У чому схожі Amazon та Україна
Нещодавно американський гігант онлайн-рітейлу Amazon заявив про намір уже з листопада підвищити мінімальну зарплату власних працівників до 15$/год, що вдвічі перевищує законодавчо закріплений мінімум.
Нещодавно американський гігант онлайн-рітейлу Amazon заявив про намір уже з листопада підвищити мінімальну зарплату власних працівників до 15$/год, що вдвічі перевищує мінімум, законодавчо закріплений на федеральному рівні.
На такий крок компанія пішла після суспільного осуду, а також з урахуванням ситуації на ринку робочої сили в США. На перший погляд, кейс Amazon уособлює ситуацію із мінімалкою протилежну тій, яка склалась у нас. Але ж в Україні основна функція мінімальної зарплати давно стала фіскальною, а не соціальною.
На початку жовтня Amazon оголосив про підвищення мінімального рівня заробітної плати для 250 тис. своїх співробітників до 15 $/год, яке набуває чинності з листопада цього року. Також зростання торкнеться і 100 тис. додаткових працівників, яких інтернет-гігант планує найняти до святкового сезону. Водночас на федеральному рівні мінімальна заробітна плата, яку може пропонувати роботодавець, у два рази менша. Вона становить 7,25 $/год.
На такий крок компанія пішла з огляду на низку факторів. По-перше, після того, як стало відомо, що медіанна зарплата співробітників Amazon становить 28,446 $/год, корпорація зіштовхнулась із публічним несхваленням власної діяльності. До нього долучились, зокрема, політики, серед яких сенатор Берні Сандерс. Не врятувало Amazon і виправдання, що насправді компанія працевлаштовує аж 575 тис. осіб по всьому світу, а власне у США річний медіанний дохід співробітника становить трохи більше $34 тис.
Та суспільний осуд – не єдина причина, чому Amazon вирішив покращувати життя власних працівників. Ще один фактор – можливо, набагато сильніший, аніж негативна паблісіті – це конкуренція за робочу силу. Зараз у США спостерігається систематичне зменшення числа незайнятих. Натомість фірмам необхідно конкурувати за вільних працівників, зокрема пропонуючи їм більшу заробітну плату. На сьогодні в США середня погодинна зарплата у сфері рітейлу, без урахування керівного персоналу, становить $13,2, а з урахуванням – майже $19. При цьому значні представники галузі уже оголосили про плани щодо збільшення заробітних плат для співробітників. Наприклад, Target пообіцяв у 2020 році підвищити мінімалку до 15 $/год, а Costco – до 14 $/год. Зі свого боку найбільший у країні приватний роботодавець Walmart підвищив заробітну плату суттєво менше – лише до 11 $/год.
Та загалом саме на прикладі Штатів ми можемо побачити кейс, коли ринок праці регулюється не стільки державою та адміністративними механізмами, скільки за рахунок кореляції між попитом та пропозицією, включно з аспектом мінімальної зарплати.
На перший погляд, може здатися, що ситуація в Україні виглядає зовсім по-іншому. Відповідно до офіційної статистики, майже 7% від усіх штатно працевлаштованих українців у 2017 році отримували мінімальну заробітну плату, яка була на рівні 3200 гривень. Своєю чергою, без вирахування податків, половина людей заробляла менше ніж 6 тисяч. У 2018 році мінімалка зросла, і зараз становить 3,7 тис. гривень на місяць, або 22,41 грн/год. У проекті державного бюджету-2019 закладено іншу цифру – 4,2 тис. гривень на місяць.
За великим рахунком, це типовий приклад того, як виглядає підвищення мінімалки адміністративними методами. Але для розуміння контексту треба чітко усвідомлювати, яку роль мінімальна заробітна плата відіграє в Україні. В основному, за кожним її підвищенням стоїть необхідність поповнювати бюджет шляхом збільшення податкових платежів, що прив’язані до мінімальної зарплати. Сьогодні значна частка тих, хто офіційно отримує менше 6 тисяч гривень на місяць, так само отримує доплату чи навіть основну частину доходів у конверті. А відносно невисокий легальний заробіток – це просто оптимізаційна схема для роботодавця, який прагне платити менше податків. Та й самі люди часто не проти працювати за офіційну мінімалку, аби раптом не втратити субсидій.
Відповідно, підвищуючи мінімальну заробітну плату, влада автоматично намагається досягти бодай якогось зменшення об’ємів зарплат у конвертах і збільшити загальну суму податкових надходжень. Разом із комплексом перевірок щодо уникнення неофіційної занятості, такі кроки мали б позитивно позначитись на дохідній частині державного бюджету та детінізації економіки. З іншого боку, вони так само несуть певні ризики зловживань з боку перевіряючих. Також є вірогідність, що певна кількість підприємств може вирішити взагалі відмовитись від офіційного працевлаштування своїх робітників. Але як воно буде – скоро побачимо.
При цьому ніхто не каже, що саме лише підвищення мінімалки повністю вирішує питання стимулювання економіки. Для того, аби бізнес почав активізуватися, нам треба орієнтуватись на цілу низку заходів. Насамперед мова йде про чесні суди, захист прав інвесторів і майбутню лібералізацію валютного законодавства, які приваблять капітали із-за кордону. Своєю чергою, спрощене регулювання, прозора реєстрація та доступні кредити вмотивують до підприємництва всередині країни – аби люди спочатку працевлаштовували принаймні себе та найближчих родичів, а згодом створювали робочі місця для інших.
Та поруч із ринковими механізмами ми просто не можемо взяти і одразу відмовитись від принаймні обмеженого державного втручання. Більшість українців давно звикли працювати в тіні, і без стимулів та навіть певного примусу навряд чи звідти вийдуть. Мінімальна заробітна плата – один із прикладів втручання, що допомагає поступово виводити із тіньового сектора дедалі більше доходів.
Державне втручання в економічні процеси інколи є неминучим. У нашому випадку, зростання мінімальної заробітної плати шляхом її постійного законодавчого підвищення – це один із можливих сценаріїв, основна мета якого – збільшення податкових надходжень та детінізація економіки. При цьому не треба намагатись розгледіти в мінімалці таку вже велику політичну чи соціальну функцію. Не дуже швидко, але в Україні і без того відбувається зростання реальних доходів людей, які вже зараз є набагато вищими навіть за нову мінімалку, закладену в проект Державного бюджету-2019. Натомість головна мета кожного підвищення мінімальної зарплати – зробити так, аби доходи раптом не зростали повз бюджет. Бо, втративши момент, потім їх буде набагато важче повернути з тіні.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7013
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4892
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4173
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4077
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3067