Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
11.12.2009 11:02

«Законодавчий зуд» або прагнення окремих аудиторів

Очередна спроба зміни законодавчого середовища для чого? та навіще?

З приводу реєстрації у Верховній Раді законопроекту № 5375 «Закон України «Про аудиторську діяльність». Цій законопроект внесень Народними  депутатами Катеринчуком М. Д. (р/к 336) та Шкілем А. В. (р/к 189) у мене виникло багато питань особливо не до політиків а до професійного середовища.

Текст даного законопроекту викликає багато питань на які немає однозначних відповідей. Так наприклад, в Україні діє Закон «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року  в якій вносилися зміни та доповнення 14 березня 1995 року, 6 липня 2005 року та 14 вересня 2006 року. Однак зареєстрований законопроект ігнорує факт наявності цього закону і не робіть посилання на те що змінює його текст. Таким чином, може скластися колізія одночасної дії двох редакцій. Але не ця маленька неузгодженість є причиною нашого звернення.

Причиною нашого звернення послужили ті руйнівні наслідки, що неминучі у разі прийняття цього законопроекту.

По-перше. Пояснювальна записка наголошує на необхідності прийняття цього законопроекту для узгодження аудиторської діяльності з нормами Директиви ЄС № 43, але слід нагадати, що 14 вересня 2006 року була прийнята нова редакція закону з метою врахування норм цієї Директиви.

По-друге . Термінологія що застосована у законопроекту не відповідає ні професійної ні законотворчій термінології України, а є наслідком некваліфікованого перекладу іноземних текстів. Так наприклад: «Аудитор займається вільною професією. Його діяльність не є ремеслом» (Стаття 4), або «виробничо-економічний аудит» (Стаття 5), «згідно з виробничо-економічними принципами» (Стаття 11), «що здійснюється реміснича діяльність» (Стаття 18) та багато інших.

По-третє. Прийняття цього законопроекту може порушити цілу низку конституційних норм. Зокрема:

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

….

 Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Крім цього порушуються норми Цивільного та Господарського кодексів, Кодексу про адміністративні правопорушення та цілої низки інших законодавчих актів.

По-четвертому. Однією з суттєвих новацій законопроекту є посилення матеріальної відповідальності аудиторів. Однак при цьому погіршується стан забезпечення незалежності аудиторів за рахунок зменшення власності аудиторів з 70 % до 60%, що матимуть негативні наслідки і протиречіть усім документам ЄС, які збільшують долю власності, а не зменшують.

Також запроваджується обмеження на організаційно правові форми створення аудиторських фірм шляхом дозволу застосування лише двох форм. У вигляді товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств. При цьому у протиріч з діючим законодавством не наголошена форма акціонерного товариства публічна або не публічна. Крім цього звертаємо Вашу увагу на те, що у протиріч з законодавством про господарські товариства запроваджується мінімальний розмір статутного фонду у 100 тисяч гривен для обох видів товариств, якій не відповідає нормам прямих законів (закону про господарські товариства та господарському кодексу). Законопроект також запроваджує повну матеріальну відповідальність керівників та членів правлінь аудиторських компаній що є безприцидентою для українського законодавства. Звертаємо Вашу увагу на те, що 100 тисяч гривень не покривають ризиків аудиторської діяльності, а повна матеріальна відповідальність для ТОВ та АК не передбачена та обмежена розміром статутного фонду.

Додаткове покриття ризиків запропоновується здійснювати за рахунок страхування, але не визначено чи є цій від страхування обов’язковим та запропоноване покриття у розмірі 100 тисяч гривен видноситься до періоду чи до договору. Крім цього, звертаємо Вашу увагу на те, що страхування лише збільшить вартість аудиторських послуг та послабить відповідальність самих аудиторів у зв’язку з тим що частина ризиків буде перенесена на страхові компанії за рахунок клієнта. При цьому, враховуючи українську практику, збільшиться загроза використання страхування з метою зниження оподаткування. Передова світова практика, закон Сарбейнса-Окслі (США, 2002 рік) запропоновує створення компенсаційних фондів, які можливо ввести законодавче обмеження використання фондів шляхом обов’язку утримання їх в грошових коштах на спеціальних або депозитних банківських рахунках.

По-п’ятому. Норми законопроекту стосовно ціноутворення порушують цілу низку прав і свобод, а також засади ринкової економіки. Законопроект передбачає у статті 49 регулювання з боку Аудиторської палатою України питань погодження і розрахунку винагороди за послуги аудиторів та її стягнення, що є непритаманною функцією з огляду на статус Аудиторської палати України як публічної громадської неприбуткової організації.

По-шостому. Законопроект у корні змінює систему регулювання аудиторською діяльністю в Україні. Відмовляючись від найбільш передової світової моделі. Так наприклад, проектом практично забороняється створення різних професійних громадських організацій (в порушення ст. 36 Конституції), а Аудиторська палата України перетворюється в єдину громадську організацію аудиторів, членство в якою є обов’язковим. При цьому основні органи громадської організації призначаються і контролюються Міністерством фінансів України, що в свою чергу порушує незалежність і організації і аудиторів взагалі, так як вони стають залежними від державного органу. Крім цього до компетенції міністерства фінансів віднесена і реєстрація статуту АПУ, що згідно законодавства є прерогативою міністерства юстиції та органів державної реєстрації. Для нагляду створюється ще і Рада суспільного нагляду (Міністерством фінансів України). Однак діюча сьогодні система регулювання аудиторської діяльністю відповідає саме передовому світовому досвіду. Регулятор у вигляді виборної аудиторської палати, що діє з 1993 року за своєю структурою та функціям відповідає моделі Ради з питань аудиту та бухгалтерського обліку, що створена в США законом Сарбейнса-Окслі якій є передовим у світі та норми якого покладені в основу Директиви ЄС № 43.

По-сьомому. Законопроект змінює систему сертифікації аудиторів як шляхом обмеження доступу до сертифікації. До сертифікації допускаються лише особи що здобули повну вищу економічну освіту, тоді як зараз визнається економічна та юридична освіти. Також не визначено поняття повної вищої освіти – це бакалавр, спеціаліст або магістр. Також у законопроекті зазначено, що кваліфікаційні іспити складаються у письмової та усної формах, однак свого часу Україна відмовилась від складання усних іспитів за рекомендаціями всесвітнього банку на підставі того, що усний іспит унеможливлює оскарження його результатів. Чи має сенс повернення усного іспиту?

Також до здобувачів висуваються вимоги щодо п’ятирічного стажу аудиторської діяльності, включаючи як мінімум протягом двох років участь у обов’язкової перевірці звітів та працювати над складанням аудиторських звітів. Така вимога викликає як мінімум здивування. Як може особа кваліфікаційна придатність якою до аудиторської діяльності не визначена працювати над складанням звітів публічно важливого аудиту. Не кажучи вже про невизначеність яким чином надавати таки підтвердження і як така праця повинна документуватися.

 

Законопроект містить ще багато новел з неоднозначним чи суперечливим змістом. Ми звернули Вашу увагу лише на найбільш значні та ризикові норми.  

Таким чином запропонований законопроект не тільки зруйнує усі набуття українського аудиту, а і поверне українських аудиторів до «печер» чим надасть значні переваги іноземним компаніям.

Теги: аудит
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]