досвіду Олег Вишняков 11.09.2025 12:24
- Делегування як суперсила: як керівнику звільнити час і масштабувати бізнес Олександр Скнар 11.09.2025 10:33
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 337
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 327
- Дипломатія кадрових помилок 295
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 250
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? 201
-
Укрпошта продала нерухомість на 424 млн грн: результати перших аукціонів
Бізнес 15375
-
"Ситуація паскудна". США послабляють санкції проти літаків Лукашенка – чому це загроза
7488
-
"Креативний" спосіб. ЄС пропонує замінити заморожені активи РФ для України облігаціями
Фінанси 6406
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 5765
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 5142