Співробітництво громад як шлях до вирішення проблем зі сміттям

В Україні роками накопичувалися проблеми зі сміттям. Нещодавня сміттєва криза у Львові, складна ситуація з вивезенням, сортуванням, переробленням, утилізацією відходів у багатьох інших населених пунктах та сміттєва культура загалом роблять цю тему однією із топових. Нині в нашій державі майже 7 тисяч законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, що займають площу завбільшки з Данію. З 2018 року законодавство зобов’язує сортувати сміття, однак поки що воно так і не працює належним чином на практиці.

Зі стартом реформи місцевого самоврядування, деякі громади (як об’єднані, так і ні) почали спільно вирішувати сміттєві проблеми шляхом міжмуніципального співробітництва. Цей механізм передбачений Законом «Про співробітництво територіальних громад» (прийнятий у 2014 році) та може справді стати в нагоді в цьому питанні. Він надає можливість громадам створювати спільні комунальні підприємства, організувати роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) у певній кількості населених пунктів, замість кожного зокрема, будувати чи вдосконалювати полігони, спільно закуповувати сміттєвози і контейнери тощо.

Станом на 20 березня 2019 року, Мінрегіоном зареєстровано 368 догорів про співробітництво територіальних громад. Із них 60 стосуються як раз поводження із твердими побутовими відходами. Щороку кількість таких договорів збільшується.

Нині таким міжмуніципальним співробітництвом скористалися громади 11 із 24 областей України. Найбільше їх зафіксовано у Полтавській (18) та Вінницькій (14) областях. Активними у цьому питанні виступають регіони в яких працюють неурядові організації та експерти, які надають консультаційну, фінансову, організаційну підтримку з цього питання.

Найчастіше договори про співробітництво з метою здійснення різного роду робіт щодо поводження з відходами укладають сільські ради – 239 одиниць; меншою мірою селищні ради – 24 та міські – 12. Між обласними центрами та навколишніми громадами є лише поодинокі випадки застосування цього механізму.

Приклад співробітництва громад у сфері поводження із відходами можна знайти на Волині. Луцька міська та Прилуцька сільська ради у 2016 році уклали договір про співробітництво з метою забезпечення с. Прилуцьке централізованою каналізаційною мережею та вивезенням твердих побутових відходів.

У Надвірнянському районі Івано-Франківської області з метою облаштування нового полігону ТПВ договір про співробітництво підписали 27 місцевих рад. У планах громад – побудова сміттєсортувальної лінії, облаштування дренажної системи, збірників фільтратів, пожежних водойм, побудова гаражів для техніки. Наразі Надвірнянська міська рада з міського бюджету на будівництво сміттєзвалища виділила 600 тис. грн.

У селищі Демидівка, що на Рівненщині, був підписаний договір міжмуніципального співробітництва у формі реалізації спільного проекту. Проект, зокрема, передбачає проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії серед мешканців щодо збору та вивезення сміття із приватних домоволодінь та екологічної культури; закупівлю техніки й обладнання, придбання контейнерів та спеціалізованої техніки для збору та вивозу ТПВ; запровадження сучасної системи управління ТПВ в умовах співробітництва територіальних громад; облаштування майданчиків та встановлення контейнерів для сміття та ін.

Варто відзначити, що громади, які підписали договір про співробітництво, мають можливість подавати тематичні проекти на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Упродовж останніх чотирьох років за сферою реалізації проекту «поводження з твердими побутовими відходами» зареєстровано лише 14 проектів співробітництва. Наразі Кабінет Міністрів, згідно з даними, що розміщені на офіційному сайті ДФРР, затвердив тільки один такий проект, який реалізується у Хотинському районі Чернівецької області. Залучені кошти із ДФРР складають 8 151 тис грн.

Заразом, об’єднані територіальні громади поодинці на ДФРР подали 41 проект у сфері «поводження з твердими побутовими відходами», проте жоден із них так і не був підтриманий.

86 проектів подано до плану заходів із реалізації стратегій регіонального розвитку, однак підтримано із них лише два. Перший стосується будівництва полігону твердих побутових відходів в м. Горохів Волинської області, з ДФРР профінансовано 7 200 тис грн (90% вартості проекту). Другий – впровадження інноваційної моделі поводження з твердими побутовими відходами на території Баштанської міської ради Миколаївської області. Проект вже реалізований, із ДФРР профінансовано 5 867.87 тис грн.

Таким чином, реформа місцевого самоврядування та процеси децентралізації дали певний поштовх до початку вирішення проблем зі сміттям на рівні територіальних громад. У нагоді стало запровадження механізму міжмуніципального співробітництва, який нині вже демонструє перші успіхи у вирішенні сміттєвих проблем. Здебільшого процес співробітництва ініціюють центри об’єднаних громад та середні за розміром міста. Водночас обласні центри здебільшого реалізовують сміттєву політику вже за напрацьованими протягом багатьох років моделями і не поспішають до співробітництва із сусідніми громадами.

Очевидно, що для вирішення сміттєвих проблем створення полігону, побудови сміттєспалювального чи переробного заводу на область буде недостатньо. Важливе значення має проведення загальнодержавної інформаційної кампанії щодо поводження із відходами, а також фінансова підтримка на загальнодержавному рівні процесів побудови заводів, сортувальних ліній, зменшення кількості полігонів. Одним із інструментів, який може надавати таку підтримку є ДФРР. Проте на рівні громад важливе співробітництво та вироблення спільної політики місцевих рад, адже поодинці вирішити сміттєві проблеми надзвичайно складно.