Новий "Формат" регіонального радіо і перспектива подкастів
Розвиток місцевих радіостанцій штовхає вперед розвиток подкаст-руху в Україні. Він зараз один з найперспективніших в інформаційному полі країни.
У Запоріжжі нарешті слухають запорізьке радіо! Дивно, але регіон йшов до цього цілих шість років. Місцева радіостанція «Формат» мовила на всю область, окрім… обласного центру. Парадоксальна ситуація, яка нарешті виправлена. Для запорізьких слухачів - це і перемога, і подія. А для мовника – шанс для розвитку.
Те, що для Запоріжжя подія, для України - усталена тенденція. Після, здавалося б, тотального зникнення з ринку регіональних радіостанцій на початку 2000-х. Тоді, великі компанії будували всеукраїнські мережі, холдинги й у регіональників не було ні сил, ні коштів з ними боротися. Що запропонували «великі» радіостанції аудиторії? Максимально розважальний формат й мінімум інформації. Програмне радіо в той час стало непопулярним.
Але, все циклічно й інтереси слухачів змінюються. Перед усім це стосується аудиторії 20-40 років. Серед цих слухачів все менше людей, які слухають радіо фоново. Радіо стає пізнавальним, наративним, розмовним.
Схожа на запорізьку ситуація і на Буковині. Там є три регіональні станції, не рахуючи Суспільне. «Радіо 10», «Блиск ФМ» та ТВА ФМ. І всі вони можуть розвиватися. Остання, наприклад, мовить на три райони з десяти в області, але має потенціал працювати й на Чернівці, і на інші райони. І це круто. Тільки є одне «але». Це наявність необхідних частот. Нацрада стоїть на тому аби вони збільшувались, оскільки є попит. Окрім того - під питанням й національна безпека. З п’ятнадцяти хвиль, що можна впіймати в Чернівцях, десять - румунських.
Втім, позиція Національної Ради щодо розвитку регіонального мовлення давня і стала. З 2014-го року існує програма «Мовлення громад». За п’ять років у 22 областях України місцеві мовники отримали 172 FM – частоти, з’явилася 91 нова місцева радіостанція, темпи зростання кількості місцевих радіомовників: +155 відсотків. Чим не успіх і перспектива?
Але і у великих, і у регіональних мовників є інший конкурент. Це неефірне радіо, інтернет-формат для радіостанцій. Велика кількість професіоналів перейшла туди і підтягнула цілу армію ентузіастів. Величезний вплив на цей ринок здійснило інтернет-радіо «Аристократи» та його засновники Валерія Чачибая, Данило Хомутовський та Ярослав Лодигін. Також хороший приклад - львівське мандрівне онлайн-радіо ”Сковорода”. Формат “мандрівних ефірів” дозволяє їм мовити з різних локацій та навіть країн.
Вони стали флагманом і прикладом для багатьох слухачів, які надихнулись їх форматом і намагаються в регіонах створити щось подібне. Хтось мовить онлайн, хтось публікує власні плейлисти і подкасти для прослуховування. Цікаво, що ставлення до аудиторії у мережевих і регіональних ефірних і онлайн-радіостанцій часто різний. Місцеві радіостанції дають те, чого немає у мережників. А там немає достатньої кількості місцевої тематики, новин, програм, корисної, інтелектуального контенту.
Своєю чергою, розвиток місцевих радіостанцій штовхає вперед розвиток подкаст-руху в Україні. Він зараз один з найперспективніших в інформаційному полі країни. Будь-яка поважна інформаційна агенція, медіаплатформа вже не можуть без подкаст-напрямків. Це ознака статусу. І, водночас - вільна територія для думок та інформації.
У США популярність подкастів величезна. Прогнози ресурсу eMarketer говорять, що в штатах кількість американців, які постійно слухають радіо зросте до 105 з половиною мільйонів людей, а до 2022 року це буде вже 122 мільйони слухачів.
Суттєве зростання аудиторії очікується і в Україні, а це говорить, що потенційні інвестори вже цікавляться цим напрямком. І цілком можливо, що регіональні радіостанції та подкастери знайдуть один одного для створення з одного боку цікавого продукту, з іншого боку більш широкої аудиторії, з третьої - реальної конкуренції мережевим радіостанціям. А від такої конкуренції виграють усі.
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика вчора о 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука вчора о 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова вчора о 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей 26.08.2025 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова 26.08.2025 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко 26.08.2025 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 228
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! 175
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 167
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? 100
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 98
-
Bloomberg: Волгоградський НПЗ вийде з ремонту раніше від плану, щоб покрити дефіцит пального
Бізнес 13359
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 11966
-
Обладнання одного з найбільших машинобудівних заводів України передавали до РФ
Бізнес 11396
-
Як підготувати шкіру до осені й забути про сухість і пігментацію
Життя 7507
-
Що значить "луна", чи є таке слово в українській – і чому луна-парки так називаються
Життя 5014