Київський газовий бардак: відсутність реальних цифр

Столична влада переконує: гаряча вода у місті відсутня через дефіцит газу для населення. Та чи відовідає це дійсності?

На сайті «Київгазу» віднедавнарозміщена об’ява: «постачальником газу для потреб ПАТ «Київенерго» є НАК «Нафтогаз України». Всіпитання,пов’язані з постачанням газу для ПАТ «Київенерго» та відсутністю гарячоговодопостачання необхідно направляти в прес-службу компанії НАК «НафтогазУкраїни»… «Київгаз»,таким чином, умиває руки. Те саме робить і «Київенерго», і «Нафтогаз», яківзагалі не вважають за потрібне вступати у будь-яке віртуальне спілкування зіспоживачами.

Але ані«Київгаз», ані «Київенерго», ані «Нафтогаз» не є тим виборним органом, котрий всилу покладених на нього функцій зобов’язаний давати роз’яснення, вводити вкурс справи та визнавати право киян на контроль за ситуацією. Все це муситьробити Київрада та її голова, мер міста Віталій Кличко, котрі за наявнихобставин просто мусили б стати флагманами принаймні інформаційної політики, некажучи вже про політику енергетичну. 

Між тим абсолютно зрозуміло, що відповідальність за ситуацію з газомбрати на себе ніхто не збирається. З вуст Кличка та йогокоманди ми не чуємо нічого членороздільного. Мер заявляє, що причинавідсутності гарячої води у Києві – у припиненні Росією поставок газу доУкраїни.

Але газ у місті є, він є на підприємствах,гаряча вода без проблем подається в урядові установи, в комітети Верховної Радитощо. Є газ і в інших містах. Міністр енергетики Юрій Продан налаштованийбільш-менш оптимістично, він вже має надію на те, що цю зиму ми благополучнопереживемо. («Україна здатна забезпечити більш ніж 50% своїх потребза рахунок реверсу газу з країн Європейського Союзу» – ось одна з останніх, від19 серпня 2014 року, заяв Продана).

Немає проблем і з оплатою киянами тепла таелектроенергії – ще в часи Черновецького (коли не було війни, а відімкненнягарячої води траплялись регулярно) чиновники КМДА не без задоволеннянаголошували на тому, що кияни – одні з найбільш дисциплінованих платниківпослуг ЖКГ. Рівень оплати цих послуг сягав майже 100% і інколи навіть перевалювавза цю цифру (мались на увазі місяці, коди мешканці виплачували борги).

Отож, якщо справа таки не в обсягах газу, а увідсутності оплат, то це проблема мерії. Якщо чималі фінансові потоки,починаючи свій шлях від платіжок, які заповнюють кияни, губляться десь подорозі, не поступаючи на рахунки «Нафтогазу», завдання столичного очільникаполягає в тому, аби розібратися, хто і чому обкрадає киян. А якщо існуючі тарифи,на думку градоначальників, не покривають всіх витрат, потрібно вводити обґрунтованірозрахунки плюс дотації споживачам. Подібне рішення знаходиться у компетенціїКиївради, і залагодити це питання – її прямий обов’язок.

Кличко обіцяє розв’язатипроблему газу (читай: опалення та гарячої води) до кінця вересня, але не пояснює,яким чином він цього досягне. Він говорить про те, що перед початкомопалювального сезону у газосховищах накопичиться потрібна кількість палива івисловлює сподівання, що кияни поставляться до тимчасових проблем з розумінням.

         Здається,пан Кличко переконаний, що десь є окремий газогін і, відповідно, окреме газосховище,призначені виключно для столиці. Слід зауважити, що аналітична команда мера –всі його логісти та райтери – працюють вкрай незадовільно. «Випускаючи» головуКиївради «на публіку», меру не дають із собою жодних цифр. Лише загальні тезипро складнощі поточного періоду.

         Міжтим хотілося б знати наступне: скільки в середньому споживає місто газу на рік?Якою є ситуація цього року? Який об’єм газу здатен забезпечити проведенняопалювального періоду? Скільки реально зекономить місто за два місяці безгарячої води? Яку економію дасть заанонсоване зниження температури вопалювальний період? Яким, врешті-решт, буде це зниження, тобто якою бачитькерівництво міста мінімально припустиму температуру наших помешкань? Чи існуєпродуманий, вивірений та фахово виписаний бізнес-план щодо того, як максимальнознизити енергозатрати під час опалювального сезону?

