Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.01.2015 18:57

Докапіталізація по-гонтарєвські

Голова фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право", народний депутат України 4-х скликань, професор, доктор технічних наук

Як фаворитизм у банківській сфері впливає на якість її існування

Інвестиційнагрупа ICU, одним зі співвласником котрої донедавна булаВалерія Гонтарєва, порахувала, що загальна суманеобхідної докапіталізації для української банківської системи становить 170млрд. грн, у тому числі – 134 млрд. грн для 35 провідних банків. Сама голова НБУ на Українському інвестиційному форуміговорила про скромнішу суму у 66 млрд. гривень.

Упідсумку в бюджет-2015 депутати заклали 56 мільярдів, з яких 36 підебезосередньо на докапіталізацію, а ще 26 мільярдів – у Фонд гарантуваннявкладів. Таким чином, список з 35 банківських установ (який, до речі, неоприлюднено), котрі в результаті проведеного стрес-тесту можуть претендувати надокапіталізацію, дещо звузиться. Між тим перелік банків-«щасливчиків» єголовним у цій історії. Скажи мені, який банк ти «любиш», і я скажу, хто ти.  

 Атим часом – питання простіше: що таке докапіталізація? Це вкачування у банкресурсів, необхідних для того, аби він тримався на плаву. Мінімальний капіталдля заснування банка в Україні становить 500 мільйонів гривень. Наявністьнеобхідних стартових коштів – гарантія для клієнтів банку від фінансових втрат.Між тим капітал банку має неприємну здатнісь зменшуватися через девальваціюнаціональної валюти, через втрати від кредитів та інші чинники.

Наетапі втрат в дію й вступає Національний банк України як регулятор фінансовихпотоків. Його функція полягає, зокрема, й у тому, щоб відстежувати стан справ укожному конкретному банку. Якщо ситуація безнадійна – банк слід виводити зринку послуг (цьогоріч, як зазначає Гонтарєва, банкротами були оголошені 26банків), якщо ні – банк отримує «ін'єкцію» капіталу. Все це – ази банківськоїсистеми, відомі й непосвяченим. Та найцікавіше, повторюю, починається тоді,коли доходить до переліку установ, яким НБУ кидає рятівне коло.

«На підтримкурегулятора, як кредитора останньої інстанції, можуть розраховувати тількиплатоспроможні банки», – заявляє Гонтарєва. І вказує на один з таких банків якна «один з восьми системних». Це – «Дельта-банк», чиї активи (63,105 мільярдівгривень – цифра від НБУ) вивели його на 4 місце з-поміж існуючих 166 банків.

Відносно цього банку Гонтарєвакаже прямо: він «може претендувати на підтримку капіталу від держави». Іуточнює: «поки що НБУ праює над капіталом з акціонерами, зокрема, з Cargill».CargillFinancial Services International Inc, до речі, не найбільший акціонербанку – компаніїналежить лише 29,39% акцій. Найбільший акціонер – Микола Лагун з його 70,61%.  

«Дельта-банк»,до речі, свого часу отримував рефінансування і від Степана Кубіва. Схоже, ційустанові щастить із прихильністю голів НБУ. Проте зв'язки Миколи Лагуна таВалерії Гонтарєвої є більш давніми та більш глибокими. Їхні шляхи перетиналасяще на тому етапі, коли Лагун починав свою кар'єру в «Укрсоцбанку».

Ззагальнодоступних джерел відомо, що почавши у 1998-му працювати начальникомодного з відділів цього банку, у 2002 році Лагун придбав 10% акцій у йоготодішнього власника – Валерія Хорошковського. Коли згодом, у 2005-му, «Укрсоцбанк»викупив Віктор Пінчук, він призначив Лагуна заступником головою правління.Проте останній майже синхронно прийняв рішення розпочати власний банківськийбізнес.   

Бізнесвиявився напрочуд вдалим: у 2013-му «Дельта-банк» поглинув «Кредитпромбанк»:ціна ціна питання дорівнювала символічному одному долару. У тому ж році Лагункупив і «Сведбанк»  – як повідомляв«Форбс», за 175 мільйонів доларів. Маючи у ківальтері «Кредитпромбанк» та«Сведбанк», Микола Лагун вивів «Дельта-банк» у п'ятірку найбільш успішнихфінансових установ. Це було, повторюю, у 2013-му – ще до різкого стрибкадолару.

 Алей останній фактор не надто вплинув на благополуччя «Дельта-банку» та йоговласника. У жовтні 2014-го «Дельта-банк» «з'їв» «Астра Банк», перевівши на свійбаланс його клієнтів та відділення. Це – також офіційна інформація, від одногоз управителів «Астра Банк». Нарешті, є й четверта оборудка, до якої причетний«Дельта-банк» – у серпні він мало не придбав Universal Bank грецької групиEurobank.

 Тоді угода все жне відбулася, хоч українські ЗМІ, не розібравшись, продовжують доплюсовуватиУніверсал Банк до активів Лагуна. Справа ризикувала перерости у дуже й дужегучний скандал. Адже тоді, у другій половині 2014-го, «Дельта-банк» щойноотримав рефінансування у НБУ і був винний регулятору 9,5 млрд. гривень.

 Вкрай обуренимита занепокоєними були й клієнти банку – їм не повертали депозити. Тим не менш,на черзі – п’ята ймовірна оборудка Лагуна. Наразі йдеться про Марфін Банк, щовходить до складу CyprusPopularBank. Але це поки що употенційних планах покупця, адже станом на зараз операція не завершена.

 У всіх цих маніпуляціях з купівлею-продажембанків не було нічого ані дивного, ані крамольного, якби власнику фінустановине підігрувала держава в особі свого банківського регулятора – НБУ. Дедалічастіше доводиться чути про те, що завдяки Гонтарєвій, «Дельта-банк» отримує нелише преференції, а й по суті унікальне місце у банківському секторі – такусобі оазу, захищену від фінансової непогоди високим покровителем.

 По суті, Микола Лагун мало-помалувиходить на монопольне становище на ринку, що чимось нагадує Ощадбанк СРСР, зтією лише різницею, що Гонтарєва (швидше за все, під тиском МВФ) все-такидозволить функціонувати в системі ще кільком системним банкам (робити вони цебудуть, щоправда, балансуючи на межі краху).

 До речі, з приводу останніх. Єідея (і як кажуть, належить вона саме Лагуну) щодо введення посади спеціальногокуратора НБУ, котрий наглядатиме за станом справ у тих фінустановах, якіотримали рефінансування або стабілізаційні кредити. Банкіри побоюються, а чи невийде так, що внаслідок «роботи» таких контролерів у їхніх установах почнутьсянезворотні процеси, які згодом призведуть до ліквідації банку або перепродажуйого за один долар, як це було з «Кредитпромбанком»?

          Питання– риторичне, як і те, що представляє собою докапіталізація у розумінні ВалеріїГонтарєвої. Це щось на кшалт дитячої пісеньки про сороку-ворону, що «на припічку сиділа, діткам кашку варила: цьому дам,цьому дам, цьомудам і цьому дам, ацьому не дам». Та чи буде вибір тих, хто потрапляє до категорії «дам»незаангажованим та неупередженим, чи вирішальними тут стануть гарні відкати?..

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи