«Законодавчий зуд» або прагнення окремих аудиторів

Очередна спроба зміни законодавчого середовища для чого? та навіще?

З приводу реєстрації у Верховній Раді законопроекту № 5375 «Закон України«Про аудиторську діяльність». Цій законопроект внесень Народними  депутатами Катеринчуком М. Д. (р/к 336) таШкілем А. В. (р/к 189) у мене виникло багато питань особливо не до політиків адо професійного середовища.

Текст даного законопроекту викликає багато питань на які немає однозначнихвідповідей. Так наприклад, в Україні діє Закон «Про аудиторську діяльність» від22 квітня 1993 року  в якій вносилисязміни та доповнення 14 березня 1995 року, 6 липня 2005 року та 14 вересня 2006року. Однак зареєстрований законопроект ігнорує факт наявності цього закону іне робіть посилання на те що змінює його текст. Таким чином, може скластисяколізія одночасної дії двох редакцій. Але не ця маленька неузгодженість єпричиною нашого звернення.

Причиною нашого звернення послужили ті руйнівні наслідки, що неминучі уразі прийняття цього законопроекту.

По-перше.Пояснювальна записка наголошує на необхідності прийняття цього законопроектудля узгодження аудиторської діяльності з нормами Директиви ЄС № 43, але сліднагадати, що 14 вересня 2006 року була прийнята нова редакція закону з метоюврахування норм цієї Директиви.

По-друге.Термінологія що застосована у законопроекту не відповідає ні професійної нізаконотворчій термінології України, а є наслідком некваліфікованого перекладуіноземних текстів. Так наприклад: «Аудитор займається вільною професією. Йогодіяльність не є ремеслом» (Стаття 4), або «виробничо-економічний аудит» (Стаття5), «згідно з виробничо-економічними принципами» (Стаття 11), «що здійснюєтьсяреміснича діяльність» (Стаття 18) та багато інших.

По-третє. Прийняттяцього законопроекту може порушити цілу низку конституційних норм. Зокрема:

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободуоб'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення ізахисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних,культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом вінтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'янаселення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїхтрудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки єгромадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільнимиінтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюютьсябез попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійніспілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюютьсявиключно цією Конституцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чиобмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій абогромадських організацій.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницькудіяльність, яка не заборонена законом.

….

 Держава забезпечує захистконкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживаннямонопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції танедобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Стаття 54. Громадянам гарантується свободалітературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальноївласності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, щовиникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Крім цього порушуються норми Цивільного та Господарського кодексів, Кодексупро адміністративні правопорушення та цілої низки інших законодавчих актів.

По-четвертому. Однієюз суттєвих новацій законопроекту є посилення матеріальної відповідальностіаудиторів. Однак при цьому погіршується стан забезпечення незалежностіаудиторів за рахунок зменшення власності аудиторів з 70 % до 60%, що матимутьнегативні наслідки і протиречіть усім документам ЄС, які збільшують долювласності, а не зменшують.

Також запроваджується обмеження на організаційно правові форми створенняаудиторських фірм шляхом дозволу застосування лише двох форм. У виглядітовариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств. При цьому упротиріч з діючим законодавством не наголошена форма акціонерного товариствапублічна або не публічна. Крім цього звертаємо Вашу увагу на те, що у протирічз законодавством про господарські товариства запроваджується мінімальний розмірстатутного фонду у 100 тисяч гривен для обох видів товариств, якій невідповідає нормам прямих законів (закону про господарські товариства тагосподарському кодексу). Законопроект також запроваджує повну матеріальнувідповідальність керівників та членів правлінь аудиторських компаній що єбезприцидентою для українського законодавства. Звертаємо Вашу увагу на те, що100 тисяч гривень не покривають ризиків аудиторської діяльності, а повнаматеріальна відповідальність для ТОВ та АК не передбачена та обмежена розміромстатутного фонду.