         Відомо, що українці та поляки платятьодну з найвищих в Європі цін на газ.При цьому, однак,ми споживаємо фактичновтричі більше енергії на квадратний метр приміщення, аніж споживають поляки. Тож навіть притій самій ціні за газ наші тарифи не можуть бути низькими. Днями перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов заявив, що уКиєві запроваджуються принципи суворого енергоменеджменту в усіх бюджетнихустановах міста.

         Деклараціядобра, проте що за нею стоїть? За словами Ніконова, на увазі маєтьсяоптимізація площ бюджетних установ (читай: їхнє скорочення), встановленнятвердопаливних котлів у все тих же бюджетних установах (передусім: охорониздоров’я та освіти), будівництво трубопроводу між сміттєпереробним заводом«Енергія» та теплостанцією «Позняки» – таким чином тепло від спалювання сміттяпіде на обігрів помешкань.

         Зперерахованими вище пунктами все більш-менш зрозуміло (не ясно лише, чивпораються чиновники до 15 жовтня з таким обсягом завдань). Куди як більшдемагогічно звучить з вуст Ніконова обіцянка запровадити регулюваннятемператури у приміщеннях (як саме Ніконов збирається це робити і про якіприміщення, власне, мова?) плюс намір наглядати за тим, аби співробітники неставилися халатно до збереження тепла.

         НевжеКМДА запровадить посаду спеціальних «теплових інспекторів», які штрафуватимутьза відкриту в неурочний час кватирку? Все це було б досить смішно, якби невиглядало так сумно. Між тим киянам не до жартів. Багато хто з них отримавплатіжку з новою ціною за спожитий газ. Вважається, що в період відімкненнягарячої води населення міста дружно гріє на плиті баняки з водою, а відтакхлюпочеться в них.

         Міжтим якийсь відсоток населення має бойлери, якийсь – перебуває за межами міста(все таки опалювальному сезону передує відпускний період, не забуваємо про це),а ще якийсь, можливо, зводить гігієнічні процедури до мінімуму. Але чиновництвоце мало цікавить.

За відсутності лічильників газу(а вони є рідкістю у Києві, хоча до 1 січня 2016 року ними було обіцянозабезпечити кожного столичного жителя, причому абсолютно безкоштовно), всіхстрижуть під один гребінець. Вже традиційно за наявності гарячої воли тариф нагаз становить  12,73 грн. (з розрахункуза 9,8 куб. м.), а за її відсутності – 23,77 (з розрахунку за 18,3 куб. м.).  

         Колилічильники спожитого газу відсутні, маніпулювати з цифрами можна як завгодно. Ізаробляти на цьому мільярди. Киянам нараховують подвійну плату за газ, навітьне зважаючи на «презумпцію невинності» – ніхто не дає собі труду довести, щогаз таким-то й таким-то громадянином був справді використаний. Факт нагріванняводи на плиті вважається беззаперечним «по замовчанню».

         Отож,маємо таку картину: виникаєрізниця між фактично спожитим газом, і газом на папері, який кияни нібито спожили.На оту різницю газопостачальник не витратив ні копійки, бо її фактично не було,а кияни за неї уже сплатили гроші. Питання, в чию самекишеню сковзнули ці гроші є, безперечно, цікавим. Воно належить до розрядуриторичних і також до числа тих, які б дуже хотілося поставити міському голові.

         Щож стосується киян, то вони покарані двічі. За свою сумлінність у сплаті послугЖКГ їх винагородили відімкненням гарячої води (з розрахунком, що війна спише іце). А за терплячість та лояльність до місцевої влади (в Києві, колисцічотирьох революцій – студентській, антикучмівській, помаранчевій та Революціїгідності – досі не було ще жодного локально-побутового Майдану) їм подарувалиподвійний тариф на газ.

         Атим часом справжні проблеми з газом, опаленням та водою, рахуватимемо, яккурчат, восени. Не факт, що наприкінці вересня, як це обіцяє Кличко, всіпитання будуть зняті. Ті спеціальні «столичні» газосховища, що існують в йогоуяві, можуть виявитися порожніми для Києва.