Жлоби проти інклюзивного способу розвитку суспільства

«У них - своё понятье равенства и мира в виде нелепых доктрин.
"Чем хуже, тем лучше" - закон дураков, вот цель этих штампованных совков.
Они в создании своём не виноваты, их выпестовала власть,
Которой выгодно плодить дегенератов, чтоб ненароком не пасть.»

Игорь Тальков «Совки»

  Еволюційний процес покладений в основу біологічного та фізичного світів передбачає покращення будь-якої системи, організму чи явища шляхом самовдосконалення з метою кращого виживання або існування та протистояння новим викликам природи.

Будь-яка з суспільних систем будь-то правова, політична чи економічна система також піддається процесам еволюції шляхом саморозвитку. Старе та непотрібне або ж непродуктивне відмирає, нове більш удосконалене та більш продуктивне продовжує існувати далі. Саме такий порядок речей закладений у всесвіті.  

Розвиток економічної  системи суспільства можливий у двох напрямах:     

Екстрактивний тип  зростання. Здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів.

Інклюзивний тип   — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу (НТР) та найкращих форм організації виробництва.

Проте  політична та економічна системи тісно пов’язані між собою. При екстрактивній моделі розвитку політичної системи економічна система також буде екстрактивна, а при інклюзивній політичній системі інклюзивною буде й економічна.

Тепер детальніше про ці два шляхи політико-економічного розвитку суспільств:

Екстрактивна політичні інститути зосереджують владу в руках вузької еліти й накладають слабкі обмеження на здійснення ними влади. Тоді економічні інститути структуруються цією елітою задля відбирання ресурсів у решти суспільства. Екстрактивні політичні інститути дають змогу елітам контролювати політичну владу для вибору економічних інститутів із найменшим обмеженням чи опором, тобто вони збагачують цю саму еліту, а їхня економічна могутність і влада консолідують політичне домінування.

 Інклюзивні політичні інститути, широко розподіляючи владу, схильні викорінювати такі економічні інститути, які експропріюють ресурси багатьох, зводять бар’єри для виходу на ринок і придушують ринки, щоб вигоду отримували лише одиниці. Такі політичні інститути ускладнюють також узурпацію влади та руйнування основ інклюзивних інститутів. Ті, хто контролює політичну владу, не можуть легко використовувати її задля власного збагачення. Інклюзивні економічні інститути створюють справедливий розподіл ресурсів, підтримуючи існування інклюзивних політичних інститутів.  

Детальніше читайте у книзі Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона «Чому нації занепадають: походження влади, багатства та бідності».

Тут все простіше буде зрозуміти,  якщо порівняти Північну Корею (Екстрактивна країна) та Південну Корею (Інклюзивна країна). Молодь на півночі від 38-ї  паралелі живе у бідності без підприємницької ініціативи, творчості чи адекватної освіти (окрім пропаганди на підтримку режиму), що б підготувала  їх до професійного життя. Після школи їх чекає армія в якій служать 10 років. Книг мало, про Інтернет немає й мови. У молоді півночі немає права власності, немає можливості розпочати власний бізнес чи стати багатим. Відсутній доступ до ринків де можна було б використати свої вміння або ж кошти для купівлі потрібних чи омріяних товарів.

Діти півдня здобувають гарну освіту і відчувають підтримку, що заохочує їх докладати зусиль та досягати успіхів. Підлітки Південної Кореї знають, що в разі успіху їхньої підприємницької діяльності вони споживатимуть плоди своїх інвестицій і зусиль. Вони можуть поліпшити умови свого життя, купити машину, будинок і медичне обслуговування. На півдні ви можете наймати робітників, продавати свої продукти і послуги та витрачати гроші за власним бажанням. А на півночі є лишень чорний ринок.

      А тепер простішою мовою:

При «нормальній» політичній системі (інклюзивній) всі грають за правилами і влада обмежена законом, політичною  опозицією, та народним гнівом. При «жлобській» політичній системі (екстрактивній) влада належить жлобам, які зовсім не збираються грати за правилами. Жлоби узурпують усі народні багатства, тобто абсолютно відсутній справедливий розподіл здобутих суспільством ресурсів як наприклад це відбувається за інклюзивної політичної системи, задля укріплення своєї влади і для того щоб не виникало політичних конкурентів, тобто щоб бідняки фактично були не в змозі політично протистояти олігархам (Ой! Вибачаюсь, помилився. Мав на увазі жлобів.:).  Не в інтересах жлобів також грати за правилами, бо при такому розкладі вони обов’язково програють.  Жлобам не потрібна критика з боку опозиції та чесна конкуренція, оскільки при чесній грі вони програють, бо насправді вони ніхто і ні нащо не здатні ледарі.  Жлобам потрібен «беспредел» бо тільки за нього вони чогось можуть отримати (посади, гроші, статус). Тому жлоби завжди будуть проти Інклюзивної політичної системи, їм просто це не вигідно. Абсолютний рай для жлобів це «застій» - це коли повністю відсутня будь-яка навіть теоретична альтернатива жлобській системі світосприйняття. Проте «застій»  завжди призводить до розвалу системи та краху держави, як це було з Радянським союзом.