Хто змагається за посади у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду?

Короткий аналіз кандидатів до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду на новому конкурсі, оголошеному у серпні 2018 року.

За результатами виконання письмового завдання, за місце у Касаційному адміністративному суді продовжують боротьбу 78 кандидатів. З них 62 представники системи (судді та судді у відставці).  10 кандидатів - науковці. 6 кандидатів - адвокати.

Конкурс складає 3 людини на місце, адже вакантними є 26 посад.

Згідно аналізу руху ЧЕСНО. Фільтруй суд! 34 кандидати не відповідають критеріям доброчесності, згідно методології, розробленої кампанією.  Найбільшими порушниками, згідно метододогії ЧЕСНО, виявились вже діючі судді: серед 34 кандидатів, що не відповідають критерію доброчесності 31 суддя, 2 адвокати, 1 науковець

Примітно, що найчастіше серед порушень зустрічається причетність до ухвалення сумнівних рішень (19) та непрозорість статків (18).

Так, серед кандидатів, що претендують на місце у Касаційному адміністративному суді в складі Верховного Суду є судді, що обмежували право громадян на мирні зібрання. Наприклад, суддя Сапальова Тетяна у листопаді 2013 року була головуючою у складі колегії суддів у справі ГО “Фронт змін”, ВО “Батьківщина” та міській організації політичної партії “УДАР”. В результаті розгляду, колегія прийняла постанову, якою заборонила організаціям встановлювати намети в центральній частині міста Чернівці, тим самим обмежуючи право громадян на мирні зібрання.

Її колега, суддя Барановський, 25 листопада 2013 року ухвалив постанову про заборону проведення на Європейській площі в м. Дніпропетровську будь-яких масових заходів у період з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року включно, також заборону встановлення наметів, тимчасових споруд, малих архітектурних форм та інших елементів і споруд.

Серед інших кандидатів, що обмежували право громадян на мирне зібрання - суддя Одеського апеляційного адміністративного суду  Кравець Олександр, суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов Олександр, колишній суддя Київського окружного адміністративного суду Волков Андрій, суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк Микола, суддя Вищого адміністративного суду України Чумаченко Тетяна, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Лариса, суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович Андрій, суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак Сергій,  суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Жук Андрій, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська Олена.

Проте,є і кандидати які навпаки не обмежували потенційних правопорушників. Так, суддя Олена Кошкош входила до колегії суддів, яка своєю постановою відмовила у задоволенні позову Донецької міськради про заборону проведення мітингів представниками партій “Руський Блок”, “Комуністична партія України”, організацією “Зелений рух” для проведення мітингу “Захистимо Донбас” 15-16 березня 2014 року.

Як повідомляє Радіо Свобода, напередодні, 13 березня 2014 року в м. Донецьк відбувся мітинг за єдність України, де прихильники цілісності України зазнали нападів від проросійських активістів, внаслідок сутичок загинула людина. Антиукраїнські мітинги із захопленням адміністративних будівель за участі “Руського блоку” та “КПУ” тривали і на початку березня 2014 року. Зокрема, 5 березня за участі активістів “руського блоку” була захоплена будівля Донецької ОДА та вивішений над нею прапор РФ.

Не зважаючи на це, суд не побачив достатніх підстав для заборони даним організаціям проводити мітинги в м. Донецьк. За повідомленням Корреспондент.net, саме 16 березня учасники проросійського мітингу у Донецьку штурмували і захопили будівлі Прокуратури Донецької області, СБУ, та корпорації “Індустріальний союз Донбасу”.

Частина кандидатів причетні до підтримки “кругової поруки” в межах суддівського корпусу.

Наприклад кандидат до Касаційного адміністративного суду, який, до речі, пробує свої сили в конкурсі до Верховного Суду вже вдруге, Заїка Микола  був у складі колегії суддів, яка визнала незаконним та скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени з посади за порушення присяги. Висновку про порушення присяги Васильєвою дійшла тимчасова слідча комісія, яка аналізувала рішення судді щодо учасників протестних акцій під час Революції Гідності (зокрема, за висновком комісії, суддя розглядала 2 адміністративні справи відносно учасників протестних акцій зі значними порушеннями норм Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Скасувала рішення Вищої ради юстиції  щодо колеги своїм рішенням і суддя Чумаченко Тетяна, визнавши незаконним рішення щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Цибри Нелі Валентинівни з посади за порушення присяги».

Інша суддя - Калашнікова Олена - була головуючою при розгляді судової справи та ухваленні постанови від 11 січня 2016 року про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відсторонення судді Солом’янського районного суду м. Києва Кушнір Світлани Іванівни, відносно якої Генеральна прокуратура України здійснювала досудове розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України (постановлення завідомо неправосудних ухвал).  

Кандидати також “забувають” декларувати своє майно. При порівнянні декларацій за різні роки можна виявити, що кандидати не декларують автівки, квартири та навіть земельні ділянки. Серед таких кандидатів, зокрема, Вікторія Шальєва, що у деклараціях за 2015 та 2016 роки не декларувала право користування двома квартирами, Віктор Олійник та Валерій Сагайдак , які до появи електронного декларування  не зазначали права користування автомобілями, Любов Гончар, що не зазначала право власності на житловий будинок у декларації 2013 року.

Окремі кандидати в різні роки не зазначали жодного нерухомого майна на будь-якому праві, в якому можна постійно проживати. Натомість, законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування.  Серед таких кандидатів Геннадій Чеменьов, Олег Шишов, Ірина Компанієць, Лариса Іщук, Олег Кониченко, Ігор Дашутін, Оксана Тарасишина.

Невідповідність стилю життя окремих кандидатів задекларованим статкам також ставить під сумнів прозорості задекларованих ними статків. Так, у власній майновій декларації кандидат Лілія Оприск зазначила, що позичила кошти у розмірі 195 000 дол. Однак, така сума складає майже чверть доходу кандидата за 13 років, що викликає обґрунтовані сумніви у джерелі походження коштів для позики.

Наприклад, кандидат Острович Сергій в декларації за 2014 рік зазначив суму коштів на банківських рахунках у сумі  900 000 грн. Вже у 2015 сума вкладу збільшується до 3 780 000 грн. З огляду на задекларований кандидатом рівень доходів судді та членів його сім’ї, виникають сумніви у джерелах походження коштів, що знаходяться на банківському рахунку дружини судді.

Ще 7 кандидатів до Касаційного адміністративного суду порушили критерій порушення норм професійної етики. Так, наприклад, адвокат Мартинюк Наталія . у власній декларації доброчесності за 2017 рік вказала, що нею не здійснювалися витрати, що перевищують їх доходи. Однак, відповідно до відомостей з майнової декларації кандидата за 2017 рік, її річний дохід склав 17310 грн. З урахуванням мінімальних необхідних витрат на проживання однієї людини виникають сумніви у достовірності твердження кандидата щодо відсутності витрат, які б перевищили річний дохід у розмірі 17310 грн.

Ще двоє кандидатів - Микола Мойсюк та Заїка Микола - причетні до порушення прав людини відповідно до методології оцінки доброчесності кандидатів до Верховного Суду кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Рух ЧЕСНО в подальшому слідкуватиме за перебігом конкурсу на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду з метою недопущення недоброчесних кандидатів до найвищого суду в системі українських судів.