Новий "Формат" регіонального радіо і перспектива подкастів
Розвиток місцевих радіостанцій штовхає вперед розвиток подкаст-руху в Україні. Він зараз один з найперспективніших в інформаційному полі країни.
У Запоріжжі нарешті слухають запорізьке радіо! Дивно, але регіон йшов до цього цілих шість років. Місцева радіостанція «Формат» мовила на всю область, окрім… обласного центру. Парадоксальна ситуація, яка нарешті виправлена. Для запорізьких слухачів - це і перемога, і подія. А для мовника – шанс для розвитку.
Те, що для Запоріжжя подія, для України - усталена тенденція. Після, здавалося б, тотального зникнення з ринку регіональних радіостанцій на початку 2000-х. Тоді, великі компанії будували всеукраїнські мережі, холдинги й у регіональників не було ні сил, ні коштів з ними боротися. Що запропонували «великі» радіостанції аудиторії? Максимально розважальний формат й мінімум інформації. Програмне радіо в той час стало непопулярним.
Але, все циклічно й інтереси слухачів змінюються. Перед усім це стосується аудиторії 20-40 років. Серед цих слухачів все менше людей, які слухають радіо фоново. Радіо стає пізнавальним, наративним, розмовним.
Схожа на запорізьку ситуація і на Буковині. Там є три регіональні станції, не рахуючи Суспільне. «Радіо 10», «Блиск ФМ» та ТВА ФМ. І всі вони можуть розвиватися. Остання, наприклад, мовить на три райони з десяти в області, але має потенціал працювати й на Чернівці, і на інші райони. І це круто. Тільки є одне «але». Це наявність необхідних частот. Нацрада стоїть на тому аби вони збільшувались, оскільки є попит. Окрім того - під питанням й національна безпека. З п’ятнадцяти хвиль, що можна впіймати в Чернівцях, десять - румунських.
Втім, позиція Національної Ради щодо розвитку регіонального мовлення давня і стала. З 2014-го року існує програма «Мовлення громад». За п’ять років у 22 областях України місцеві мовники отримали 172 FM – частоти, з’явилася 91 нова місцева радіостанція, темпи зростання кількості місцевих радіомовників: +155 відсотків. Чим не успіх і перспектива?
Але і у великих, і у регіональних мовників є інший конкурент. Це неефірне радіо, інтернет-формат для радіостанцій. Велика кількість професіоналів перейшла туди і підтягнула цілу армію ентузіастів. Величезний вплив на цей ринок здійснило інтернет-радіо «Аристократи» та його засновники Валерія Чачибая, Данило Хомутовський та Ярослав Лодигін. Також хороший приклад - львівське мандрівне онлайн-радіо ”Сковорода”. Формат “мандрівних ефірів” дозволяє їм мовити з різних локацій та навіть країн.
Вони стали флагманом і прикладом для багатьох слухачів, які надихнулись їх форматом і намагаються в регіонах створити щось подібне. Хтось мовить онлайн, хтось публікує власні плейлисти і подкасти для прослуховування. Цікаво, що ставлення до аудиторії у мережевих і регіональних ефірних і онлайн-радіостанцій часто різний. Місцеві радіостанції дають те, чого немає у мережників. А там немає достатньої кількості місцевої тематики, новин, програм, корисної, інтелектуального контенту.
Своєю чергою, розвиток місцевих радіостанцій штовхає вперед розвиток подкаст-руху в Україні. Він зараз один з найперспективніших в інформаційному полі країни. Будь-яка поважна інформаційна агенція, медіаплатформа вже не можуть без подкаст-напрямків. Це ознака статусу. І, водночас - вільна територія для думок та інформації.
У США популярність подкастів величезна. Прогнози ресурсу eMarketer говорять, що в штатах кількість американців, які постійно слухають радіо зросте до 105 з половиною мільйонів людей, а до 2022 року це буде вже 122 мільйони слухачів.
Суттєве зростання аудиторії очікується і в Україні, а це говорить, що потенційні інвестори вже цікавляться цим напрямком. І цілком можливо, що регіональні радіостанції та подкастери знайдуть один одного для створення з одного боку цікавого продукту, з іншого боку більш широкої аудиторії, з третьої - реальної конкуренції мережевим радіостанціям. А від такої конкуренції виграють усі.
- Грант – не гарантія успіху: як не згоріти після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 132
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 106
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 100
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 58
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 10909
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 9370
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7598
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 4803
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 3332