Сертифікація ISO в публічних закупівлях – що це і для чого?

Мабуть, активних гравців ринку публічних закупівель неможливо нічим здивувати, адже доволі часто в тендерних документаціях ми зустрічаємо вимоги, які, м’яко кажучи, дивні. Однією з таких нестандартних вимог є сертифікат ISO. Що ж таке  сертифікація ISO і чи законно її вимагати в публічних закупівлях?

Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO, International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція  сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Організацією  ISO розроблено велику кількість стандартів у різних сферах діяльності, однак в українських тендерних реаліях найчастіше використовуються ISO 9001, 14000, 18001.

ISO 9001 - це процес оцінювання системи менеджменту в тій чи іншій компанії на відповідність вимогам стандарту. Для того, щоб отримати сертифікат відповідності ISO 9001, на підприємстві потрібно створити систему документації, яка регулює всі дії, що стосуються якості продукції. Простою мовою, цей сертифікат допомагає керівництву компанії правильно побудувати бізнес-процеси та приймати найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливатимуть на якість продукції.

ISO 14000 - серія міжнародних і добровільних для застосування стандартів і настанов, які присвячені екологічному менеджменту. Стандарти серії ISO 14000 формулюють вимоги до екологічної політики організації і допомагають зрозуміти, як впливають на навколишнє середовище ті чи інші продукти і послуги.

OHSAS 18001 «Системи менеджменту безпеки праці та охорони здоров'я» - містить вимоги до системи менеджменту безпеки праці та охорони здоров'я. OHSAS 18001 є стандартом, на підставі якого проводиться аналіз системи менеджменту професійної безпеки та здоров'я. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці, безпеки і здоров'я працівників.Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість продукції, захист довкілля та безпеку праці. Як вже зазначалось, організація ISO не сертифікує компанії на відповідність стандартами і відповідно до своїх повноважень не може зобов`язати сертифікувати у обов`язковому порядку ні певну компанію, ні певну галузь. Ці рішення приймаються виключно на рівні кожної окремої держави.  

Що стосується України, то в нас діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати товар.

ISO в закупівлях природного газу в Україні

З позиції практики варто розібрати вимогу обов`язкової сертифікації ISO на конкретному предметі закупівлі – природному газі. Дійсно, ця вимога трапляється вкрай часто в тендерах на природний газ. Оскільки ринок дуже демпінгований, то наявність такого критерію дає можливість зменшити конкуренцію та захистити себе від незаконного підняття ціни в майбутньому. Однак, левова частка трейдерів перекуповують газ, а не є видобувниками. І ринок функціонує так, що зовсім не обов’язково закачувати газ у підземне сховище. Фактично, постачальники просто переганяють газ з однієї точки в іншу без фізичної можливості будь-яким чином вплинути на якість товару.

Відповідно до п.1 розділу 3 «Норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, що допускається до транспортування в газотранспортній системі» Кодексу газотранспортної системи України відповідальним за якість газу є у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування, у точках виходу - оператор газотранспортної системи. Таким чином, відповідальність за якість газу у газотранспортній системі України покладено на оператора ГТС

Тож можна сказати, що якість газу в газотранспортній системі України у всіх постачальників однакова. Сертифікація системи управління якістю ISO 9001 для трейдерів без статусу видобувника є лише формальністю і додатковими витратами.

· Що про це думає АМКУ як орган оскарження? Вимога про надання ISO 9001

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг АМКУ №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-25-003122-b «Скаржник додає, що отримав ліцензію на постачання природного газу, яка поширюється на всю територію України, здійснює свою діяльність, дотримуючись ліцензійних вимог та вимог чинного законодавства. Даного сертифіката ISO 9001:2009 ТОВ він не отримував і законодавчий обов’язок на його отримання відсутній. Надання його у складі Пропозиції жодним чином не стосується предмета закупівлі, тому і вимога щодо його надання є неправомірною». Колегія АМКУ відмовила в задоволенні скарги в даній частині. Цікавим є те, що в рішенні відсутня аргументація  Колегії.

· Вимога щодо усунення документів, що посвідчують сертифікацію ОНSАS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг АМКУ № 2309 -р/пк-пз від 06.02.2020 https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-10-001583-c «Скаржник зазначає, що діяльність ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ», як постачальника природного газу не підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Жодним іншим нормативно-правовим актом України не встановлено обов'язок постачальника природного газу проходити сертифікацію своєї діяльності згідно ДСТУ. ОНSАS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів. Тому, вимога Замовника про надання учасниками документального. Підтвердження стосовно сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління гігієною га безпекою праці; екологічного управління учасника закупівлі згідно ОНSАS 18001:2010; ДСТУ ISO 14001:2015 або аналогічних систем чи більш нових версій стандартів є законодавчо не обґрунтованою». Колегія АМКУ відмовила в задоволенні скарги в даній частині без відповідної аргументації.

Апеляційний адміністративний суд у справі № 826/15639/17 дійшов до зовсім іншої позиції «тендерна документація може містити вимоги щодо наявності певних сертифікаційних документів в якості кваліфікаційного критерію. Однак відсутність таких документів у складів тендерної пропозиції з тих підстав, що отримання їх не є обов`язковим для певної продукції, не може мати наслідком відхилення її замовником. Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутні підстави стверджувати, що ненадання учасником у складі тендерної пропозиції копії сертифікату відповідності, отримання якого не є обов`язковим, є порушенням умов Тендерної документації».

Таким чином, позиції АМКУ та суду кардинально відрізняються. З позиції практика вважаю, що для великих гравців ринку легше і дешевше сертифікувати  ISO, ніж кожного разу оскаржувати дані вимоги без впевненості в майбутній перемозі.