Прийнято закон, яким обмежено деякі права найманих працівників на час воєнного стану
Верховна Рада Україна проголосувала за проєкт Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (реєстраційний номер 7160).
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування й діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.
Цим законопроєктом введено достатню кількість обмежень прав працівників та нових правил, серед яких наступні: 1. Випробування при прийнятті на роботу може застосовуватись до всіх праціників (раніше ці категорії були чітко визначені).
2. На період воєнного стану роботодавці можуть приймати на роботу за строковим договором нових працівників замість тих, що евакуювались, захворіли, перебувають у відпустці тощо. При цьому останні не звільняються із займаних посад.
3. Роботодавцю надається право без згоди працівника перевести його на іншу роботу, яка не протипоказана здоровю працівника. При цьому заборонено переводити в іншу місцевість. Таке переведення здійснюється для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Переведення здійснюється без попередження за 2 місяці, як це було в мирний час.
4. Працівник має право без попередження роботодавця за 2 тижні звільнитись із роботи, але за умови, що підприємство розташоване на території ведення бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я працівника.
5. У випадку знищення в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства роботодавець має право в односторонньому порядку звільнити працівника із записом про ліквідацію такого підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
6. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень (раніше 40 годин). Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень. Також робочі дні напередодні вихідних і світкових днів не скорочуються на 1 годину, як це було в мирний час.
7. На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
8. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
9. На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
10. Вводиться механізм призупинення дії трудового договору, тобто працівник не виконує роботу, а роботодавець не має обов'язку забезпечення такою роботою та оплати праці. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію (норма навряд чи буде реалізована).
