Як Канада стала одним з найближчих друзів України
27 січня Україна та Канада відзначають 29-у річницю встановлення дипломатичних відносин.
У ці дні далекого 1992-го, щойно створеній Україні було складно передбачити, якою стане її подальша співпраця з Канадою. Сьогодні ж можна із впевненістю сказати: за роки незалежності ця країна стала одним із найближчих та найвідданіших наших партнерів.
Фундамент тісних взаємовідносин України з Канадою почав закладатися ще понад два століття тому – в період масової еміграції українців до Північної Америки. Нині ж чисельність етнічних українців у Канаді складає понад 1,3 мільйона осіб, що робить її другим за розміром представництвом наших співвітчизників у світі. І хоча у відсотковому співвідношенні українців там лише 3,5% від загальної кількості жителів, це не заважає їм бути потужною силою з просування українських інтересів.
У той же час, підтримка нашої держави діяльністю діаспори не обмежується. Кілька років тому я мав нагоду пройти стажування у Палаті Громад, де познайомився з низкою їхніх народних обранців. На моє щире здивування, значна кількість депутатів їхнього парламенту напрочуд добре знаються в українських питаннях, колись відвідували Україну або ж ставали авторами проукраїнських ініціатив. Ще більш промовистими є цифри: з-поміж 338 чинних членів Палати Громад Канади, понад 100 депутатів з усіх партій увійшло до Канадсько-Української парламентської групи співдружності.
За 29 років Україно-Канадських відносин, наші північно-американські друзі часто ставали першими, хто демонстрував свою прихильність до нас не тільки словом, але й ділом. Канада – перша іноземна держава, яка 2 грудня 1991-го визнала українську незалежність. Канадці стали першими, хто в 1994-му році підписав з Україною Декларацію про особливе партнерство – документ про наміри обох сторін поглиблювати співпрацю в різних сферах життя. Канадський уряд став першим у світі, де одні з ключових посад отримали етнічні українці: міністр фінансів Христя Фріланд (2015-році), міністр праці Меріен Михайчак (2015-2017) та заступник начальника Штабу оборони Пол Винник (2018-2019). Канада – єдина з країн Великої сімки, лідери якої відвідували незалежну Україну 5 разів (Кретьєн – 1 раз, Харпер – 3, Трюдо – 1). А після початку збройної агресії Росії проти України в 2014-му, саме Канада стала однією з перших, хто запровадив жорсткі санкції проти Кремля.
Власне, саме початок російсько-української війни та анексія Криму стали важливими тригерами для активізації двостороннього діалогу між країнами на найвищому рівні, який в результаті конвертувався у підписання низки важливих та таких необхідних для України угод.
З 1 серпня 2017-го року між нашими країнами діє Угода про вільну торгівлю, що вже відкрила чи ще відкриє (до 2024-го року) Україні унікальні можливості для торгівлі вітчизняними товарами в Канаді і навпаки.
У тому ж 2017-му було підписано Угоду про оборонне співробітництво між Міністерством оборони України та колегами з Канади. Нею передбачається можливість спільних оборонних досліджень, виробництва зброї та двосторонньої військової освіти. І хоч у перших двох пунктах особливими здобутками похвалитися ми не можемо, у плані військових навчань канадці роблять вагомий внесок у посилення обороноздатності української армії. Станом на кінець 2020-го року, у рамках програми Unifier, канадські військові інструктори провели понад 450 курсів для 22 тисяч представників ЗСУ.
Не оминули канадської допомоги і українські реформи. Практично усі якісні перетворення у сфері охорони здоров’я, виборчої системи, національної поліції, антикорупційної архітектури держави, децентралізації, соціальної політики тощо реалізувалися чи ще реалізуються в тому числі за рахунок канадської фінансової та експертної допомоги.
Що стосується питань культурної співпраці, то і в цій сфері в Україно-Канадських відносинах є певний прогрес. Окрім підписаної в липні 2019-го року Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів, що має відкрити українським митцям канадський ринок, між нашими країнами діє низка культурних програм обміну, стажувань та можливостей навчання.
