Огляд судових рішень: стаття 51-2 КУпАП

Аналіз судової практики з розгляду справ за статтею 51-2 КУпАП щодо порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Висвітлено деякі різні підходи судів у вирішенні цієї категорії справ.

Стаття 51-2 КУпАП стосується порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Стаття передбачає адміністративну відповідальність за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Аналіз судових рішень за останній час (2018-2019 роки) свідчить про те, що у судів відсутні однакові підходи у вирішенні цієї категорії справ.

1. Стосовно недоліків у складених протоколах та наслідків цього

В окремих рішеннях суди вказували на недоліки у протоколах та повертали їх для належного оформлення (наприклад, справа № 759/539/19). Основний недолік протоколу - зазначена у протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції 51-2 КУпАП.

В інших справах за наявності такого самого недоліку суди закривали справи (наприклад, справа № 640/23981/18). У зазначеній справі суд послався на пункт 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі – Інструкція), відповідно до якого не допускаються унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Достатньо цікава розбіжність у застосованих наслідках.

Так, відповідно до пункту 9 Інструкції при складанні протоколу у ньому зазначаються, зокрема: суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Отже, якщо формулювання у протоколі не збігається у точності з диспозицією статті 51-2 КУпАП, то протокол вважатиметься складеним з порушенням Інструкції.

При цьому, якщо особа, стосовно якої складено протокол, вже підписала його, вносити зміни до протоколу не допускається.

За таких обставин повернення справи для належного оформлення не дасть змоги усунути зазначений недолік у складеному протоколі.

2. Стосовно застосування/незастосування статті 22 КУпАП

У справі 759/537/19 суд визнав особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51-2 КУпАП, але звільнив її від відповідальності за малозначністю правопорушення відповідно до статті 22 КУпАП, повернувши особі вилучені іграшки «Х» у кількості 3 (трьох) штук.

При цьому, у справі № 759/20159/18 суд притягнув особу до відповідальності за статтею 51-2 КУпАП у вигляді штрафу за те, що вона здійснювала продаж 2 (двох) аналогічних іграшок «Х».

3. Стосовно конфіскації чи повернення вилучених речей

Санкцією статті 51-2 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Не зачіпаючи питання щодо коректності формулювання санкції статті 51-2 КУпАП, звертаю увагу на те, що в різних справах суди по-різному вирішували питання щодо долі вилучених речей.

Так, наприклад, у справі № 509/4904/18 суд визнав особу винною, наклав адміністративне стягнення, а вилучені речі постановив конфіскувати.

У справі № 759/20159/18, визнавши особу винною, суд наклав стягнення і повернув правопорушнику вилучені речі.

В цьому випадку коментарі зайві – не зрозуміло, чим керуються суди, повертаючи вилучені речі правопорушнику.

Необхідно зазначити, що аналіз всієї доступної практики за 2019 рік показує, що останнім часом суди стали повертати вилучені речі правопорушникам.

Зазначені вище різні підходи у вирішенні справ за статтею 51-2 КУпАП характерні для рішень судів за весь розглядуваний період.