Досвід для України: як іншим країнам списували зовнішні борги
Світова практика списання зовнішнього боргу одних країн іншим – як вона здійснювалась і за яких умов?
Світова практика списання зовнішнього боргу одних країн іншим – як вона здійснювалась і за яких умов? Зокрема, серед інших, зовнішні борги списувались таким країнам, як Польща, Єгипет тощо.
Майже два місяці тому мною разом із колегами-народними депутатами, був зареєстрований в парламенті проект постанови Верховної Ради України, в якому ми пропонуємо негайно провести переговори із закордонними партнерами-кредиторами України щодо перегляду та списання державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України. Адже повномасштабна війна, яку веде зараз України, є типовим форс-мажором – непередбачуваною обставиною. А це дозволяє відмовитись від зобов’язань, укладених у мирний час, за зовсім інших обставин.
А ті величезні кошти, які Україна змушена зараз сплачувати зовнішнім кредиторам, необхідно спрямувати на оборону країни, на соціальне забезпечення і підтримку десятків мільйонів постраждалих від війни українців та інші нагальні потреби.
На жаль, поки що запропонований нами проект постанови не виноситься для розгляду в сесійній залі. Аргументи, які кулуарно висуваються проти запропонованого нами рішення, зводяться до того, що, мовляв, наші міжнародні партнери будуть проти такого рішення, ніколи на нього не підуть і взагалі списання боргів – це порушення усталених в світі правил.
Думаю, що в світлі цієї дискусії буде дуже корисним згадати про світовий та європейський досвід списання зовнішніх боргів.
Зараз мало хто згадує про одну із ключових підвалин економічного успіху і піднесення Польщі протягом останніх десятирічь. А між тим, на початку 1990-х рр., при переході від соціалізму до ринкової економіки, Польща була в кризі. Її становище тоді було не кращим, ніж становище тодішньої України. І це як мінімум.
Однією із складових цієї кризи був величезний зовнішній борг Польщі. Керівництво Польщі цілком усвідомлювало цю проблему і зробило все можливе для того, щоб вирішити її. Були проведені складні переговори із Паризьким (неофіційна міжурядова організація західних країн-кредиторів) та Лондонським (міжнародне об’єднання приватних комерційних банків-кредиторів) клубами кредиторів.
Як наслідок, в 1991 році Паризький клуб кредиторів списав 50% боргів Польщі західним державам. А в 1994 році таке ж рішення прийняв і Лондонський клуб кредиторів. В підсумку зовнішній борг Польщі був скорочений із 30 до 15 млрд. доларів США.
При цьому слід зауважити, що купівельна спроможність долара була той час, 30 років тому, приблизно в 2 рази вища, ніж зараз. Тобто, якщо врахувати інфляцію, то обсяг зовнішнього боргу, який був списаний Польщі на початку 1990-х років, становить як мінімум 30 млрд. доларів США в сучасних цінах.
Для порівняння: весь державний та гарантований державою зовнішній борг України складає зараз близько 56 млрд дол. США.
І це списання зовнішніх боргів Польщі було зроблено при тому, що ця країна не вела ніякої війни. Польщі Захід пішов назустріч в мирних, значно кращих для Польщі умовах, ніж зараз перебуває Україна.
Звільнившись від такого величезного тягаря для своєї економіки та провівши грамотні реформи, Польща зробила величезний ривок вперед і забезпечила свій економічний успіх.
Існує і багато інших прикладів списання зовнішніх боргів різним країнам з боку Заходу.
Наприклад, в 1992 р. західними кредиторами було списано 50% зовнішнього боргу Єгипту, що значною мірою стало наслідком того, що Єгипет підтримав військову операцію країн Заходу проти Іраку в 1991 році. Внаслідок цього зовнішній борг Єгипту скоротився на 12,5 млрд. доларів США. В сучасних цінах – це близько 25 млрд. доларів США.
А в 2004 році Паризький клуб кредиторів списав вже Іраку 80 відсотків від зовнішнього боргу цієї країни розміром в 26 млрд. доларів перед кредиторами Паризького клубу.
Отже, прецедентів, коли наші західні партнери списували зовнішні борги тим чи іншим країнам світу, існує дуже багато.
Тому переконана, що наш уряд, спираючись в тому числі і на історичний досвід інших країн, має всі підстави негайно розпочати переговори із нашими міжнародними партнерами щодо перегляду та списання зовнішнього боргу України.
Україні зараз конче необхідні ті гроші, які ми змушені витрачати на виплату зовнішнього боргу.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 110
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 96
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 87
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 86
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 10844
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 3144
-
Як ви п’єте чай, може впливати на його користь для здоров’я: всі переваги чаю
Життя 1645
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1589
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1448