Додаткове покриття ризиків запропоновується здійснювати за рахунокстрахування, але не визначено чи є цій від страхування обов’язковим тазапропоноване покриття у розмірі 100 тисяч гривен видноситься до періоду чи додоговору. Крім цього, звертаємо Вашу увагу на те, що страхування лише збільшитьвартість аудиторських послуг та послабить відповідальність самих аудиторів узв’язку з тим що частина ризиків буде перенесена на страхові компанії зарахунок клієнта. При цьому, враховуючи українську практику, збільшиться загрозавикористання страхування з метою зниження оподаткування. Передова світовапрактика, закон Сарбейнса-Окслі (США, 2002 рік) запропоновує створення компенсаційнихфондів, які можливо ввести законодавче обмеження використання фондів шляхомобов’язку утримання їх в грошових коштах на спеціальних або депозитнихбанківських рахунках.

По-п’ятому. Нормизаконопроекту стосовно ціноутворення порушують цілу низку прав і свобод, атакож засади ринкової економіки. Законопроект передбачає у статті 49регулювання з боку Аудиторської палатою України питань погодження і розрахункувинагороди за послуги аудиторів та її стягнення, що є непритаманною функцією зогляду на статус Аудиторської палати України як публічної громадськоїнеприбуткової організації.

По-шостому. Законопроекту корні змінює систему регулювання аудиторською діяльністю в Україні.Відмовляючись від найбільш передової світової моделі. Так наприклад, проектомпрактично забороняється створення різних професійних громадських організацій (впорушення ст. 36 Конституції), а Аудиторська палата України перетворюється вєдину громадську організацію аудиторів, членство в якою є обов’язковим. Прицьому основні органи громадської організації призначаються і контролюютьсяМіністерством фінансів України, що в свою чергу порушує незалежність іорганізації і аудиторів взагалі, так як вони стають залежними від державногооргану. Крім цього до компетенції міністерства фінансів віднесена і реєстраціястатуту АПУ, що згідно законодавства є прерогативою міністерства юстиції таорганів державної реєстрації. Для нагляду створюється ще і Рада суспільногонагляду (Міністерством фінансів України). Однак діюча сьогодні системарегулювання аудиторської діяльністю відповідає саме передовому світовомудосвіду. Регулятор у вигляді виборної аудиторської палати, що діє з 1993 рокуза своєю структурою та функціям відповідає моделі Ради з питань аудиту табухгалтерського обліку, що створена в США законом Сарбейнса-Окслі якій єпередовим у світі та норми якого покладені в основу Директиви ЄС № 43.

По-сьомому. Законопроектзмінює систему сертифікації аудиторів як шляхом обмеження доступу досертифікації. До сертифікації допускаються лише особи що здобули повну вищуекономічну освіту, тоді як зараз визнається економічна та юридична освіти. Такожне визначено поняття повної вищої освіти – це бакалавр, спеціаліст або магістр.Також у законопроекті зазначено, що кваліфікаційні іспити складаються у письмовоїта усної формах, однак свого часу Україна відмовилась від складання уснихіспитів за рекомендаціями всесвітнього банку на підставі того, що усний іспитунеможливлює оскарження його результатів. Чи має сенс повернення усного іспиту?

Також до здобувачів висуваються вимоги щодо п’ятирічного стажу аудиторськоїдіяльності, включаючи як мінімум протягом двох років участь у обов’язковоїперевірці звітів та працювати над складанням аудиторських звітів. Така вимогавикликає як мінімум здивування. Як може особа кваліфікаційна придатність якоюдо аудиторської діяльності не визначена працювати над складанням звітівпублічно важливого аудиту. Не кажучи вже про невизначеність яким чином надаватитаки підтвердження і як така праця повинна документуватися.

Законопроект містить ще багато новел з неоднозначним чи суперечливимзмістом. Ми звернули Вашу увагу лише на найбільш значні та ризикові норми.  

Таким чином запропонований законопроект не тільки зруйнує усі набуттяукраїнського аудиту, а і поверне українських аудиторів до «печер» чим надастьзначні переваги іноземним компаніям.