Тільки сталий бізнес спроможний створити краще середовище для існування

Чому тема відповідальності в контексті сталого розвитку є однією з ключових? Адже звертаючись до визначення терміну зазначеного у Брундтландській доповіді сталий розвиток — це розвиток, що відповідає потребам сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби (Генеральна Асамблея ООН, 1987 р., стор. 43).  Виходячи з визначення можна хибно розуміти сталий розвиток як раціональність, але це поняття повноцінно не відповідає значенню вказаного терміну. 

Відповідальність — це свідомість

Люди часто не розуміють, що вони несуть відповідальність, і це поняття не може бути передане на аутсорс. Але як би ми не ставилися до цього питання, ми як особистості і співробітники організацій несемо відповідальність по замовчуванню. А отже, відповідальність — це свідомість у нашому повсякденному житті та професійній діяльності, де ми реагуємо відповідно до наших цінностей на те, що відбувається навколо нас. Це наше мислення лідера, яке ґрунтується на таких чеснотах, як чесність, відкритість і довіра. Свідомість дозволяє нам обійти пастку, що хтось, але не ми має нести відповідальність за нас, за ту діяльність та організацію де ми працюємо. Цю пастку якнайкраще виражає цитата еколога Роберта Свана: «Найбільша загроза нашій планеті — віра в те, що хтось інший її врятує». 

Відповідальність є невід’ємною частиною мислення лідера.

Отже, сталий розвиток — це насамперед відповідальність та баланс, які спонукають до раціонального використання ресурсів у трьох напрямках: екологія (Планета), соціум (Люди) та економічна складова (Прибуток). Одним із інструментів на шляху формування сталої організації являється фреймворк “Потрійна нижня лінія” (TBL – Triple Bottom Line).

“Потрійна нижня лінія” (TBL – Triple Bottom Line)

Відповідно до цього фреймворку компанії повинні дбати про екологічні (Планета) і соціальні (Люди) аспекти так само, як вони піклуються про дохід (Прибуток). Іншими словами, замість того, щоб мати в центрі уваги лише одну кінцеву ціль (зазвичай прибуток), їх завжди має бути три. Тобто, організації можуть і повинні притримуватися прагнути до прибутку, але не завдаючи шкоди планеті та покращуючи життя суспільства. Концепція “Потрійної нижньої лінії” (TBL) — це структура, яка враховує три основні фактори, відомі як три «нижні лінії», під час оцінки успіху та стійкості різних суб’єктів, таких як світ, організації, команди та окремі особи. Ці фактори зазвичай називають трьома “P” (від англ.: People, Planet, Profit) : люди, планета та прибуток.
“Потрійна нижня лінія” (TBL) — є базовою концепцією, яка сприяє рівності різних груп зацікавлених сторін. 

Виміри “Потрійної нижньої лінії”

“Люди” — цей вимір стосується позитивних соціальних змін. 

До цієї категорії ми можемо віднести різні спільноти (або ж більш вживаний зараз термін “комьюніті”), покращення їх якості освіти, охорони здоров’я, добробуту та рівня життя, справедливість і відповідальне ставлення до соціальних ресурсів. Відповідальні організації враховують ці показники, а зокрема потреби своїх працівників, фізичні, соціальні, емоційні та розумові. Тобто, це кожна людина, яка певним чином пов'язана з компанією.  

“Планета” — відноситься до змінних навколишнього середовища, які стосуються природних ресурсів, що використовує, змінює, експлуатує або з якими контактує організація, наприклад, якість води та повітря, землекористування та енергозбереження в контексті діяльності організації. 

Зачасту, найбільші відхилення у фінансових звітностях, стосується звітності про вплив на навколишнє середовище. Тому що перед  більшістю компаній завжди стоїть вибір між дешевшим варіантом або більш екологічною альтернативою.

“Прибуток” — відноситься до економічних змінних, які стосуються всіх фінансових аспектів, включаючи грошові потоки. Компанія повинна гарантувати, що вона отримує свій дохід  етичним і чесним чином. Також, ця категорія визначає, як компанія розробляє свою стратегію або фінансовий операційний план.

Які рішення можуть бути зроблені компанією для гармонізації цього виміру: 

- Вчасна сплата податків;

- Інвестиції в громаду через партнерство, розвиток або корпоративну підтримку;

- Сприяння економічному збагаченню локальних громад шляхом придбання місцевих товарів або послуг. 

Абсолютною протилежністю концепції “Потрійної нижньої лінії” буде вже застаріла лінійна модель ведення діяльності: “бери–виробляй–викидай”, яка забруднює навколишнє середовище та недбайливо ставиться до людських ресурсів, маючи в своїй основі споживацьке, марнотратне ставлення.

Багато галузей в Україні потребують реструктуризації на основі “Потрійної нижньої лінії” рівноцінно приділяючи увагу соціальній, екологічній та економічній складовим. Це особливо важливо на етапі відбудови країни. Саме фундаментальне, збалансоване, прозоре та чесне відродження промисловості та навколишнього середовища країни може зробити нас лідером на світовій арені в прогрессивному, технологічному та економічному планах.

Три виміри “Люди-Планета-Прибуток” повинні бути складовою мислення людини (відповідального лідера) незалежно рівня, на якому вона зараз працює. Всього існує чотири рівні сталого світу: світ, організація, команда, індивідуальний рівень. Всі ці рівні взаємозалежні і мають бути пов'язаний високим рівнем свідомості та комплексним мисленням. 

“Потрійна нижня лінія” є результатом макровідповідального лідерства. 

Розглянемо концепцию “Потрійної нижньої лінії” (TBL)  на прикладі міжнародного конгломерату 

Рівень “Світ”. Компанія усвідомлює свій вплив на глобальному рівні, а саме, який внесок вона робить в кліматичні зміни, здоров'я населення планети, чи враховує компанія ці чинники або ж тримає свій фокус лише на економічних показниках. Чи враховує компанія на довгостроковій перспективі свій вплив і що робить для процвітання та добробуту наступних поколінь?

Рівень “Організація”. Компанія враховує свій вплив на екологію та соціум в конкретних регіонах, де виробляється продукція. Враховує добробут співробітників, громад і навколишнього середовища на тому ж  рівні, що і фінансову прибутковість своєї діяльності.

Рівень “Команда”. Заохочення організацією своїх співробітників до колективної співтворчості та коллаборації не лише в досягненні фінансових цілей, а й у створенні позитивного робочого середовища, а також розвитку культури сталого розвитку. Підтримка ідей в середині коллективу, що сприятимуть мінімізації негативного екологічного впливу та благополуччя співробітників.

Рівень “Індивідуальний”. Концепція “Потрійної нижньої лінії” заохочує кожного пам’ятати про свій вплив на суспільство та навколишнє середовище. Це означає розглядати наслідки нашого вибору поза межами особистої вигоди.  

Створення кращого середовища існування відбувається за допомогою розвитку кращого бізнесу. Дотримуючись “Потрійної нижньої лінії” організації мислять себе частиною цілісної екосистеми, не відокремлюючи себе від середовища та спільноти і цим напряму сприяють розвитку своєї країни та людства.