Шлях у глухий кут або до чого призведе обрана тактика податкових новацій

При податковій реформі, першочергово треба визначитися із елементами податків – бази, ставки, пільги та чітко їх сформулювати.Але почали зовсім не з цього.

У своїй передвиборчій програмі президент В. Зеленський обіцяв, що податки для бізнесу стануть простими і зрозумілими, а бізнес скоро «вийде з тіні». Вже на парламентських виборах в програмі партії «Слуга народу» українцям обіцяли  «на законодавчому рівні гарантувати незмінність існуючих умов оподаткування для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб (ФОПів)». 

Програма діяльності нового Уряду на 2020 рік не тільки в економічному блоці, а загалом сформульована, як суцільна установка гіпнотизера. На кшталт: «Платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування», «Витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються», «Українці та добросовісний бізнес захищені від фінансового шахрайства».

Що встиг відчути на собі вітчизняний бізнес в законодавчих реаліях? Чи виконуються передвиборчі та політичні обіцянки?

Нові законодавці дійсно взялися за зміну умов для бізнесу під прапором начебто детінізації. Почали зі сфери адміністрування податків, з найменш незахищеної частини бізнесу – ФОПів. Обґрунтування логіки просте -  начебто саме через  ФОПів великий бізнес ухиляється від сплати податків і це є ключовим ударом по економіці, адже бюджет втрачає 2-2,5 млрд грн щороку. Крім того,  президент В. Зеленський підписав два конфліктно-резонансні законопроекти №1053-1 та 1073, які запроваджують «РРО для ФОпів», «кешбек» і збільшення штрафу за невидачу чека. Відбулось це незважаючи на протести малого бізнесу. Не зупинив і висновок Державної регуляторної служби України, яка  поінформувала Уряд та Верховну Раду, що у разі прийняття цих законопроектів:

-по-перше, прогнозні витрати бізнесу (насамперед, ФОПів "єдинників" другої та третьої груп) становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування РРО;

-по-друге, сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників ЄП другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозовано становитимуть 11,128 млрд грн.

Також для розуміння масштабів проблем з тінізацією економіки, варто звернутися до конкретних цифр*, які демонструють через які саме схеми бюджет України недоотримає надходжень найбільше. Хотілося б звернути увагу, що схеми із ФОПами – найменше «зло». 

«Сірий імпорт», контрабанда, обсяг – 209-311 млрд грн , втрати бюджету на рік – 63-93 млрд грн.

Офшорні схеми, обсяг – 120-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 22-36 млрд грн.

Зарплати в «конвертах», обсяг – 50-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 25-74 млрд грн.

Тіньова оренда сільськогосподарських земель, обсяг – 19-69 млрд грн , втрати бюджету на рік – 6-22 млрд грн.

Конвертаційні центри, обсяг - 40-60 млрд грн , втрати бюджету на рік – 12-18 млрд грн

Контрафакт, обсяг – 35-55 млрд грн , втрати бюджету на рік – 10-12 млрд грн

«Скрутки» (маніпуляції з ПДВ), обсяг – 42-54 млрд грн , втрати бюджету на рік – 7-9 млрд грн.

Оформлення штатного працівника підприємцем, обсяг – 10-16 млрд грн, втрати бюджету на рік – 4-7 млрд грн.

Заниження оборотів ФОП, обсяг – 30-90 млрд грн , втрати бюджету на рік – 2-2,5 млрд грн. 

*Дані дослідження схем ухилення від податків, провів  Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, вересень 2019 р.

Зокрема, робиться абсолютно логічний висновок - тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Чи розуміють це українські законодавці? Навряд чи, адже прецедент із ФОПами не єдиний. Судячи із законодавчих ініціатив, інший бізнес також чекають складні часи, варто лише проаналізувати коротку таблицю. 

На тлі такого реформаторства влада намагається підсластити «гірки пілюлі», але виходить доволі дивно. Один з розповсюджених методів – створення різних консультативних та дорадчих комісій по захисту бізнесу. 

Наразі про створення  такої комісії при Уряді вже заявив прем‘єр-міністр О. Гончарук. Після підписання президентом вищезгаданих законопроектів 1073 та 1053-1, відразу з‘явився Указ президента, в якому зокрема доручається створити Кабміном ще одну незрозумілу по функціоналу Координаційну раду з питань розвитку малого та середнього підприємництва. 

Також робляться і фрагментарні законодавчі кроки з гучними назвами по начебто захисту бізнесу.  Один з яскравих прикладів - 16 жовтня президент підписав Закон від 03.10.2019 р. №165-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів». Основний   метод захисту в цьому законі – збільшення штрафів щодо посадових осіб за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру. Штрафи тепер для чиновників будуть становити від 850 до 1700 грн. Це точно «стримає» корупційний тиск у відносинах «держава-бізнес».

Виникає абсолютно парадоксальна ситуація. З одного боку, законодавець ще більше закручує гайки в адмініструванні податків, запроваджує тотальну та безсистемну фіскалізацію бізнесу. А з іншого – не суттєвими за змістом законопроектами, робить вигляд, що має велике  прагнення захистити бізнес.

Скоріш за все причина в тому, що як і в інших реформах, поставили «воза попереду кобили». Тому що, професійний економіст скаже, що при податковій реформі, першочергово треба визначитися із елементами податків – бази, ставки, пільги та чітко їх сформулювати. Тобто створити єдиний структурний механізм  податкової системи.  Перед цим – провести комплексну  ревізію всієї податкової системи на предмет відповідності реаліям вітчизняної економіки та задекларованим цілям розвитку країни. А вже потім змінювати процедуру адміністрування податків. 

В свою чергу законодавець почав з надто суперечливих змін саме адміністрування податків. Завдання, вочевидь, як і при минулих владах – вичавити з бізнесу все до останньої краплі. Звичайно цими кроками буде викликано серйозне обурення всього бізнесу в незалежності від галузей, що має всі шанси перетворитися на масштабний спротив.

Владі треба було замислитися над ключовим кроком -  провадженням чесних правил для бізнесу і як наслідок, відновлення довіри -  фундаментальної підвалини ефективної реалізації будь-якої державної реформи.  

Адже формула розвитку національного бізнесу та залучення іноземних інвестицій доволі проста: спрощення, прозорість та зрозумілість системи податків, податкових норм та процесу адміністрування податків. Наразі при цьому важливо,  щоб законодавчі кроки всіх гілок влади були  передбачуваними та чіткими.

Замість післямови. 

 Як відомо, British American Tobacco зупинила фабрику в Прилуках. Причиною зупинки виробництва є прийнятий Верховною Радою 4 жовтня законопроект №1049 з нормою про державне регулювання торгової націнки на їхні товари. Перед другим читанням у ньому з'явилася поправка нардепа від "Слуги народу" О. Дубинського, згідно з якою компанії-виробники повинні продавати цигарки оптовим компаніям за ціною, що не перевищує 80% від максимальної роздрібної ціни. 

Фінансовий директор фабрики вже  надіслав до ДФС офіційний  лист, в якому просить відкликати 25 млн. акцизних марок і повернути 505 млн. грн., сплачених за них.

 Звичайно цей прецедент – перший дзвіночок, який демонструє до чого призведе у масштабах країни незлагоджені  відносини держави та бізнесу.