Донбас, феодали і децентралізація

Спостерігаючи за процесами децентралізації на Донеччині, створюється стійке враження, що, аби її просунути одночасно тиснуть на газ і гальмо. В результаті двигун рве повітря, але машина не здатна набрати хід. За три роки в області із 41-ї запланованої ОТГ сформували лише дев'ять – Лиманську, Черкаську, Шахівську, Соледарську, Миколаївську, Іллінську, Сіверську. Дві крайні громади – Андріївську і Званівську – творили після нещодавніх виборів 29 жовтня 2017-го.

Темпи децентралізації в області відчутно нижчі, аніж в інших регіонах. Приміром, у лідера – Дніпропетровщини - 56 ОТГ. А в цілому по Україні – їх більше 700. У рейтингу Мінрегіону Донеччина займає невтішне 18 місце за кількістю створених громад. Цей показник говорить про те, що більшість жителів області позбавлені можливості підвищити якість життя, використавши потенціал бюджетної децентралізації.

Ті громади Донеччини, яким вдалося об'єднатися і перейти на прямі міжбюджетні відносини, значно поліпшили фінансові можливості. У 2017-му, порівняно з попереднім роком, їхні доходи зросли за рахунок надходжень податку на доходи фізичних осіб і земельного податку. Наприклад, в Іллінській ОТГ – у 4,5 рази, у Соледарській – у півтора, Миколаївській та Шахівській – в 1,4 рази.

До того, бюджети ОТГ отримали додатково 161,6 млн з обласного бюджету. А за рахунок державної субвенції (майже 42 млн грн) на їхніх територіях розпочато реалізацію 39 інфраструктурних проектів.

Причин заморозки процесу об’єднання громад в Донецькій області кілька. Одна з них – бойові дії у зоні АТО. Вісім перспективних громад знаходяться на лінії розмежування, де в окремих населених пунктах за законом не можна проводити вибори. У ЦВК, приміром, заявили, що через бойові дій відсутні правові підстави для перших виборів в Очеретинський ОТГ.

Вважаю, що АТО не є глобальною причиною заморожування децентралізації на Донбасі. Прифронтовим територіям доцільно на час війни відмовитися від виборів у «проблемних» селищах. А вже після її закінчення їх можна буде приєднати до створених громадам.

У низці громад провести об'єднання у принципі нескладно. За перспективним планом кожна з них має об'єднатися у рамках одного району: Мангуського, Нікольського або, скажімо, Волноваського. Обласна адміністрація відпрацювала усі підготовчі питання. Але процедуру гальмують на місцевому рівні. У багатьох випадках глави селищ і міст тримаються за крісла із «феодальних» міркувань, відкладаючи перспективу виборів на своїх територіях.

Багато експертів вважають необґрунтованою мотивацію ЦВК, яка відмовляє в об'єднанні окремим громадам через те, що деякі їх учасники розташовані в різних районах. Але законодавчі перешкоди такого об'єднання усунені ще в 2015-му.

Аби процеси децентралізації стартували в 12 великих містах області, зокрема у Краматорську, необхідні зміни в їхньому адміністративно-територіальному устрої. Деякі створені територіальні громади не мають статуту. Відповідні рішення повинна прийняти Верховна Рада, після чого громади зможуть стартувати на вибори.

Наприклад, для створення Бахмутської ОТГ у парламенті в листопаді минулого року зареєстрували законопроект №7249 про зміну меж Бахмутського району. У Святогорську також усе готове до виборів. Але це курортне містечко адміністративно підпорядковано Слов'янській міськраді. Аби почати там процес створення громади, Святогірськ треба перепідпорядкувати Слов'янському району. Тоді місто зможе приєднати до себе довколишні населені пункти. Такий шлях рік тому вже пройшли в Миколаївці – колишньому місті-супутнику Слов'янська.

Громада Святогорська чекає на рішення Верховної Ради. Однак народні депутати нещодавно вчергове провалили проект постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області. Для позитивного рішення забракувало 25 голосів. Даний приклад - «заразливий». Аналогічні законопроекти місяцями чекають своєї черги в парламенті. Таким чином, Верховна Рада штучно стримує соціально-економічний розвиток територій.

Процес об'єднання в великих містах - Слов'янську або Маріуполі - гальмується із політичних мотивів. Мери там не поспішають йти на вибори, чекаючи прийняття закону, який прирівняє міста обласного значення до громад, із подальшим приєднанням до них прилеглих селищ. Закон, прийнятий в першому читанні, передбачає тільки вибори депутатів місцевих рад. Міські керівники збережуть, згідно з цим документом, посади до чергових виборів 2020-го. У такому випадку процес створення повноцінних ОТГ на рівні великих міст буде відкладено ще на пару років.

Окремий випадок – громади, в яких процеси об'єднання почалися, але призупинилися через дискусії щодо їхньої фінансової самодостатності (Селідово, Курахово). Важливо враховувати як побажання жителів майбутніх громад, так і реальні перспективи розвитку територій. Безумовно, об'єднання повинно бути добровільним. Але майбутня ОТГ повинна бути також фінансово спроможною. Потрібно точно прорахувати її економічні, кадрові та соціальні перспективи. Приміром, сформована торік Шахівська ОТГ із населенням близько 3 тисяч чоловік вже відчуває кадрову спрагу. Там виявилося недостатньо людей, здатних забезпечити на гідному рівні життєдіяльність території.

Щоб уникнути подібних помилок, все потрібно прораховувати заздалегідь. Адже в українському законодавстві немає механізму, що передбачає вихід населеного пункту зі складу ОТГ. Тож поспішних рішень бути не може.

Як не може бути і нескінченного відкладання процесу на післязавтра. Децентралізація відкриває нові можливості для розвитку територій та підвищення якості життя людей. Ці можливості потрібно використовувати вже сьогодні в повному обсязі. Для цього важливо скоординувати дії парламенту, ЦВК і місцевих органів влади.