Парламентський "подарунок" під ялинку для сфери містобудування
1-го січня громадам заборонять затверджувати детальні плани території як важливі містопланувальні документи. Тепер на невизначений час будуть зупинені інвестиційні проєкти в будівництві.
Пригадуєте, у реформі містогвалтування 5655 була цікава норма, що забирала невідповідність містобудівній документації як підставу для видачі містобудівних умов та обмежень. Тоді хотіли залишити лише формальні причини для відмови (відсутність якогось із реєстраційних документів). А якби хтось захотів будувати у житловій зоні – завод (або навпаки), то нічого, най буде.
Тоді нам усім разом вдалося відбити цю псевдореформу – і закон не було підписано. Але законодавчий спам не зупиняється – і 1-го січня нового року ми отримаємо новий “подарунок” для сфери містобудування. Громадам заборонять затверджувати детальні плани території як важливі містопланувальні документи.
І знову все це робиться під красивими гаслами: різного штибу політичні лузери та популісти кричать про прозорість у будівництві і навіть боротьбу з корупцією «приплітають». А де-факто це банальна нефаховість, через яку і громадам, і країні буде завдано великої шкоди.
Давайте відверто. Репутаційно детальні плани стали такою собі жертвою стереотипів. Бо коли якийсь забудовник має, скажімо так, амбітні наміри, йому часто доводиться йти на зміну детальних планів – і тоді всі його приховані наміри ставали публічними і очевидними. Подальший розвиток подій логічний: мешканці-сусіди проти, сплахує скандал, громадські обговорення тощо. Але таких випадків швидше одиниці.
Насправді ж у Львові детальні плани є такими собі запобіжниками - інструментом, який дає змогу перешкодити масштабній чи надвисокій забудові в недоречному місці, врахувати інтереси всіх сусідів – як людей, так і територій. Ба більше, детальні плани територій стають інструментом розвитку.
Користь інструмента залежить від того, хто і як його використовує. Це як з молотком: можна цвяхи забивати, а можна бити себе по пальцях. І, схоже, держава обрала другий варіант.
А те, що автори такої «новорічної» ініціативи та лобісти закону 5655 – з одного пулу людей, змушує добре задуматись: від таких ідей нічого доброго не чекаєш і про фахову дискусію у такому разі просто не йдеться.
Почалося все з прийняття закону, яким впроваджено новий рівень містобудівної документації, а саме – комплексного плану просторового розвитку громади. Правильна ініціатива, адже після реформи децентралізації та створення обʼєднаних громад потрібно було інтегрувати з містобудівної точки зору центри громад з приєднаними громадам.
Але у перехідних положеннях до цього закону записали, що комплексний план треба розробити до 1 січня 2025 року. Якщо до цього часу громади цього не зроблять, тоді заборонено затверджувати містобудівну документацію нижчого рівня. Зокрема детальні плани території.
У цій правовій конструкції теоретично все правильно, але повністю відірвано від розуміння самих містобудівних процесів та від сьогоднішніх реалій. Адже комплексний план – це складний та глобальний документ, який потребує великої та тривалої роботи.
Наприклад, місто Львів витратило цілий рік, лише щоб отримати ортофотоплан, який розробляють через аерозйомку території громади, а це понад 300 кв. км території! Далі ми розпочали підготовку інтегрованої концепції розвитку Львівської громади, яка має лягти в основу комплексного плану. Отже, бачимо, що це складний і тривалий процес. І я вже не кажу про те, що сама держава дуже довго не затверджувала підзаконні акти, що суттєво затримало початок підготовки комплексних планів. Невипадково маємо лише одиничні випадки в Україні, де встигли підготувати цей документ.
Про цю проблему всі знали, всі розуміли. Навіть готували відтермінування цієї норми до 1 січня 2028 року. Один закон таки прийняли, але його заветував президент, щоправда, через інші причини. Далі підготували інший законопроєкт, але не встигли його розглянути. Почалися дивні дебати: а може, не потрібно продовжувати, а може, не всім продовжувати.
Наприклад, міністерство розвитку громад і територій запропонувало продовжити термін розробки комплексних планів усім громадам, окрім тих, що платять реверсну дотацію. Тобто виключити Київ, Львів, Харків, Одесу та багато інших спроможних громад.
Парадоксальна логіка профільного міністерства: заборонити затверджувати детальні плани тим, власне кому це потрібно. Адже у переважній більшості саме у спроможних громадах, всупереч всім перепонам та негараздам воєнного часу, все ще реалізовуються різні інвестиційні та містобудівні проєкти. Натомість дозволити затверджувати детальні плани території громадам, які не заробляють на себе, отримуючи базову дотацію від держави, і які, скажімо мʼяко, менш цікаві для інвесторів. Нелогічна та шкідлива ініціатива, яка не сприяє єдності в державі під час війни. Підхід має бути однаковим для всіх.
Тепер на невизначений час будуть зупинені інвестиційні проєкти в будівництві. Проєкти багатьох підприємців, які, незважаючи на війну, продовжують вкладати гроші в Україні, а не за кордоном. Держава наче їм каже: «Це зайве, зупиніться!»
Скільки триватиме це законодавче непорозуміння, ніхто не знає. Тому Львівська міська рада на останній сесії року планує розглянути ряд містобудівних питань, які повністю опрацьовані і пройшли всі передбачені законом процедури. Переконаний, має бути повага до бізнесу, який працює в складних умовах і продовжує платити податки, і це, зокрема, дозволяє фінансувати українську армію та боротися за нашу незалежність.
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова вчора о 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 599
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 352
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 258
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 200
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 81
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 73339
-
У Києві помер власник легендарної піцерії, яка працює понад 30 років
Бізнес 16042
-
Київ оголосив новий тендер на 1 млрд грн: ремонтуватимуть розв'язку на "Чернігівській"
Бізнес 6027
-
Рекордний квартал Apple: сервісний напрямок зростає найшвидше, ніж будь-коли у 2025
Життя 3241
-
ШІ від Telegram, робот Neo, Grokipedia і дрон-рекордсмен – 10 техноподій тижня
Технології 2948
