Україна може втратити 7 мільйонів своїх громадян. Потрібна нова стратегія дій від уряду
Влада має вже зараз діяти, аби вирішувати численні соціальні та гуманітарні проблеми українських громадян, які виникли внаслідок війни
Повномасштабне російське вторгнення має руйнівний вплив на людське життя та докорінно змінює життя значної частини населення України. Завдана війною шкода - психологічна, матеріальна, фізична - вкрай негативно впливає на життя кожного українця.
І влада має вже зараз діяти, аби вирішувати численні соціальні та гуманітарні проблеми українських громадян, які виникли внаслідок війни.
Оцінити збитки, яких завдала і ще завдасть Україні повномасштабна російська агресія, надзвичайно важко. Проте, вже можемо констатувати динаміку значного зниження економічної активності в країні та падіння обсягів виробництва товарів, робіт і послуг. Окрім негативного впливу війни, на погіршення соціально-економічного стану країни суттєвий негативний вплив також матимуть важливі зовнішні фактори: світова енергетична криза, глобальна продовольча криза та інфляція.
Під час Міжнародної конференції з питань відновлення України, яка відбулася 4-5 липня 2022 року у швейцарському місті Лугано, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що валовий внутрішній продукт України цьогоріч скоротиться не менш ніж на 35%. Аналітики американської компаніїS&P Global Market Intelligence надали дещо вищу прогнозну оцінку щодо падіння ВВП України - за їх прогнозами ВВП України у поточному році скоротиться на 45,7%. Ціни на товари і послуги й надалі зростатимуть. За даними Держстату, інфляція в Україні у червні прискорилася до 21,5% у річному вимірі порівняно з 18% місяцем раніше.
Все це призведе до масштабної втрати зайнятості та доходів громадян.
За оцінками експертів Світового банку, через війну втрати українських домогосподарств від зниження рівня доходів і підвищення вартості життя становитимуть майже 25% бюджету домашніх господарств. За найгірших сценаріїв у 2023 році бідність може охопити 58% населення України.
Внаслідок економічних негараздів тиск зростаючих соціальних проблем на державних бюджет лише збільшуватиметься, а потреба у підвищенні обсягів видатків державного бюджету на державну соціальну підтримку зростатиме. При цьому, з урахуванням прогнозованого падіння обсягів виробництва товарів, робіт і послуг, ресурсне наповнення державного бюджету буде в значній мірі обмежене.
Унаслідок дій агресора 5,7 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки та виїхати до 44-х країн європейського континенту.
За оцінками Елли Лібанової, директора Інститутудемографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, якщо гаряча фаза війни закінчиться доволі швидко – припустимо, до кінця літа, за кордоном залишаться 500-600 тисяч з тих, хто виїхав через війну. Якщо війна продовжуватиметься понад рік, то щонайменше 5 мільйонів біженців не повернуться додому. До 5 мільйонів українських біженців, які можуть не повернутися додому, ще слід додати від 1,5 до 2,0 мільйонів чоловіків, яким зараз заборонено виїжджати з України та які неодмінно об'єднаються зі своїми родинами після завершення війни.
Таким чином, у разі продовження гарячої фази війни понад рік Україна ризикує втратити близько 7 мільйонів своїх громадян працездатного і репродуктивного віку, які мають конкурентну для країн ЄС професію та освіту. Це загрожує Україні демографічною кризою у зв'язку із швидким старінням населення, дефіцитом робочої сили і ще більшим навантаженням на пенсійну систему.
Війна спричинила одну з найбільших криз переміщення людей всередині країни - понад 6,27 млн осіб, або 14,2% загальної чисельності населення, стали внутрішньо переміщеними особами. Масове переміщення людей всередині країни, на фоні руйнування війною соціальної інфраструктури, створює додаткове навантаження на систему соціального захисту. При цьому, необхідність надання допомоги внутрішньо переміщеним особам потребує збільшення обсягів фінансування соціальних витрат, що в свою чергу потребує додаткової мобілізації й так обмежених ресурсів державного бюджету.
На сьогодні вкрай важливим є питання забезпечення до початку зими хоча б тимчасовим житлом тих українців, що втратили житло через війну. Українці також мають цілий ряд інших поточних потреб, значну частину яких без участі державі не вдасться забезпечити.
Найбільше проблем гуманітарного та економічного характеру виникає у тих непереміщених громадян, які опинилися на окупованих територіях. Головними "заручниками окупації" виявилися пенсіонери та люди похилого віку, адже вони опинилися фактично відрізаними від системи соціальної підтримки, не мають змоги отримувати будь-яких видів соціальної допомоги та пенсій.
У зв'язку із війною в країні формується потреба в значних обсягах нових соціальних видатків. Наприклад,допомоги у зв’язку з втратою годувальника, допомоги ветеранам та у зв'язку із інвалідністю. Внаслідок активних бойових дій вже виникає додаткова потреба у фінансуванні виготовлення протезів для військовослужбовців та інших категорій постраждалих осіб, закупівлі медичного обладнання для реабілітації важкопоранених, а також протезованихвійськовослужбовців.
Значних видатків потребуватимуть програми відновлення психічного здоров’я та психосоціальної реабілітації військовослужбовців та громадян, які найбільше постраждали від війни. В державі також гостро проявиться проблема нестачі професійнопідготовлених кадрів – фахівців-психологів з практичним досвідом. Обсяг додаткових соціальних видатків, які очікуються у зв'язку із війною, може досягти одного відсотка довоєнного ВВП - це близько55 млрд гривень.
Діти найбільш вразливі під час війни та потребують особливої уваги з боку держави. Однією із першочергових задач влади буде проведення моніторингу стану забезпечення потреб дітей та захисту їхніх прав в країнах тимчасового перебування, а також забезпечення процедур невідкладного повернення дітей в Україну, які були протиправно переміщені за кордон.
Значна частина дітей, які перебувають на небезпечних та окупованих територіях, позбавлена можливості вступити на навчання до українських вузів.
Цілком очевидним є те, що відновлення країни необхідно починати вже зараз, а не після перемоги. Поряд з цим, на сьогодні існує цілий ряд важливих факторів, які суттєво впливатимуть на формування подальшої соціальної і гуманітарної політики (тривалість війни, масштаби енергетичної, продовольчої та економічної кризи тощо). Подальший розвиток вказаних факторів спрогнозувати практично неможливо.
Отже, що необхідно робити владі за таких умов? На мою думку, уряду варто розробити комплексну державну стратегію соціальної і гуманітарної політики в умовах війни та на період повоєнного відновлення. При чому, враховуючи високий ступінь невизначеності, ця програма має передбачати кілька сценаріїв в залежності від перебігу та тривалості війни, масштабів енергетичної, продовольчої та економічної кризи.
Влада має не чекати, що всі соціальні та гуманітарні проблеми врегулюються якось самі по собі, а готуватись до різних варіантів розвитку подій та бути готовою дієво реагувати на будь-який із них.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436