Досвід для України: як іншим країнам списували зовнішні борги
Світова практика списання зовнішнього боргу одних країн іншим – як вона здійснювалась і за яких умов?
Світова практика списання зовнішнього боргу одних країн іншим – як вона здійснювалась і за яких умов? Зокрема, серед інших, зовнішні борги списувались таким країнам, як Польща, Єгипет тощо.
Майже два місяці тому мною разом із колегами-народними депутатами, був зареєстрований в парламенті проект постанови Верховної Ради України, в якому ми пропонуємо негайно провести переговори із закордонними партнерами-кредиторами України щодо перегляду та списання державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України. Адже повномасштабна війна, яку веде зараз України, є типовим форс-мажором – непередбачуваною обставиною. А це дозволяє відмовитись від зобов’язань, укладених у мирний час, за зовсім інших обставин.
А ті величезні кошти, які Україна змушена зараз сплачувати зовнішнім кредиторам, необхідно спрямувати на оборону країни, на соціальне забезпечення і підтримку десятків мільйонів постраждалих від війни українців та інші нагальні потреби.
На жаль, поки що запропонований нами проект постанови не виноситься для розгляду в сесійній залі. Аргументи, які кулуарно висуваються проти запропонованого нами рішення, зводяться до того, що, мовляв, наші міжнародні партнери будуть проти такого рішення, ніколи на нього не підуть і взагалі списання боргів – це порушення усталених в світі правил.
Думаю, що в світлі цієї дискусії буде дуже корисним згадати про світовий та європейський досвід списання зовнішніх боргів.
Зараз мало хто згадує про одну із ключових підвалин економічного успіху і піднесення Польщі протягом останніх десятирічь. А між тим, на початку 1990-х рр., при переході від соціалізму до ринкової економіки, Польща була в кризі. Її становище тоді було не кращим, ніж становище тодішньої України. І це як мінімум.
Однією із складових цієї кризи був величезний зовнішній борг Польщі. Керівництво Польщі цілком усвідомлювало цю проблему і зробило все можливе для того, щоб вирішити її. Були проведені складні переговори із Паризьким (неофіційна міжурядова організація західних країн-кредиторів) та Лондонським (міжнародне об’єднання приватних комерційних банків-кредиторів) клубами кредиторів.
Як наслідок, в 1991 році Паризький клуб кредиторів списав 50% боргів Польщі західним державам. А в 1994 році таке ж рішення прийняв і Лондонський клуб кредиторів. В підсумку зовнішній борг Польщі був скорочений із 30 до 15 млрд. доларів США.
При цьому слід зауважити, що купівельна спроможність долара була той час, 30 років тому, приблизно в 2 рази вища, ніж зараз. Тобто, якщо врахувати інфляцію, то обсяг зовнішнього боргу, який був списаний Польщі на початку 1990-х років, становить як мінімум 30 млрд. доларів США в сучасних цінах.
Для порівняння: весь державний та гарантований державою зовнішній борг України складає зараз близько 56 млрд дол. США.
І це списання зовнішніх боргів Польщі було зроблено при тому, що ця країна не вела ніякої війни. Польщі Захід пішов назустріч в мирних, значно кращих для Польщі умовах, ніж зараз перебуває Україна.
Звільнившись від такого величезного тягаря для своєї економіки та провівши грамотні реформи, Польща зробила величезний ривок вперед і забезпечила свій економічний успіх.
Існує і багато інших прикладів списання зовнішніх боргів різним країнам з боку Заходу.
Наприклад, в 1992 р. західними кредиторами було списано 50% зовнішнього боргу Єгипту, що значною мірою стало наслідком того, що Єгипет підтримав військову операцію країн Заходу проти Іраку в 1991 році. Внаслідок цього зовнішній борг Єгипту скоротився на 12,5 млрд. доларів США. В сучасних цінах – це близько 25 млрд. доларів США.
А в 2004 році Паризький клуб кредиторів списав вже Іраку 80 відсотків від зовнішнього боргу цієї країни розміром в 26 млрд. доларів перед кредиторами Паризького клубу.
Отже, прецедентів, коли наші західні партнери списували зовнішні борги тим чи іншим країнам світу, існує дуже багато.
Тому переконана, що наш уряд, спираючись в тому числі і на історичний досвід інших країн, має всі підстави негайно розпочати переговори із нашими міжнародними партнерами щодо перегляду та списання зовнішнього боргу України.
Україні зараз конче необхідні ті гроші, які ми змушені витрачати на виплату зовнішнього боргу.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2308
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2044
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1889
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1599
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1522