Однією з таких програм є «Парляментарна Програма Канада-Україна» – стажування для українських студентів та молодих спеціалістів у канадському парламенті. Заснована в 1991-му році канадським юристом Ігорем Бардином та фінансована українською діаспорою, ця програма дала можливість понад тисячі молодих українців протягом кількох місяців стати помічниками депутатів Палати Громад та навчитися принципам демократичного управління. В 2019-му я мав нагоду взяти участь у КУПП та попрацювати в офісі ліберала Кевіна Ламуру та навіть відвідати прийом вдома в Джастіна Трюдо. Можу з впевненістю сказати, що схожі програми назавжди змінюють уявлення нашої молоді про демократію та важливість її становлення в Україні.

Безперечно, попри теплі та дружні відносини між Києвом та Оттавою, нам ще є над чим працювати. Особливої уваги сьогодні заслуговує питання лібералізації візової політики Канади. Статистика свідчить про те, що понад 20% українців, які планують візит до країни кленового листка, отримують відмову в отриманні візи. Проте, варто зазначити, що відсоток відмов з кожним роком стає все меншим. І це не може не тішити.
За 29 років офіційних міжнародних відносин, канадці доклали чимало зусиль для становлення справді незалежної та сильної України. Наразі ж ми маємо прекрасну нагоду, щоби віддячити особливим партнерам за підтримку. І про подарунок довго думати не треба. На його роль цілком згодилася б справжня боротьба з корупцією, успішна реалізація розпочатих реформ та демократичні перетворення в Україні.
- Исключены из учета, но в Резерве+ военнообязанные: что делать? Віра Тарасенко вчора о 21:45
- Стійкість бізнесу під час війни: гроші чи люди головний ресурс? Тетяна Кравченюк вчора о 12:39
- Податкові спори в Україні 2025: ризики кримінального переслідування бізнесу Денис Терещенко вчора о 12:38
- Об изменении климата, как величайшей лжи Володимир Стус вчора о 02:49
- ШІ: від демонізації до можливостей Світлана Сидоренко 24.09.2025 21:21
- Недопустимість показів свідка, що став обвинуваченим: висновки Верховного суду Дмитро Харко 24.09.2025 19:41
- Мистецтво переговорів: стратегії win-win для бізнесу та лідерів Олександр Скнар 24.09.2025 12:20
- Починаємо обговорювати когнітивні простори, але етичні рамки й інтеграція в GDPR відсутні Ольга Духневич 24.09.2025 10:35
- Для чого Росії підбурювати поляків проти українців? Михайло Стрельніков 23.09.2025 19:32
- Виключення з військового обліку через непридатність: порядок та наслідки Вікторія Яремчук 23.09.2025 15:02
- Контракт 18–24: умови, виплати та випадки повернення коштів Анастасія Плаван 23.09.2025 14:42
- 5 інструментів для ефективного делегування продажів у малому бізнесі Олександр Висоцький 23.09.2025 11:55
- Пластична операція без сюрпризів: що зробити заздалегідь Дмитро Березовський 23.09.2025 09:08
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу Марина Кравченко 22.09.2025 14:30
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко 22.09.2025 10:21
- Недопустимість показів свідка, що став обвинуваченим: висновки Верховного суду 829
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу 822
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 271
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 210
- Виключення з військового обліку через непридатність: порядок та наслідки 105
-
ЄС збирається припинити імпорт російської нафти в Угорщину і Словаччину за допомогою мит
Бізнес 35384
-
УЗ відновила побудовану у 1979 році "ризьку" електричку: фото до і після
Бізнес 32252
-
Стратегія "Не дивися вгору". Чому Туреччина може збити російський літак, а Естонія – ні
24559
-
Угорщина почала тестувати потужність нафтопроводу з Хорватії: поки що незадоволена
Бізнес 18752
-
У Києві майже зникли трамваї "Електрон". Виробник каже, що винне місто
Бізнес 11916